Що пропонували на ринку праці у липні: безробіття та заробітки українців

Що пропонували на ринку праці у липні: безробіття та заробітки українців

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

На ринок праці вагомий вплив мала ситуація із захворюваністю та карантинні обмеження. Нові хвилі захворюваності на COVID-19 наприкінці 2020 року та на початку 2021 року були дуже потужними, на піку сягаючи близько 100 тис. нових хворих на тиждень.

У відповідь уряд запровадив жорсткі карантинні обмеження в січні та березні-квітні. Це разом із послабленням економічної активності в низці ВЕД у I кварталі (у тому числі через несприятливі погодні умови, що обмежило роботу будівництва та транспорту, а також спричинило пізніший початок посівної) негативно позначилося на динаміці зайнятості населення.

Як і торік, частина тих, хто втратив роботу, перейшли в економічно неактивні (не почали шукати роботу). Проте у порівнянні з минулим роком, загалом громадяни не стали чекати послаблення карантину, а активно шукали роботу навіть під час весняного локдауну. Про це повідомляє Нацбанк. Підтвердженням цьому є індекс пошуку роботи за Google trends та зростання кількості резюме на сайтах пошуку роботи. Як наслідок, рівень безробіття в сезонно скоригованому вимірі збільшився у порівнянні з попереднім кварталом, хоч і неістотно (до 9.8%). Утім, через сезонно слабшу економічну активність на початку року в нескоригованому вимірі (10.5%) він перевищив кризові рівні.

Номінальні та реальні заробітні плати зберігали високі темпи зростання – 23.6% р/р та 12.9% р/р відповідно. Вичерпання ефектів низької бази порівняння частково компенсувалося виплатами вищих відпускних у бюджетному секторі через підняття мінімальної зарплати у вересні 2020 та січні 2021 року, а також зростання посадових окладів освітян на початку 2021 року.

Станом на 1 серпня 2021 року послуги Державної служби зайнятості отримували 879 тис. громадян, з них 321 тис. осіб мали статус безробітного, що на 37% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Отримували допомогу по безробіттю 272 тис. осіб, що на 36% менше, ніж на 1 серпня 2020 року. Про це повідомляє Держслужба зайнятості.

Ми вирішили висвітлити зміни на ринку праці та доходи простих українців.

Зайнятість населення

Згідно з даними Держстату, кількість зайнятого населення у віці 15-70 років в середньому за I квартал 2021 року, у порівнянні з I кварталом 2020 року, скоротилася на 1,1 млн осіб і становила 15,4 млн осіб, йдеться в огляді ситуації на ринку праці та діяльності Державної служби зайнятості у січні-липні 2021 року.

Рисунок 1 – Зайняте населення у віці 15-70 років (чисельність та рівень)

Джерело: ДСЗУ.

Рівень зайнятості населення скоротився з 58,2% до 55,0%. Скорочення обсягів та рівня зайнятості відбулося як серед жінок, так і серед чоловіків.

Варто зазначити, найвищий рівень зайнятості спостерігався серед громадян у віці 40-49 років (76,4%), а найнижчий – серед осіб у віці 60-70 років (11,9%) та молоді віком 15-24 роки (24,9%). В Держслужбі зайнятості пояснюють низький рівень зайнятості молоді навчанням, відтак це той вік, що не входить до складу робочої сили, зазначають у відомстві.

Неформальна зайнятість населення

Кількість неформально зайнятих громадян у віці 15-70 років, у I кварталі 2021 року, у порівнянні з I кварталом 2020 року, скоротилася на 469 тис. осіб та становила 2,9 млн осіб, або 19,0% усіх зайнятих громадян.

Рисунок 2 – Структура зайнятих у неформальному секторі за видами економічної діяльності

Джерело: ДСЗУ.

Серед видів економічної діяльності, найбільш поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному господарствах (44%), у будівництві (17%), а також в гуртовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (16%).

Рівень безробіття (за методологією МОП)

Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років в середньому за I квартал 2021 року, у порівнянні з I кварталом 2020 року, зросла на 257 тис. осіб та становила 1,8 млн осіб. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) зріс з 8,6% до 10,5% робочої сили.

Рисунок 3 – Безробітне населення у віці 15-70 років (чисельність та рівень за МОП)

Джерело: ДСЗУ.

