Чому теза «спорт поза політикою» не відповідає дійсності

Хоча особисто я і не вважаю останні «срачі» довкола олімпійської команди достойним предметом обговорення, але я все ж не можу визнати фразу «спорт поза політикою» справедливою та такою, що відповідає дійсності.

У фразі «спорт поза політикою» величезне лукавство сучасного світу, де звикли одне називати іншим.

Насправді, якщо ми ведемо мову про спорт великих досягнень, то там може бути лише політика та бізнес. Ні для кого не є секретом, що у сучасному серйозному спорті успіхів досягати можуть лише професіонали. Навіть якщо професіоналами вони не вважаються. Для того, аби підготувати професійного спортсмена, потрібні гроші. Великі гроші. На тренування, обладнання... на зарплатню самому спортсмену та його тренерам. Гроші такі може давати або бізнес, або держава.

При цьому, бізнес може перетворювати спорт на механізм заробляння грошей. Сучасний професійний спорт це виразно демонструє. Спортсмени дають видовище людям, а останні платять за це гроші. Прямо - у вигляді квитків або кабельного телебачення, або опосередковано - рекламодавцям улюблених спортстменів.

Але не весь спорт такий популярний, аби заробляти досить грошей для власного існування. Деякі види потребують дотацій. Часто - від держави.

Яка мотивація держави підтримувати такий спорт? Власний престиж, імідж. Ствердження наявного політичного режиму як «найкращого», демонстрація наявної політичної еліти як «найуспішнішої» і т.д. Тобто - суто політичні цілі. Відповідно, усі спортсмени, що одержують гроші від держави або місцевих органів самоврядування не можуть бути «поза політикою». Ти або у політиці, або у бізнесі. А швидше - і там, і там, бо заробляти все одно намагаються скрізь і на всьому.

А Олімпіада - це взагалі суцільне змагання держав та режимів. Не даремно ж найстрашніше там покарання - позбавлення держави права виступати під власним прапором.

Тож фраза «спорт поза політикою» на Олімпіаді - це просто траба тлумачити «тримайте свої політичні демонстрації у межах розумного, інакше ми можемо втратити рекламні контракти». Бо бізнес присутній і на цій ярмарці політичного марнославства, а політизація - це завжди ризик для бізнесу. Одне необачне слово - і ринок певної країни закритий. Доводиться шукати баланс між прагненням до максимальної політизації з боку держав, та бажанням бізнесу максимально уникати «гострих кутів».

Політика є скрізь, де є масовий вплив на суспільство, який можна використовувати для ухвалення політичних рішень. У спорті він є, а кожен спортсмен - це потенційний політик, бо має дуже серйозний «заділ» у порівнянні з іншими потенційними політиками - право бути почутим. Що би він не казав, його точно спершу вислухають, а у сучасному світі тотальної какафонії це уже не мало. Але це вже інша тема.

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.