За останні 15 років безробіття в Україні досягло свого найвищого показника. Порівняно із 2016-им роком, серед населення у віці 15-70 років, цей рівень сягнув 9,5%, а серед працездатного населення – 9,9%. Цифри жахають, навіть у роки кризи, 2009-му та 2014-му, вони були нижчими.
Зосередившись на проведені економічних реформ, яких вимагали договір про євроасоціацію та керівництво МВФ, влада геть спустила на гальмах формування дієздатної державної промислової політики. Як наслідок маємо: кількарічну глибоку кризу індустріального сектору, простій чи ліквідацію підприємств, скорочення кількості робочих місць.
Ще один аспект проблеми – величезні розміри прихованого безробіття. Згідно даних Державної служби зайнятості, у четвертому кварталі 2017-го року 160 тисяч українців були працевлаштовані на неповну зайнятість. Близько 23 тисячі осіб – примусово відправлені у неоплачувані відпустки. Ще 29 тисяч отримали повідомлення про заплановане скорочення штату. При цьому, мова лише про офіційні дані, реальні ж показники безробіття є значно вищими. Приміром, є вид штатних скорочень, темп яких не більше 10% на місяць. Про них працедавець взагалі не мусить інформувати держоргани.
Дуже погано склалася ситуація із працевлаштуванням молоді. На цьому напрямі взагалі не вживається ніяких ефективних заходів. Серед молодих спеціалістів, випускників вишів або людей із відсутнім трудовим досвідом у віці 15-24 років, рівень безробіття практично у два рази вище середнього по економіці. Таким чином наразі молодь на ринку праці є найменш конкурентоспроможною групою.
Через відсутність дієвої політики розвиток різних регіонів відбувається дуже нерівномірно. Майже третина усього зайнятого населення зосереджена у Києві, Харківській, Львівській та Дніпровській областях. У той же час у Волинській, Вінницькій, Тернопільській, Рівненській та Кіровоградській областях проблеми відсутності роботи відчуваються особливо гостро. У середньому рівень безробіття там сягає 12%.
У порівнянні із 2016-им роком показник економічно активного населення скоротився на 100,7 тисяч осіб, а чисельність зайнятого впала на 120,5 тисяч осіб.
Ситуація, що склалася, стала логічним наслідком тривалої демографічної кризи, яку спричинило суттєве падіння рівня життя українців, зменшення народжуваності, збільшення смертності через занепад системи охорони здоров’я. За 2017-ий рік населення України від 15 до 70 років скоротилося на 69,3 тисячі осіб. Левову частку складають ті, хто масово виїхав закордон на заробітки через відсутність можливості отримати гідне життя в Україні.
Три місяці 2018-го року наочно демонструють, що ситуація лише погіршується. Відсутні стимулювання розвитку промислового сектору, розвиток регіонів, робочі місця скорочуються, молодь не має можливості працевлаштуватись. Не дивно, що українець законними і незаконними шляхами шукає кращої долі по закордонах, обходячи умови договорів «про Асоціацію» та «безвіз», заради яких економіка й опинилася у такому катастрофічному положенні.
За ментальністю ми вже давно стали жителями Європи. Нажаль, фізична сторона нашого справжнього життя – лише страшний сон справжнього європейця.
Михайлина Дворецька
Думка редакції може не збігатися з думкою авторів.
