Чому не варто аналізувати «публічну» активність Романа Протасевича

Сьогодні про білоруського в’язня, журналіста Романа Протасевича знову заговорили - він взяв участь у брифінгу Міністерства закордонних справ Білорусі щодо вимушеної посадки літака Ryanair. Після нашої публікації про Романа https://bit.ly/3pQq1TS, наші підписники просять продовжити тему. Ми не будемо розбирати сказані ним тези, оскільки Роман - ув’язнений, тобто сприймати його слова і аналізувати сказане не має сенсу.

Натомість рекомендуємо прочитати роман Оруелла «1984» та «Сад Гетсиманський» Івана Багряного.

Також хочемо вам розповісти історію відомого українського письменника Валер’яна Підмогильного. Його заарештували у Харкові у 1934 році. Підстава для ув’язнення - інформація про те, що Підмогильний був учасником контрреволюційної терористичної організації. Мета діяльності - терор проти керівництва комуністичної партії.

Підмогильний не просто не визнавав свою вину, він відкрито говорив про те, що компартія розгромила українську контрреволюцію. На допитах він заперечував будь-які звинувачення. Проте трохи більше, ніж через місяць - 11 січня 1935 року (а ув’зянили його 4 грудня 1934 року) письменник повністю визнає свою провину. Свідчить про те, що мав розмови антирадянського та антитерористичного спрямування з іншими письменниками.

Чому Підмогильний так кардинально змінив свої свідчення? Ми не маємо точної відповіді. Але в архівах є протоколи допитів. На першому допиті підпис Підмогильного добре видно, він чіткий. На допиті від 11 січня - ледве виведений, а біля нього - пляма крові.

Володимир Бірчак, який у 2014-2016 році був заступником директора Галузевого державного архіву СБУ припускає, що така різка зміна може бути пов’язана із застосуванням до Підмогильного заборонених методів слідства. Більше читайте у книзі «Архіви КҐБ для медіа».

При аналізі архівних документів та протоколів допиту він звертає увагу на цікаву особливість. Спочатку арештанти довго відкидають усі звинувачення, тоді раптом вирішують зізнатися у «вчинених злочинах». Наприклад, із фразою «під вагою викривальних доказів слідства я вирішив говорити правду. Це може означати, що в якийсь момент слідства допитуваного зламали під тортурами. На підтримку цієї гіпотези вказує ще один нюанс: час початку і закінчення допитів. Заарештований міг перебувати у кабінеті слідчого 10 і більше годин, але дати відповідь тільки на 2-3 питання.

Більше про це читатйте тут https://bit.ly/3pQ6Nho



Ілюстрація до тексту Данцига Балдаєва - автора трьох томів Енциклопедії про історію та особливості ГУЛАГу з моменту його створення в 1918 році. Взято із сайту газети «День» https://bit.ly/3iDgBtl

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.