Вперше після відновлення незалежності України бюджет на наступний рік розроблено на основі Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, що раніше була ухвалена Урядом та підтримана парламентом. Наразі проєкт Державного бюджету України на 2022 рік Уряд схвалив та направив до Верховної Ради України.
Про це повідомляє Мінфін. У відомстві стверджують, що проєкт державного бюджету 2022 року є інвестиціями в людину, країну та майбутнє.
Макроекономічний прогноз Держбюджету-2022
Бюджет 2022 року є реалістичним та збалансованим, ґрунтується на урядовому макроекономічному прогнозі, що передбачає розвиток економіки з урахуванням пандемії COVID-19, йдеться у повідомленні Мінфіну.
Таблиця 1 - Макроекономічні показники
Джерело: Мінфін.
Стійкий споживчий попит, сприятливі умови зовнішньої торгівлі, а також заходи детінізації компенсують втрати економіки України через посилення карантину взимку та навесні. Зважаючи на це, Мінфін прогнозу зростання реального ВВП у 2022 році на рівні 3.8% (рис. 1).
Рисунок 1 - Реальний ВВП та надходження «внутрішнього» ПДВ (сальдо)
Джерело: Мінфін.
Надалі ВВП України зростатиме на 5.0 % щороку. Стійке відновлення світової економіки збільшуватиме попит на товари українського експорту. Поліпшення фінансових результатів підприємств та активізація кредитування сприятиме зростанню інвестиційної діяльності. Разом зі збільшенням приватного споживання це стимулюватиме нарощування імпорту, зазначають у відомстві.
Варто зазначити, приватне споживання зростатиме внаслідок збільшення доходів населення, зокрема, зростанню соцвиплат й мінімальної зарплати, а також завдяки поліпшенню споживчих настроїв.
Планові доходи та видатки Держбюджету-2022
На тлі прогнозних макропоказників, доходи Державного бюджету України передбачені у сумі 1.267.393.399,1 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Держбюджету — у сумі 1.131.070.548,8 тис. гривень та доходи спеціального фонду Держбюджету — у сумі 136.322.850,3 тис. гривень, витікає зі законопроєкту, розміщеного на офіційному порталі Верховної Ради.
Рисунок 2 - Доходи державного бюджету, 2019 – 2022
Джерело: Мінфін.
Видаткова частина Держбюджету в законопроєкті передбачає фінансування в обсязі 1.441.939.445,6 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду у сумі 1.294.085.182,8 тис. гривень та видатки спеціального фонду Держбюджету — у сумі 147.854.262,8 тис. гривень. Відтак граничний обсяг дефіциту бюджету становить 188.006.000,2 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Держбюджету становить – 160.259.208 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Держбюджету — у сумі 27.746.792,2 тис. гривень.
Рисунок 3 - Дефіцит державного бюджету, 2021–2024
Джерело: Мінфін.
Варто зазначити, як і було встановлено бюджетною декларацією, показник дефіциту державного бюджету залишився на рівні 3,5% ВВП. Його подальше заплановане скорочення дозволить з часом витрачати менше на обслуговування державного боргу та збільшувати інвестиції у розвиток.
Окрім цього, Держбюджетом-2022 передбачено на інвестиції: 48% видатків держбюджету – це інвестиції в людину (охорона здоров’я, освіта, соціальний захист), 34% - інвестиції в модернізацію країни (оборона і безпека, інфраструктура, наука, регіональний розвиток, екологія, цифровізація, сільське господарство).
Інвестиції на розвиток
Серед пріоритетів на наступний рік залишається підвищення енергоефективності, у тому числі у сфері ЖКГ, а також на розвиток енергетичних галузей загалом — їх безпеку та модернізацію. Зокрема на діяльність Фонду енергоефективності у 2022 закладено 2,6 млрд грн, а на держпідтримку вугільної галузі - 4,5 млрд гривень.
Рисунок 4 - Розвиток дорожньої інфраструктури
Джерело: Мінфін.
Окрім того, пріоритетним завданням залишається стимулювання розвитку підприємництва. Це і державні гарантії на портфельній основі, і фонд стартапів, і пільгові кредити. До прикладу, на державну програму «5-7-9%» в проєкті держбюджету-2022 передбачено 3 млрд грн на доступні кредити для 20-ти тис підприємців та на продовження програми «Доступна іпотека 7%».
Також у проєкті держбюджету-2022 одним з пріоритетів є розвиток інфраструктури. Інвестуючи в інфраструктуру розвивається економіка країни. Якісні та безпечні дороги й новий громадський транспорт це одні з пріоритетних напрямків, які дозволяють створити гідні умови для життя громадян, а також для подальшого розвитку країни.
Серед пріоритетів на наступний рік також залишається цифровізація, розвиток науки, культури, мистецтва та спорту.
Соціальний захист, освіта та медицина
У наступному бюджетному році мінімальну заробітну плату встановлено у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 гривень, з 1 жовтня — 6700 гривень. У погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні.
На наступний рік суттєве фінансування отримає охорона здоров’я, на яку передбачено 192,5 млрд грн, що на 31,1 млрд більше ніж у 2021 році. Очікується, що зарплати лікарів зростуть у 1,6 раза, також планується зростання зарплат інших медичних працівників.
Рисунок 5 - Соціальний захист і соціальне забезпечення
Джерело: Мінфін.
Варто зазначити, видатки на соцзабезпечення збільшують на 7,3 млрд грн. В розрізі витрат слід зауважити, що індексація пенсій з 1 березня 2022 року – 28,2 млрд грн, доплата до пенсій військовослужбовцям – 10,6 млрд грн, перерахунок пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 2,5 млрд грн, індексація компенсаційних виплат 75-80-річним пенсіонерам – 1,5 млрд грн, доплата до пенсії особам з інвалідністю І групи – 147,6 млн грн.
Збільшується фінансування освіти на 16,7 млрд грн, зокрема на 30% збільшуються видатки на інклюзивну освіту. Очікуємо, що передбачені 185,6 млрд грн на цю сферу сприятимуть у цілому підвищенню якості освіти в Україні.
Ветерани АТО зі статусом ПВО будуть повністю забезпечені житлом. Пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги будуть профінансовані в повному обсязі.
Рисунок 6 - Видатки на виплату пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги в опалювальний сезон 2021/2022 рр.
Джерело: Мінфін.
В підсумку варто зазначити, соціальна підтримка громадян передбачає понад 320 млрд гривень. Фінансуючи пріоритетні потреби розвитку країни, у документі зберігається принцип збалансованості бюджетних видатків, що є запорукою справедливого ставлення держави до кожного громадянина.
