Чергові заяви про можливий дефолт України почастішали після закінчення президентської виборчої гонки. Окремі політики та публічні персони періодично запускають в маси ідею про вигоду оголошення Україною фінансової неспроможності, упускаючи той факт, що окрім нібито плюсів, дефолт несе і безліч ризиків.
За останні п'ять років країна пройшла шлях від глибокої фінансової кризи і політичної нестабільності до стійкого зростання, уникаючи дефолту. В сьогоднішніх реаліях, коли найбільш шокові дні позаду, розмови навколо переваг дефолту для України виглядають спекуляцією. Кому і навіщо це потрібно, що про це думають експерти – розбираємося докладно.
Ігор Коломойський – головний прихильник дефолту України
«На мою думку, ми повинні повести себе із нашими кредиторами, як Греція. Це приклад для України. Скільки разів Аргентина оголошувала дефолт? І що, вони його реструктуризували. Якщо Зеленський буде слухати Захід, він закінчить, як Порошенко. У нього будуть такі ж рейтинги – 5, 10, 15 замість 73%»
олігарх Свою думку олігарх виправдовує тим, що і Європа, і США повинні списати борги Україні як компенсацію за боротьбу з Росією.
Коломойський не вперше висловлюється за дефолт. Раніше, у 2018 році він заявляв про те, що після втечі Януковича, коли у держскарбниці було порожньо, Україні слід було скористатися можливістю списання боргів.
У той час слова Коломойського не звучали так гостро, адже впливу на політику влади опальний олігарх не мав. Сьогодні, коли в країні відбулася зміна правлячих еліт і біля керма стоїть молодий та недосвідчений президент, близький до олігарха, заяви можливості дефолту сприймаються серйозніше.
Особливо на тлі призначення главою Адміністрації президента адвоката Ігоря Коломойського – Андрія Богдана. Як відомо, інвестори та бізнес негативно відреагували на це призначення, а опоненти президента звинуватили Зеленського у порушенні закону про люстрацію.
Що про дефолт говорить сам Зеленський
Коментарів від президента особисто поки не прозвучало. Сьогодні, 28 травня, він зустрічається із місією МВФ, яка зараз працює в Україні.
У команді Зеленського пропозицію Коломойського не підтримали. Новий глава партії «Слуга народу» і радник президента Дмитро Разумков вважає, що дефолт як фінансова стратегія Україні не підходить:
«Якщо говорити про мою особисту суб'єктивну позицію, то вважаю, що в сьогоднішніх умовах це малоефективний шлях і навряд чи Україна зможе ним піти»
Разумков зазначив, що Коломойський має право на свободу вираження поглядів, так як Україна – це демократична держава.
Інший радник Зеленського і колишній міністр фінансів Олександр Данилюк публічно завжди підтримував співпрацю з МВФ та усі непопулярні урядові заходи, спрямовані на виконання умов Фонду як гарантій кредитування України і продовження співробітництва.
Що стосується Греції, як «варіанту» для нашої країни, то оголошенню дефолту там передував ланцюжок серйозних боргових і політичних процесів.
Чому приклад Греції не підходить Україні
Греція у 2015 році увійшла ву технічний дефолт перед МВФ. Це перша європейська і розвинена країна, яка допустила невиконання фінансових зобов'язань перед кредиторами. У списку тих, хто оголошував дефолт – Зімбабве, Сомалі, Судан.
Системні проблеми у Греції почалися задовго до 2015 року. У 2010 країна звернулася за допомогою до ЄС, гостро переживаючи загальноєвропейську фінансову кризу. І отримала три пакети допомоги, загальною вартістю 289 млрд євро. При цьому заборгувала Греція 180% свого ВВП, або близько 340 млрд євро.
Однією з умов підтримки від Європейського союзу було введення режиму жорсткої економії і скорочення соціальних виплат. У 2015 році посилення економічної політики супроводжувалося політичною кризою, закриттям банків, відсутністю валюти в банкоматах, масовим безробіттям (близько 25%) і народними хвилюваннями, високими ризиками виходу Греції із єврозони.
