Екстранеординарні заходи ФРС США: світ та Україна на порозі глобальної кризи
На позачерговому засіданні 15 березня ФРС знизила ключову ставку до рівня 0-0,25%. Ця подія змушує замислитися в історичному контексті, адже за останні 30 років позачергові засідання з винесенням рішень були лише двічі — після терактів 11 вересня 2001 року й на тлі банкрутства Lehman Brothers.
Навіть більше, ми стали свідками двох екстрених засідань майже за одну декаду березня. І це на передодні планового засідання, яке має відбутися 18 березня 2020 року.
Зниження ставки на 1 відсотковий пункт (в.п.) або 100 базисних пунктів (б.п.) - найістотніше разове зниження ключової ставки ФРС — найбільше, ніж будь-коли. За останні 50 років економічна історія знає лише три випадки з разовим зниженням понад 50 базисних пунктів – 22 грудня, 18 березня та 16 грудня в період кризового 2008 року. Зниження ставки понад 75 б.п. не історія не знала до вчорашнього дня. За перші два тижні березня ставки були знижені на 150 б.п. – найбільші темпи в історії існування Федеральної резервної системи США. Тобто ми маємо справу з історичним значенням ключової ставки Федрезерву.
За ступенем впливу на борговий та грошовий ринки – це найбільш різкий розворот в бік надм'якої монетарної політики в історії Федрезерву. Ступінь впливу визначає процентний ефект, тобто реакція ринкових ставок. Наприклад, зниження ставки з 5% до 4,5% - це 10%, а зниження ставки з 1,25% до 0,25%, що статися в першій половині березня 2020 року — це на 80% або у 5 разів.
Варто зазначити, два ухвалених в березні рішення Федеральної резервної системи суттєво скоротили простір для маневру в подальшому впливу на ринки, які перебувають в стані катастрофічних очікувань. Немає гарантій, що «рятівної ін’єкції ліквідністю» (а разом зі зниженням ставки є ще вливання ліквідності на $700 млрд. та РЕПО з потенціалом розширення ліквідності для банків в розмірі $1,5 трлн) не потребуватиме ринок через короткий період на тлі появи нових фактів поширення нових осередків спалаху епідемії.
В умовах вимушених дій ФРС США, «ліквідований» процентний пункт, який відділяв США, зберігавши умовно позитивну реальну ставку, від зони євро, яка функціонує в умовах нульової ставки, вимушено оперуючи в монетарній політиці викупом активів як основним інструментом. Проте, наразі ринок відреагував подальшим падінням на рішення знизити ставку ФРС — торги в Азії по ф'ючерсах на американські акції сьогодні почалися зі стрімкого падіння, після чого були зупинені через досягнення граничного ліміту падіння. Європейські біржі відкрилися падінням на 4-6%.
Водночас, падіння промвиробництва в Китаї в підсумку за січень-лютий складає - 13,5%. А це найгірший показник за останні 30 років. Експорт з Китаю за січень-лютий 2020 року зазнав падіння — на 17,2%.
Сьогодні, як пише Bloomberg, китайський уряд вчергове вдається до масштабних заходів для згладжування економічних наслідків коронавірусу, вливши в фінансову систему $ 14,3 мільярда.
Народний банк Китаю влив 100 мільярдів юанів в банківську систему через механізм середньострокового рефінансування терміном на один рік, зберігши ставку без змін на рівні 3,15%.
Ключові тригери швидкої глобальної рецесії
Минулого тижня аналітики указували на економічні дані, що указують на незначні ризики рецесії, але наразі вже є статистика, яка дозволяє з цим не погодитися.
Нагадаємо, найбільший банк США, холдинг JPMorgan повідомив, що пандемія коронавірусу обумовить глибоку рецесію в американській та європейській економіці улітку.
Але, існуючі статистичні дані говорять про те, що події можуть розвиватися більш стрімко. А відтак виникають підозри, що удар по економіці виявиться сильнішим, ніж очікує більшість аналітиків.
Не дивлячись на заяви провідних аналітиків про зворотне, сьогодні світ, напевно, переживає щось значно більше, ніж звичайне тимчасове уповільнення зростання. Вочевидь, з економікою було щось не так ще до початку епідемії COVID-19, і про це нам свідчить тривале зниження інфляційного тиску в довгостроковій перспективі, — пишуть аналітики.
