Що підтримає українських експортерів: нові торгівельні партнери та структурні фактори

Що підтримає українських експортерів: нові торгівельні партнери та структурні фактори

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

На відміну від минулих криз, коли експорт був одним з основних драйверів падіння економіки, у часи поточної коронакризи український експорт продемонстрував певну стійкість до кризових явищ, що є наслідком низки зовнішніх та внутрішніх факторів, коментують у Нацбанку підсумки зовнішньої торгівлі України.

Позитивною зміною є те, що у структурі експорту поступово збільшилася частка продовольчих товарів, яка є стійкішою до економічних криз через порівняно низьку еластичність попиту на такі товари за доходом.

Не менш важливу роль відіграло зміцнення торговельних відносин з Китаєм протягом минулого року на тлі торгового протистояння КНР зі США. Відтак у 2019 році Китай уперше в історії став другим найбільшим після ЄС торговельним партнером України та залишався ним у протягом всього поточного року. Водночас попри поліпшення стійкості українського експорту важливим залишається підвищення його конкурентоспроможності шляхом збільшення частки високотехнологічної продукції.

Ключові фактори зовнішньої торгівлі

Попри глибоке падіння світової економіки експорт українських товарів у II кварталі скоротився на 12% р/р, тоді як у кризу 2008-2009 років падіння досягало 40-50% р/р за суттєво менших темпів зниження світової економіки. Крім того, цього року зниження експорту за темпами було меншим порівняно не тільки з імпортом, але й з відповідним показником інших країн. Такий результат став наслідком низки внутрішніх та зовнішніх факторів.

Рисунок 1 – Експорт товарів у II кварталі 2020 року, % р/р

Джерело: Eurostat, ITC, ДМСУ, розрахунки НБУ.

Отже, протягом 2019-2020 років було істотно збільшено частку продовольчих товарів у структурі експорту. Підвищення продуктивності аграрного виробництва останніми роками на тлі проблем в інших експортних секторах сприяло нарощуванню частки продовольчих товарів у структурі українського експорту. За останнє десятиріччя ця частка збільшилася удвічі й становила 47% за 9 місяців 2020 року (21% у 2010 році).

Рисунок 2 – Абсолютна річна зміна експорту товарів, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Важливою характеристикою аграрного сектору є вища стійкість виробництва та експорту сільськогосподарської продукції до економічних криз. Ця його особливість відображає насамперед низьку еластичність попиту на продовольство за доходом: зі зниженням доходів попит на нього скорочується більш помірно у порівнянні з іншими товарами. У результаті висока частка продовольчих товарів у структурі українського експорту виконує роль буфера під час економічних криз, що й відбулося у 2020 році.

Саме тому вплив коронакризи на експорт України та інших великих агроекспортерів (Бразилії, Чилі, Таїланду, Нової Зеландії) був помірнішим у порівнянні з країнами зі значною часткою в експорті товарів з високою доданою вартістю. Крім цього, експорт продовольчих товарів підтримувався ситуативними факторами на кшталт запровадження країнами ЄАЕС обмежень на експорт окремих продовольчих товарів.

Партнерство з Китаєм та великі можливості

Торговельна війна між США та Китаєм, яка розпочата у 2018 році, призвела до звуження торговельного обороту між двома країнами – за 2019 рік він зменшився на 15.3%, або більше, ніж на 100 млрд дол. І якщо запроваджені США імпортні мита обмежили закупівлі з Китаю в основному продукції металургійної галузі та широкого спектра промислових товарів, то Китай суттєво знизив імпорт з США сільськогосподарської продукції, зокрема соєвих бобів та кукурудзи. Це призвело до збільшення попиту з боку Китаю на інші види рослинних олій та органічних кормів (зокрема, олійних шротів та фуражного зерна).

На тлі рекордного врожаю зернових та олійних культур цим скористалися українські аграрії у 2019 році та збільшили поставки продовольчих товарів до Китаю. У цілому вартісні обсяги експорту продовольчих товарів до Китаю збільшилися в 1.7 рази та сягнули найбільшого значення за всю історію спостережень (близько 2 млрд дол.).

Рисунок 3 – Абсолютна річна зміна експорту окремих товарів до Китаю внаслідок цін та обсягів, млрд дол.

Джерело: НБУ.

Іншою причиною нарощування експорту торік до Китаю була аварія на залізорудній шахті компанії Vale в Бразилії. Це призвело до скорочення постачання з цієї країни та стрімкого зростання світових цін на залізну руду.

Рисунок 4 – Внески в річну зміну експорту товарів до Китаю, в.п.

Джерело: НБУ.

Українським виробникам вдалося істотно наростити вартісні обсяги експорту залізних руд (у 1.8 рази р/р). Як результат, у 2019 році Китай уперше в історії вийшов на друге місце після ЄС серед найбільших партнерів в географічній структурі українського експорту.

Відновлення економіки основних торгівельних партнерів й нарощення українського експорту

Жорсткі карантинні обмеження найбільше позначилися на економіці Китаю взимку 2019-2020 років. Однак завдяки проходженню піку захворюваності у лютому та значній держпідтримці економіки відновлення економічної активності в Китаї розпочалося вже з березня, а в другому кварталі економіка вже відновилася до докарантинного рівня.

На тлі суттєвого звуження попиту з боку інших традиційних для України ринків (ЄС та інших країн Азії) експорт до Китаю за результатами першого півріччя збільшився вдвічі. Цьому сприяло подальше нарощування постачання залізних руд (у 2.7 рази р/р), зумовлене як несприятливими погодними умовами в Бразилії та Австралії на початку року, так і скороченням видобутку бразильською компанією Vale через карантинні обмеження.

Експорт соняшникової олії та олійного шроту також зріс (у 1.4 та 2.9 рази р/р відповідно) через стійкий попит з боку тваринництва та зменшення обсягів перероблення сої Китаєм. Крім того, Китай і надалі закуповував українські зернові. Експорт кукурудзи за результатами першого півріччя збільшився на 31.7% р/р.

Реалізація великих інфраструктурних проєктів Китаю у 2020 році в межах програм державного стимулювання економіки також сприяла пожвавленню в будівельному секторі й забезпечила розширення попиту на українську сталь. Водночас попит з боку європейської металургії все ще залишався пригніченим. У такій ситуації відбулася переорієнтація частини поставок чорних металів на ринок Китаю. Крім того, перебої з поставками залізної руди та високі ціни на неї сприяли нарощуванню поставок чавуну, яких практично не було в попередні роки. У результаті саме нарощування поставок до Китаю сприяло відновленню зростання фізичних обсягів експорту чорних металів у третьому кварталі 2020 року. Крім того, у відповідний період значно збільшилися обсяги експорту ячменю до Китаю на тлі запровадження антидемпінгового мита на австралійський ячмінь.

В підсумку варто зазначити, стійкість українського експорту до кризових явищ зумовлена значною часткою продовольчих товарів у структурі експорту, попит на які є нееластичним. Позитивним фактором стійкості стало оперативне реагування українських експортерів на вікно можливостей та несинхронне до іншого світу відновленням економіки Китаю в постпандемічний період. Водночас у довгостроковому періоді реалізація експортного потенціалу України, як і раніше, потребує підвищення конкурентоспроможності експорту шляхом збільшення в його структурі ролі високотехнологічних товарів, зазначають в НБУ.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!