Чверть мільйона за рік: кількість населення України продовжує зменшуватися

Чверть мільйона за рік: кількість населення України продовжує зменшуватися

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У той час, як уряд активно розробляє заходи протистояння поширенню коронавірусної інфекції в Україні, масштаби справжньої катастрофи, яка веде до катастрофічного зменшення населення, продовжують не помічати.

Кількість українців щороку зменшується майже на чверть мільйона осіб. За даними Держстату станом на перше лютого 2020 року, кількість населення зменшилася на 246 тис. осіб у порівнянні з торішніми показниками аналогічного періоду.

Відтак можемо констатувати сумну дійсність: не так страшна епідемія коронавірусу, як вірус демагогії та популізму влади.

Населення України станом на 1 лютого 2020 року

За даними Державної служби статистики України (ДССУ), чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 лютого 2020 року становила 41 879,9 тис. осіб.

Рисунок 1 – Чисельність наявного населення (за оцінкою на 1 число відповідного місяця, тис. осіб)

Джерело: ДССУ.

Держстат повідомляє, що лише упродовж січня 2020 року чисельність населення зменшилася на
22,5 тис. осіб.

Демографічні проблеми не тільки свідчать про депопуляцію населення, вони також прямо впливають на продуктивність праці та потенціал трудових ресурсів, а відтак й на величину сукупного національного доходу. Оцінка демографічної ситуації в Україні, а також динаміка останніх років, вказує на наявність не лише соціально-економічних проблем, а й демографічної кризи.

Проблема демографічної ситуації в Україні

Демографічні проблеми — це наслідок низки чинників, які вимагають вивчення. Як ні парадоксально, але в країнах, де соціально-економічний рівень розвитку більш сприятливий до популяції, існуючі демографічні проблеми мають свої причини, які істотно відрізняються від факторів зменшення населення в бідних країнах, на кшталт України.

Якщо зробити умовний поділ світу на дві частини за такою ознакою, то бідні країни зі збереженням ознак традиційного типу відтворення будуть відрізнятися порівняно високим рівнем смертності й ще вищим рівнем народжуваності, а також значним міграційним відпливом до більш розвинених країн.

У країнах Європейського союзу, Японії та Північній Америці інша проблема –  низька народжуваність на тлі низької смертності та високої тривалості життя, що само по собі добре. Але за таких умов відбувається старіння населення та його «схильність» до депопуляції, а в низці країн – досить затяжний. У всіх країнах ЄС наразі народжуваність впала до рівня, який не забезпечує простого відтворення населення.

І в цьому контексті слід зазначити, що іншого способу протистояти старінню в межах окремої країни, як залучати мігрантів, впливати не можна. Навіть гіпотетичне зростання народжуваності забезпечить очікуваний ефект лише через десятиліття. Але варто також зазначити, що на одну жінку 2,3 народження немає в жодній із європейських країн.

Нагадаємо, масова трудова міграція українців на Захід почалася з реалізації політики «відкриті кордони». Для подолання наслідків глобальної фінансово-економічної кризи та Великої рецесії 2008-09 років, в ЄС було запроваджено стратегію «Європа-2020», метою якої було розв’язання проблем економічного розвитку ЄС. Істотним бар’єром для поступу й забезпечення зростаючих соціальних запитів, залишалася проблема забезпечення робочої сили. Розв’язати проблему трудових ресурсів була покликана трудова міграція.

Відповідна політика рекомендована всім країнам-членам Європейського союзу в рамках стратегії «Європа-2020». Лише у Польщі торік кількість українських трудових мігрантів оцінювалася у майже в 1 млн осіб.

Україна наразі перебуває тридцятці країн світу за рівнем старіння. Демографічний перехід України почався ще в першій третині минулого століття, збігся з соціально-політичними катаклізмами – війни, колективізація та «червоний терор».

На сьогодні у нас низька народжуваність. Також продовжує залишатися суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 52 живонароджені особи, зазначають у Держстаті. Але, ключовою демографічною проблемою у нас є не так низька народжуваність, як висока передчасна смертність (табл. 1).

Таблиця 1 – Основні демографічні показники

Джерело: ДССУ.

Попри поширений стереотип, що для поліпшення демографічної ситуації потрібно більше народжувати, та, як запевняють експерти, по народжуваності Україна близька до середньоєвропейського рівня: за даними 2016 року – ближче до 1,4 дитини на жінку, у 2012/2013 були майже на середньоєвропейському – дещо перевищує 1,5. А ось що стосується смертності: в Україні з хлопчиків, що доживають до 16 років, біля третини не доживає до 60. Таку тенденцію обумовлюють спосіб життя (шкідливі звички та низький рівень фізичної культури), так і умови праці. Виходить, навіть, якщо народити більше, то при такому режимі смертності можна більше і не зберегти.

Так, нагадаємо, статистика засвідчує, що тренд на зменшення населення побороти так і не вдалося. І за умов збереження поточної динаміки, кожних 4 роки кількість українців зменшуватиметься на 1 мільйон.

Прогнози на майбутнє досить невтішні. Абсолютно всі галузі української економіки незабаром зіткнуться з гострим браком людських ресурсів. За даними міжнародних аналітиків, які висвітлили результати дослідження у демографічному звіті World Population Prospects 2019, у 2050 році населення України може скотитися до 35,2 млн. В ООН зазначають, до 2100 року українців залишиться лише 24 млн осіб.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!