Чому бізнес, який шукав кращих умов в офшорах, повертається до України
У 2018 році в економіку України зафіксовано істотне зростання капітальних вкладень. Як зазначає Державна служба статистики України, сума капітальних інвестицій у 2018 році складає – 526341,8 млн грн, що перевищує торішній показник на 27,5%.
Та якщо проаналізувати структуру капітальних вкладень, виникає парадоксальне явище на тлі інвестиційного буму. Зокрема, участь банківського сектора, станом на 2018 рік, зважуючи на ризики є доволі мізерною. Питома вага банківських кредитів як джерела капітальних інвестицій в підсумку складає 6,7% . Кредитування підприємств за минулий рік зросло лише на 3,8%. Відношення виданих банками кредитів підприємствам до ВВП знаходиться на рівні близько 30%, що істотно відрізняється від більшості країн схожих за масштабом економіки.
Левова доля капітальних інвестицій серед галузей української економіки припадає на промисловість. У промисловість в 2018 році було інвестовано – 179,7 млрд грн. Серед трійки галузевих лідерів варто зазначити сільське господарство – 65,9 млрд грн капітальних інвестицій, на третьому місці будівництво – 51,9 млрд грн.
У 2018 році найбільші капітальні вкладення здійснено коштом власних коштів підприємств – 71,3% від загальної суми інвестицій, на державний та місцеві бюджети припадає – 12,7%, доля банківських кредитів та інших позик – 6,7%, кошти населення на будівництво житла становили 6,4% від загальної суми капітальних інвестицій, кошти іноземних інвесторів – 0,3%. На інші джерела припадає 2,6% капітальних інвестицій.
Зазначимо, у 2018 році, як і в минулі періоди, невиправдано недооціненим напрямом інвестування залишаються вкладення у нематеріальні активи. Інвестиції в нематеріальні активи, з них програмне забезпечення та бази даних, права на комерційні позначення, об’єкти промислової власності, авторські та суміжні права, патенти, ліцензії, концесії тощо – 35 177,1 млн грн.
Людський капітал входить в поняття нематеріальних активів. І це найяскравіше проявляється, якщо розглядати в якості такого капіталу навички, інтелект і рівень професійних компетенцій фахівців будь-якої організації – що найбільше в полі зору потенційного інвестора. Якщо проаналізувати структуру довгострокових інвестицій в економічно розвинених країнах, то можна зробити висновок про поворот інвестиційної політики з переважних вкладень в нове обладнання і технології на інвестиції в підготовку і розвиток наукового, технологічного та управлінського персоналу. Наприклад, в Японії на нові технології і обладнання витрачається 8 % ВВП, а на освіту і перепідготовку персоналу – 16 %, в США ця частка ще вище – 20 % ВВП.
У 2018 році інвестиції в нематеріальні активи в Україні складають лише 6,7%. Йдеться про інвестування в об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау, авторські винаходи, інформаційні технології, що можуть стати національним надбанням та ключовим стратегічним ресурсом вітчизняної економіки.
Відповідь на питання щодо специфіки капітальних інвестицій та непродуктивності вкладень, дає НБУ, оцінюючи реінвестування капіталу в країні походження через інвестування (round tripping) протягом 2010-2018 років.
Перш за все варто зазначити, що термін round tripping означає процес направлення резидентами за кордон коштів, які потім вертаються в країну у вигляді прямих інвестицій. Розміщення коштів закордоном здійснюється з метою захисту прав власності, отримання податкової та фінансової вигоди, існування валютного контролю та зміни валютного курсу (для забезпечення гнучкості в управлінні активами, що виражені в іноземній валюті), а також отримання доступу до більш якісних фінансових послуг. У цьому контексті наведемо визначення кінцевого контролюючого інвестора (Ultimate Controlling Parent-UCP) – це підприємство, що контролює безпосереднього прямого інвестора підприємства прямого інвестування - визначається шляхом поступового розгляду (знизу вверх) усіх рівнів відносин контролю, починаючи від безпосереднього прямого інвестора до досягнення підприємства, яке знаходиться на найвищому рівні в ієрархії відносин власності.
