$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +16° Варшава +3° Вашингтон

Чому сталося падіння ВВП: як це вплине на життя українців

Діденко Сергій 21 Червня 2019 15:04
Чому сталося падіння ВВП: як це вплине на життя українців

У  2018  році  зростання  української  економіки  прискорилося  до  3.3%  р/р  з  2.5%  р/р  у  2017 році. Зростання  ВВП  насамперед  було  забезпечене  внутрішнім  попитом,  як  споживчим, так і інвестиційним.

Так, саме споживання підтримували значні темпи зростання  доходів  домогосподарств.  Відбулося певне  уповільнення  зростання  інвестицій, яке  зумовлене  вичерпанням  ефекту  надолуження  недоінвестування в  післякризовий  період,  а  також  порівняно помірним поліпшенням фінансових результатів підприємств, зокрема через  слабкіші  показники  експорту.  Останнє  було  пов'язано  із  негативним  впливом  протекціоністських заходів у світовій торгівлі, ескалацією конфлікту в Азовському морі у другій половині року, а також ремонтними роботами на кількох великих металургійних підприємствах. За видами діяльності значний внесок у зростання ВВП у 2018 році мало сільське господарство завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур.

У I кварталі 2019 року економіка України зросла на 2,5% у річному вимірі (р/р), сповільнившись з 3,5% р/р у IV кварталі 2018 року. Про це свідчать розгорнуті показники ВВП за I квартал 2019 року, опубліковані Державною службою статистики України.

Варто відзначити, що тиск  з  боку  попиту  залишався  суттєвим починаючи з початку  2019  року  і підтримувався  фіскальною  політикою.  За  підсумками  І кварталу  сформувався  значний  для  цього періоду дефіцит зведеного бюджету, а первинне сальдо, хоча і залишилося додатним, зменшилося.  Пом'якшення  фіскальної  політики  було  передусім  пов'язано  з  помірним  зростанням доходів (попри дію тимчасових чинників, таких як розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією та кошти від спецконфіскації).

Наразі внутрішній попит залишається основним рушієм зростання реального ВВП. Факторами, які мали істотний вплив на зростання,  можна вирізнити такі: витрати домогосподарств, інвестиційне зростання,  зростання фізичних обсягів експорту товарів та послуг, зростання імпорту товарів та послуг.

Витрати домогосподарств

Згідно з даними НБУ, кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 10,7% р/р після їх збільшення на 8,5% р/р у попередньому кварталі. Цьому сприяло подальше зростання реальних заробітних плат, підвищення пенсій та додаткові пенсійні виплати, а також високий рівень споживчих настроїв населення.

Статистичний ефект від виплати субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі став додатковим чинником зростання. Цей же ефект був одним з основних факторів поглиблення падіння споживання сектору державного управління (до 8,3% р/р), хоча порівняно стримане зростання видатків бюджету також мало внесок.

 Інвестиційне зростання

Національний банк фіксує прискорення зростання інвестицій. Темпи збільшення валового нагромадження основного капіталу зросли до 17,4% р/р.

Зростання валового нагромадження основного капіталу забезпечили приватні інвестиційні проєкт в енергетиці та добувній промисловості, у тому числі за участі іноземних інвесторів, капітальні ремонти та модернізація окремих промислових підприємств, а також нарощування обсягів капітальних видатків бюджету. Окрім іншого, поліпшилися ділові очікування українського бізнесу в I кварталі 2019 року щодо кочових аспектів економічного розвитку протягом наступних 12 місяців: як щодо темпів зростання економіки в цілому, так і щодо розвитку власного бізнесу, зокрема.

Зростання фізичних обсягів експорту

Зростання фізичних обсягів експорту товарів та послуг у 1 кварталі 2019 року прискорилося до 6,8% р/р насамперед  внаслідок постачання рекордного врожаю минулого року. Натомість це ж зумовило скорочення запасів.

Наразі Державна служба статистики України  констатує, що динаміка зростання експорту є позитивною попри негативний торговельний баланс. Відтак у січні-квітні 2019 року експорт українських товарів становив 16 363,8 млн дол. США, або 106,0% у порівнянні з січнем-квітнем 2018 року.

Прискорення зростання імпорту

Водночас також прискорилося зростання імпорту товарів та послуг (до 6,5% р/р). За період січня-квітня 2019 року імпортовано товарів на 18456,9 млн дол. США, або 109,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Варто зазначити, що негативне сальдо становило 2 093,1 млн дол. США, як і у 2018 році  (у січні-квітні 2018 року негативне сальдо складає  – 1441,4 млн дол. США).

Прискорення відбулося внаслідок зображення у звітності пільгового розмитнення автівок на іноземній реєстрації, зазначають в НБУ.