Падіння 5- й 10-річних рівнів рівноважної інфляції наразі передбачає, що економічне зростання протягом наступних декількох кварталів помітно знизиться. В останній раз таке різке падіння інфляційних очікувань спостерігалося на початку світової фінансово-економічної кризи 2008 року.
Рисунок 1 – Динаміка інфляційних змінних та реального ВВП
Водночас ринкам було завдано серйозний удар внаслідок скасування спортивних заходів й поїздок, що обвалило споживання та всеосяжне економічне зростання на тлі побоювання щодо епідемії COVID-19 в США.
США поступово переходять в режим посилення карантину, що лише погіршуватиме економічні наслідки. Однак, з огляду констатацію факту з повільною інтерпретацією характеру макростатистики, використаємо ключові показники, зокрема Economic Output Composite Index (EOCI).
Оскільки відповідний комбінований індикатор виробництва (EOCI) вже знаходиться на рівнях, які раніше відповідали рецесії, вплив коронавірусу і наступне уповільнення активності зіштовхне показники ще глибше. Комбінований індикатор виробництва (EOCI) формується з регіональних досліджень ФРС, індексів ділової активності ФРС Чикаго, звітів Національної федерації незалежного бізнесу, випереджальних індикаторів і композитних індексів активності від ISM. Індикатор дозволяє оцінювати як кількісні параметри економіки США, так і якісні.
Нагадаємо, JPMorgan Global PMI (індекс ділової активності у виробничому секторі), складений IHS Markit, в лютому впав на рекордні 6,1 бала, знизившись з 52,2 в січні до 46,1. Це найнижчий показник, який фіксували за часів розпалу світової фінансової кризи в травні 2009 року, пишуть експерти IHS Markit.
З огляду на поточний рівень індексу в порівнянні з шестимісячним темпом зміни Індексу випереджальних індикаторів, існує ризик скочування в рецесію протягом наступних 6 місяців.
Рисунок 2 - Композитний індекс виробництва
Однією з причин, по якій аналітики впевнені в майбутньому погіршенні економіки США, є кореляція між індексом та динамікою індексу S&P 500.
Фінансові ринки випереджають економіку США приблизно на 6 місяців, оскільки ринки починають враховувати в котируваннях зміни доходів із-за напрямків економічного зростання. Недавнє падіння індексу S&P 500 привело до відхилення від поточних значень індексу EOCI, що засвідчує зниження до рівня рецесії протягом наступних декількох місяців.
Очікування уповільнення економічного зростання — не просто випадкове припущення наголошують аналітики, адже останні шістдесят років прибутковість 10-річних облігацій наближалася до реального ВВП плюс інфляція (рис. 3). З огляду на цей факт, є можливість провести деякі розрахунки й на підставі прибутковості зробити прогнози для економіки США.
Рисунок 3 - ВВП й прибутковість 10-річних облігацій
Doug Kass зазначає, що з огляду на політику близьконульових ставок і сплеск кількісного пом’якшення (QE) по всьому світу, які затягнули неймовірні обсяги суверенного боргу на негативну територію в поєднанні з перешкодами для цін на енергоносії, є припущення, що прибутковість 10-річних випусків цінних паперів буде відповідати ВВП з коефіцієнтом — не 1,0, а біля 0,8.
Зі слів головного ринкового стратега Lindsey Group Пітера Боквара (Peter Boockvar), рівноважна інфляція зранку становила 1,41%. Отже, в підсумку підрахунку реального ВВП (протягом наступних 1-2 років), за допомогою формули (прибутковість 10-річних облігацій (0,744% факт.) = 0,8 х (реальний ВВП + 1,41% (фактична інфляція)), ми побачимо, що реальний ВВП США наразі є негативним і становить -0,48% (порівняйте з консенсус-прогнозом зростання реального ВВП на 2020 рік в діапазоні від + 1,75% до + 2,00%). Це також засвідчує, що номінальний ВВП (реальний ВВП плюс інфляція) буде складати всього лише + 0,93%, що істотно нижче поточного прогнозу дещо більше ніж 3%, наголошує Peter Boockvar.
Варто зазначити, що висновки Doug Kass були зроблені до недавнього падіння цін на нафту та прибутковості держоблігацій. З огляду на нафту ціною $30 за барель й прибутковістю 10 - річних випусків на рівні 0,9%, цифри будуть значно гіршими, про що засвідчує серйозність проблеми недавнього розпродажу паперів. Упродовж наступних двох кварталів ВВП може впасти на 3%. Наразі, слід зазначити, вартість нафти впала нижче $30 за барель.