Оцінки масштабів реінвестування капіталу в країні походження через інвестування round tripping (направлення резидентами за кордон коштів, які потім вертаються в країну у вигляді прямих іноземних інвестицій – далі ПІІ) зображено на рисунку 1.
Рисунок 1 - Прямі іноземні інвестиції в Україну (ПІІ) , млрд дол. США
Впродовж 2010 – 2018 років обсяги ПІІ, в яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент (round tripping) оцінено у 8.4 млрд дол США, що становить 22% від притоку ПІІ в Україну (38.2 млрд дол. США).
Найбільші обсяги round tripping інвестування спостерігались впродовж 2010-2013 років – в середньому на рівні 32.7% від загального обсягу. Таких інвестицій було спрямовано до підприємств реального сектору у розмірі 87% (рис. 2).
Рисунок 2 - Обсяги round tripping інвестування надходили впродовж 2010-2013 років до реального та фінансового секторів
У 2014-2015 роках спостерігався відтік коштів з України за такими операціями, що пов'язано з політичними змінами в країні, а також початком воєнних дій на Сході.
У 2016 – 2018 роках відновився чистий притік коштів за операціями round tripping інвестування, але в значно менших обсягах, ніж напередодні кризи. У 2016 році вони забезпечили 4.1%, у 2017 – 10.4% притоку ПІІ в Україну.
Варто зазначити, що протягом 2010-2012 років чистий приплив коштів за кредитами прямого інвестора формувався значною мірою коштом операцій round tripping (рис. 3).
Рисунок 3 - Кредити прямого інвестора, інші сектори економіки, млрд дол. США
У 2018 році операції round tripping оцінено у 0.5 млрд дол. США, що становить 20.6% притоку ПІІ в Україну.
У 2018 році обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), здійснених за рахунок коштів вітчизняного походження, становив 0,5 млрд дол. США. Про це свідчать оцінка Національним банком України так званих round tripping інвестицій, які є попередньо виведеними за кордон коштами українського бізнесу.
Найбільші обсяги операцій round tripping здійснювались через Кіпр, Нідерланди, Швейцарію та Австрію.
Зазначена сума становить 20,6% від загального обсягу ПІІ в Україну в 2018 році. Такі операції українського бізнесу переважно здійснювалися через Кіпр, Нідерланди, Швейцарію та Австрію (рис. 4).
Рисунок 4 - Перерозподіл притоку ПІІ за 2010-2018 за країнами кінцевого інвестора (у порівнянні з країнами безпосереднього інвестора), млн дол. США
Загалом впродовж 2010-2018 років обсяг коштів резидентів, які були виведені за кордон, а потім повернені в Україну як іноземні інвестиції, становив 8,4 млрд дол. США або 22% від загального обсягу ПІІ за цей період.
У 2014-2015 роках після політичних змін та початку воєнних дій на Сході за такими операціями навпаки відбувся відтік коштів з України. У 2016 – 2018 роках чистий притік коштів за такими операціями поступово відновився.
Нагадаємо, Україна в останні роки запроваджує в дію низку європейських стандартів, які спрямовані одночасно і на полегшення життя бізнесу, і на боротьбу з «сірим» капіталом в офшорах. Для цього нещодавно була підписана Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument). Відповідна угода дозволяє країні одночасно вносити зміни в усі або деякі чинні Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Підписана конвенція при цьому є частиною Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування.
Варто підкреслити, що мова про запровадження стандартів щодо розкриття бенефіціарної власності. Нагадаємо, в попередніх публікаціях, неодноразово розкривали результати та важливість реформаторських дій НБУ, направлених на розкриття структури власності банків, а також проблем та фінансових збитків банківського сектору, які виникали на тлі непрозорості діяльності банків.