Разом із суттєвим скороченням запасів, це було одним з основних факторів уповільнення зростання реального ВВП в І кварталі 2019 року.

Через прискорення зростання імпорту внесок чистого експорту в зростання реального ВВП у 1 кварталі 2019 року залишився від’ємним, однак завдяки вищим темпам зростання експорту він суттєво зменшився (-0,3 в.п.).

За даними Державної служба статистики України, коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,89 (у січні-квітні 2018 року – 0,91).

Державної служба статистики України зазначає, що протягом  січня-квітня 2019 року  Україна торгувала із торговельними партерами 208 країн світу.

Основні чинники падіння ВВП

У розрізі видів діяльності очікувано скоротилося виробництво в енергетичному секторі внаслідок порівняно теплої зими. Водночас суттєво прискорилося зростання в будівництві, відображаючи пожвавлення інвестиційної активності. Стійкий споживчий попит підтримувало зростання у таких секторах як торгівля, транспорт, а також у сфері послуг.

Відбулося, як і очікувалося,  уповільнення зростання у сільському господарстві внаслідок вичерпання ефекту торішнього рекордного врожаю зернових та олійних культур. Ремонти на окремих металургійних та хімічних заводах зумовили подальше падіння внеску переробної промисловості у загальний показник ВВП.

Розгорнуті дані щодо зростання реального ВВП за І квартал свідчать, що розширення внутрішнього попиту відбувалося швидше, ніж очікувалося згідно з прогнозом.

Прогноз та основні фактори економічного зростання в Україні

Зростання  економіки  у  2019  році  сповільниться  до  2.5%,  проте  прискориться  вже  з  2020 року (до 2.9% та 3.7% у 2020 і 2021 роках відповідно).

У  2019  році  зниження  темпів  економічного  зростання  зумовлюється  сповільненням глобальної  економіки  та  обсягів  світової  торгівлі,  стриманою  фіскальною  політикою через  потребу  погашення  значних  обсягів  державного  боргу,  а  також  жорсткими монетарними умовами, необхідними для зниження інфляції до цілі. Крім того, очікується зниження врожаїв зернових і олійних після рекордних показників у 2018 році. Частково дія цих факторів буде компенсована  поліпшенням умов торгівлі, передусім унаслідок підвищення цін на окремі товари українського експорту та низькі ціни на природний газ.

Інвестиційний  попит  стримуватиметься  політичною  невизначеністю  в  рік виборів та подальшого формування чинного уряду країни.

Прискоренню  зростання  реального  ВВП  з  наступного  року  сприятимуть  поступове пом'якшення  монетарної  політики,  що  стимулюватиме  внутрішній  попит,  а  також пожвавлення інвестиційної активності після зменшення невизначеності щодо політичної  ситуації.

Певною  мірою  стримуватиме  економічне  зростання  скорочення  обсягів транзиту природного газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.

Як зазначають в НБУ, у 2019  році  дефіцит  поточного  рахунку  збережеться  на  рівні  попереднього  року й становитиме 3.3% ВВП у результаті дії різноспрямованих факторів.  Надходження від продажу  торішнього  рекордного  врожаю  кукурудзи  та  ефекти  сприятливих  умов торгівлі нівелюватимуться охолодженням економік країн – основних торговельних партнерів України, що позначиться на  експортних  постачаннях  і  обсягах  грошових  переказів  від  трудових  мігрантів.  На прогнозному горизонті дефіцит поточного рахунку дещо збільшиться (до 4% у 2021 році).

В підсумку слід зауважити, така ситуація безумовно матиме свій вплив на добробут пересічних громадян. Адже, попри те, що за прогнозами НБУ, основним драйвером економічного зростання залишатиметься приватне споживання, його приріст істотно уповільниться.

Причинами уповільнення приросту приватного споживання будуть зниження темпів зростання реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону.  Нагадаємо,  експерти  Міністерства економічного розвитку і торгівлі зазначають, середньомісячна заробітна плата працівників у 2019 році сягатиме 10 301 грн, у 2020 – 11 852 грн, 2021 – 13 205 грн, у 2022 – 15 000 грн. Але темпи зростання реальної середньомісячної зарплати, яка враховуватиме інфляцію, будуть знижуватися. У 2019 році вона зросте на 7%, у 2020 році – на 5,9%, у 2021 році – на 4,1 %, а у 2022 році – 2,7%.

Державний  бюджет  на  2019  рік  розроблено  на  основі  консервативного макроекономічного прогнозу. Це проявилося в  незначному зростанні доходів та видатків у порівнянні з фактичними показниками 2018 року (10.6% та 12.8%  відповідно). Відповідно, фіскальна політика в частині соціальних виплат також буде стриманою, оскільки уряд обмежений жорсткими рамками виплат боргових зобов’язань за зовнішніми запозиченнями.