Нічого подібного в Україні не відбувається. У 2014 році, коли передумов для дефолту було набагато більше, уряд Арсенія Яценюка провів реструктуризацію боргів і вжив низку інших заходів, щоб уникнути дефолту:
«Я не пішов на дефолт, тому що це – банкрутство України і кожного громадянина. Дефолт – це не просто відмовитися від зобов'язань української держави. Дефолт – це падіння курсу гривні, у якого немає меж. Дефолт – це інфляція, безробіття, це клінічна смерть економіки»
екс-прем'єр-міністр УкраїниЩо кажуть про дефолт експерти
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що навіть самих розмов про дефолт досить для розхитування ситуації і фінансової стабільності України.
«Вважаю, що навіть розмови про дефолт не додають стабільності і є досить шкідливими. За три роки мій уряд не допустив ніяких криз в державі. Вважаю, що наша задача сьогодні – сумлінно обслуговувати державний борг і займатися тим, щоб економіка росла»
прем'єр-міністр УкраїниЕксперти відзначають, що Україна на даний момент із цим завданням справляється успішно.
«Зовнішні виплати високі, але з ними цілком можна впоратися при розумній економічній політиці та співробітництві з МВФ та іншими офіційними кредиторами»
Міністр фінансів Оксана Маркарова нагадує, що дефолт означає фактичне припинення зовнішніх запозичень, без яких Україна у сьогоднішніх умовах не зможе виконувати боргові зобов'язання. Урядам Яценюка і Гройсмана вдалося скоротити частку держборгу від ВВП до 60%. І завдання на майбутній період – продовжити цю динаміку:
«Ми повинні зменшити борг до менш 50% ВВП. Це означає, що з часом ми будемо більше заробляти, менше запозичувати. Зараз, на жаль, ми в такій ситуації, що не запозичувати ми не можемо»
міністр фінансів УкраїниПрипинення співпраці з МВФ, що і має на увазі дефолт, означає втрату довіри і більшості кредиторів, і вартість самих кредитів на зовнішніх ринках. Що відбувається сьогодні в тій же Греції. Ця країна не змогла відновити довіру інвесторів, тому гроші їй позичають під більш високі відсотки та жорсткіші умови.
«З очевидних мінусів: втрата довіри до країни. І не тільки в очах кредиторів, але і в очах стратегічних інвесторів, а часто і в очах власного бізнесу. А це тягне за собою ризик відтоку капіталу, девальвацію валюти, відсутність інвестицій»
«Ні для кого не секрет, що далеко не кожен інвестор ризикне заходити у дефолтну країну, яка не має можливості відповідати за взяті на себе зобов'язання перед міжнародними партнерами»
Реальних передумов для дефолту у країни немає. І єдиною вигодою, яку згадують експерти – вважається економія коштів, тих самих, які після оголошення дефолту, «повертати не треба». Для України це 11 млрд доларів на найближчі 2,5 роки.
За цією «перевагою» криється все те, про що говорилося вище. Що стосується списання кредитних коштів, то за дефолт також доведеться платити. І платити дорого, з кишень пересічних громадян – інфляцією, девальвацією, скороченням соціальних виплат і підвищенням податків. Чи потрібен такий сценарій Україні?
Саме Коломойському ця фінансова маніпуляція цікава з особистих цілей, відзначають аналітики. У боротьбі за активи «Приватбанку» і скасування націоналізації однієї з найбільших в Україні банківських установ. Спокуса Коломойського – це отримання компенсації в розмірі 2 млрд доларів США і списання боргів «ПриватБанку» у 5,5 млрд доларів.
Про те, що Україна, окрім усього перерахованого вище, в разі оголошення дефолту виявиться один-на-один з російською агресією, Ігор Коломойський вважає за краще не згадувати.