Рисунок 4 - Прогноз ВВП на підставі інфляційних очікувань і цін на нафту
Відповідні оцінки напевно й насторожили Федеральну резервну систему США, і саме тому протягом останніх двох тижнів активність регулятора вимірюється історичними значеннями.
Вплив на Україну
Фінансові підсумки минулого місяця нового року не втішні. Адже, на тлі переповнених оптимізмом передвиборчих гасел, знову переслідує відчуття дежавю щодо бюджетних проблем. Недовиконання розпису держбюджету станом на лютий складає 13,8 млрд. З початку року й нині бюджет не виконується. У січні-лютому недобір податків становив 3,3 млрд грн, митниці – майже 15 млрд грн. Тож особливого ефекту від «турборежиму» немає, пише «Українська правда».
Держбюджет 2020 характерний плановим «розривом» між дохідною й видатковою частиною в розмірі 86,4 млрд грн. Тобто, щоб профінансувати заплановані видатки, потрібно відшукати джерела для наповнення бюджету у розмірі 86,4 млрд грн.
Слід розуміти, що в поточних умовах цей «розрив» зросте істотно внаслідок невиконання дохідної частини та зростання видаткової частини (витрати на профілактику та ліквідацію наслідків поширення коронавірусу, соціальну допомогу тощо). Якою буде величина зростання прогнозувати складно, але тенденції свідчать, що збільшення сягне у рази.
Отже, згідно з документом (Держбюджет - 2020) на основі прогнозу зростання номінального ВВП на 12,2% прогнозувалося зростання податкових надходжень - на 10,2% р/р, реального - на + 3,7% р/р, зростанні зарплат на + 17,2% р/р. Відтак, всеохоплюючий попит, як драйвер економічного р=зростання посилював би піднесення. На очікуваннях зростання номінального ВВП на 12,2% р/р, плановий приріст податку на прибуток біля 25% р/р. А 21,9% р/р зростання ПДФО заплановано досягти при зростанні середньомісячної зарплати на 17,2% г / г. У планах було зростання надходжень від ПДВ на 7,3% р/р, акцизів - на 8,2%, податків на міжнародні торговельні операції - на 5,6% р/р. Варто зазначити про існування непідтверджених джерел доходів бюджету зокрема, від легалізації грального бізнесу (3 млрд грн.) та легалізації видобутку бурштину (0,53 млрд грн.). Отже, можемо констатувати наявність у бюджеті потенційних джерел прихованого дефіциту, що наразі, на тлі пандемії та глобальної рецесії, із надмірного оптимізму урядових очікувань, переросло в фактори бюджетної кризи.
В контексті бюджетних надходжень, слід зазначити, що на тлі падіння податків на прибуток підприємств (частина з яких авансом була зібрана ще в грудні 2019 року) про зростання зарплат на + 17,2% р /р варто забути, а це падіння ПДФО. Відтак ланцюговою реакцією прослідує падіння внутрішнього попиту й обороту зовнішньої торгівлі, що негативно позначиться на обсягах внутрішньої і зовнішньої торгівлі, а відповідно на митних надходженнях.
Що важливо, в бюджеті 2020 року заплановано залучити 231 млрд грн внутрішніх і ще 134 млрд грн зовнішніх інвестицій. Частину цих коштів передбачено залучити для виплати боргів в розмірі 162 млрд грн за внутрішніми, й 120 млрд грн - за зовнішніми зобов’язаннями.
Враховуючи зростаючу невизначеність, зовнішні інвестори вимушені будуть переоцінити свої ризики, а відтак й інвестиції, що може істотно погіршити реалізацію планів зовнішніх запозичень.
В підсумку зазначимо, що в умовах посилення турбулентності на глобальних ринках та погіршення внутрішньої економіки країни, для української влади вибір не великий – це прикладання максимум зусиль для забезпечення виконання всіх умов підписання угоди з Міжнародним валютним фондом та запровадження фіскального домінування.
Нагадаємо, МВФ вже не вимагає від України для відновлення співпраці запустити ринок землі. Але залишилося головне і обов’язкова умова – прийняття закону, який не дозволить повернути «ПриватБанк» Коломойському або виплатити олігархові компенсацію.