Зростання обсягів та рівня безробіття відбулося як серед жінок, так і серед чоловіків. Кількість безробітних жінок зросла на 118 тис. осіб (до 874 тис. осіб), а рівень безробіття зріс з 8,7% до 10,6% робочої сили. Кількість безробітних чоловіків зросла на 139 тис. осіб (до 932 тис. осіб), а рівень безробіття зріс з 8,5% до 10,4%.

Рисунок 4 – Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП), %

Джерело: ДСЗУ.

Варто зазначити, безробіття зросло серед громадян усіх вікових груп. Найвищий рівень безробіття спостерігався серед молоді у віці до 25 років – 19,7% (у I кварталі 2020 року – 15,5%), найнижчий – серед громадян у віці 30-34 роки – 8,2% (у I кварталі 2020 року – 7,6%). Рівень безробіття в країнах Європейського союзу зріс з 6,4% до 7,3%, зокрема серед молоді у віці до 25 років – з 14,9% до 17,1% робочої сили відповідного віку.

Середні зарплати штатних працівників у червні 2021 року

Середній розмір заробітної плати штатних працівників в Україні у червні 2021 року, у порівнянні з відповідним місяцем минулого року, зріс на 24% та становив 14,3 тис. гривень. При цьому, існують суттєві регіональні диспропорції в оплаті праці.

Рисунок 5 – Заробітна плата штатних працівників, тис. грн.

Джерело: ДССУ.

Варто зазначити, заробітну плату у розмірі вищому за середній по країні отримували лише працівники у м. Києві (20,5 тис. грн), Донецькій (15,0 тис. грн) та Київській (14,7 тис. грн) областях. Серед видів економічної діяльності, найвищою заробітна плата була в авіаційному транспорті (29 тис. грн), у сфері інформаційній та телекомунікаційній діяльності (26 тис. грн), у фінансовій та страховій діяльності (23 тис. грн), у державному управлінні й обороні (20 тис. грн), у професійній, науковій та технічній діяльності (19 тис. грн).

Найнижчу зарплату платили у поштовій та кур’єрській діяльності та у тимчасовому розміщенні й організації харчування (9 тис. грн).

За видами промислової діяльності найвища заробітна плата пропонувалася у виробництві основних фармацевтичних продуктів і препаратів (23 тис. грн), у добувній промисловості (19 тис. грн), у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (19 тис. грн), у виробництві продуктів нафтоперероблення (19 тис. грн), а найнижчою – у текстильному виробництві, виробництві одягу, виробів зі шкіри та інших матеріалів (9 тис. грн). У середньому по промисловості заробітна плата становила 15 тис. грн.

Плани на масове вивільнення працівників

Упродовж січня-липня 2021 року роботодавці подали інформацію щодо запланованого масового вивільнення 166 тис. працівників.

Рисунок 6 – Обсяги запланованого масового вивільнення працівників у січні-липні 2021 року

Джерело: ДСЗУ.

Найбільша кількість попереджених про заплановане масове вивільнення збільшилася у Харківській (12,6 тис.), Вінницькій (10,9 тис.), Львівській (9,8 тис.), Житомирській (9,3 тис.), Дніпропетровській (8,2 тис.) та Донецькій (8,1 тис.) областях. Із загальної кількості попереджених про масове вивільнення 53% становили працівники державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування.

Надання послуг Держслужбою зайнятості

Послугами Державної служби зайнятості скористалися 1,7 млн громадян, з них, 905 тис. зареєстрованих безробітних. Зокрема, зареєстровано з початку року 445 тис. осіб (зменшення на 20% або 114 тис. осіб). Отримували допомогу 816 тис. осіб, зокрема, призначено допомогу з початку року 414 тис. осіб (зменшення на 18% або 89 тис. осіб).

У січні-липні 2021 року за сприяння Держслужби зайнятості 57 тис. безробітних проходили професійне навчання. Зокрема, кількість безробітних, які навчалися у центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, становила 31 тис. осіб, що на 7% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

В підсумку варто зазначити, за сприяння центрів зайнятості працевлаштовано 313 тис. осіб, зокрема, 257 тис. зареєстрованих безробітних, що на 17% більше, ніж протягом січня-липня минулого року. За видами економічної діяльності, найбільше безробітних громадян працевлаштовано в сільському, лісовому та рибному господарстві (32%), у переробній промисловості (15%), у сфері торгівлі (15%) та у державному управління та обороні (7%). За професійними групами 27% працевлаштованих це робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин; 17% – представники найпростіших професій; 14% – працівники сфери торгівлі та послуг; 10% – кваліфіковані робітники з інструментом; 8% – фахівці; 8% – службовці, керівники.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!