Чиновницькі зловживання: порушення та збитки держбюджету

Чиновницькі зловживання: порушення та збитки держбюджету

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Комплексний аудит використання коштів державного бюджету дозволив виявити зловживання та неефективне управління.

Про це повідомляє Рахункова палата. Через брак ефективних управлінських рішень в Україні, не вдалось запобігти нелегальному імпорту та контрабанді товарів. У медсфері підрядники часто закуповували медобладнання за цінами, які відрізняються між собою у десятки разів. За 4 роки також виявлено порушень на 13 млрд грн у використанні коштів на охорону довкілля, природні ресурси та сільське господарство. Окрім цього, завдяки рекомендаціям Рахункової палати суди повернули землі Міноборони, по яких неналежно укладали договори забудови.

Ми вирішили висвітлити порушення, які були виявлені авторською службою, а також обсяги завданих збитків внаслідок зловживань.

 Запобігання нелегальному імпорту та контрабанді товарів

Кабмін, Держмитслужба та ДФС не забезпечили дієвих управлінських рішень щодо забезпечення належного митного контролю та адміністрування податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, йдеться у повідомленні Рахункової палати.  Відповідно, не створені передумови для запобігання нелегальному імпорту та контрабанді товарів в Україну, що призвело до втрат надходжень митних платежів до держбюджету.

Так, упродовж 2019 – I півріччя 2021 років надходження податків на міжнародну торгівлю становили близько 78 млрд гривень. При цьому їх питома вага в загальних податкових надходженнях до державного бюджету зменшилась з майже 4% у 2019 році до трохи більш як 3% у 2020 році та І півріччі 2021 року. На надходження ввізного мита істотний вплив обумовлено внаслідок застосування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пільг зі сплати цього податку, обсяги яких у відповідному періоді становили 49 млрд гривень, йдеться у повідомленні відомства.

За даними Держмитслужби, упродовж зазначеного періоду виявлено порушень митних правил при імпорті товарів в Україну на понад 6 млрд грн. Обсяги нелегального імпорту та контрабанди товарів в Україну не зменшувалися, а органи центральної виконавчої влади їх практично не аналізували.

Варто зазначити, згідно з результатами досліджень аналітичних центрів щодо найбільших схем з мінімізації податків в Україні, нелегальний імпорт та контрабанда товарів становлять 226-320 млрд грн щороку.

За підрахунками фахівців відомства, зважаючи на можливі обсяги нелегального імпорту та контрабанди товарів і середньозважених ставок ввізного мита, які застосовувались Мінфіном при прогнозуванні надходжень цього податку, держбюджет упродовж 2019-2020 років міг недоотримати 10-14 млрд грн ввізного мита, зазначають в Рахунковій палаті.

Загалом упродовж цих двох років та I півріччя 2021 року митними органами виявлено понад 50 тис. порушень митних правил та застосовано штрафів на 934 млн грн, з яких до держбюджету надійшло лише 164 млн грн (майже 18%).

Порушення у використанні коштів на охорону довкілля, природні ресурси та сільське господарство

За останні чотири роки відомством виявлено понад 13 млрд грн порушень та недоліків у використанні коштів держбюджету, які були спрямовані на охорону навколишнього середовища, використання природних ресурсів та сільськогосподарських угідь.

Про це повідомляє Рахункова палата.  Протягом 2018–2021 років Рахункова палата провела 25 аудитів у сфері охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та сільського господарства, з яких 3 – міжнародні. Аудити оцінили використання 41,6 млрд грн. За їх результатами виявлено порушень та недоліків на загальну суму 13,3 млрд гривень. Також ідентифіковано ризики, які негативно впливають на довкілля та стан здоров’я людей.

Аудит також засвідчив, що в Україні не здійснюється облік лісів, моніторинг їх реального стану, не ведеться державний лісовий кадастр та загалом не забезпечується належна державна політика у сфері лісового та мисливського господарства. Окрім цього, постійні лісокористувачі неналежно оформлюють права на земельні ділянки, що посилює ризики їх відчуження. За рішеннями судів з 2011 року лісокористувачі були позбавлені майже 7 тис. га лісогосподарських земель.

Збитки від лісових пожеж у 2017–2018 роках в Україні становили понад 70 млн гривень. Шкода в результаті незаконної вирубки упродовж 2,5 років, оцінена майже в 740 млн гривень. Разом з тим рівень відшкодування завданих збитків не перевищує 3%.

Проблему обумовлюють також природні катаклізми, які виникають на тлі незаконної вирубки. Йдеться про паводки. За останні 20 років в України було 6  найбільш руйнівних паводків, які завдали чималих збитків. Останній призвів до значного підвищення водності річок західних регіонів України, зокрема, Дністра, Прута, Черемоші, Бистриці. Загальні збитки від нього оцінені в 3-4 млрд грн.

Низька ефективність використання бюджетних коштів, погіршення екологічного стану водних об’єктів України, зростання ризиків незабезпечення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, а також ризиків неналежного збереження і відтворення водних ресурсів має негативний вплив на стан здоров’я населення України та становить загрозу національній безпеці України, зазначають у Рахунковій палаті.

Неефективне використання коштів субвенцій

Результати аудитів Рахункової палати показали також низку проблем в питаннях спільного фінансування соціальних проєктів в регіонах України з державного та місцевих бюджетів на умовах співфінансування.

Через неефективне управління і використання коштів субвенцій та співфінансування з місцевих бюджетів, обумовлюються ризики невиконання однією або декількома сторонами своїх зобов’язань щодо участі у реалізації конкретних проєктів, повідомляє Рахункова палата.

Рахункова палата також провела аудит щодо використання коштів освітньої субвенції на заходи з матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти. На ці цілі упродовж 2019−2020 років спрямовані майже 4,3 млрд грн, зокрема кошти субвенцій з державного бюджету − 3,2 млрд грн та співфінансування місцевих бюджетів − 1,1 млрд гривень. Разом з тим внаслідок системних недоліків і порушень з боку МОН та розпорядників коштів субвенцій на місцях при плануванні видатків, розподілі обсягів субвенцій та їх використанні, не використано за призначенням 319,4 млн грн субвенцій.

Виявлена низка випадків неефективного управління і використання коштів субвенцій та співфінансування з місцевих бюджетів, що не дозволило досягти найкращого співвідношення між результатами виконання бюджетних програм і використаними для досягнення цих результатів коштами субвенцій і співфінансування з місцевих бюджетів.

Як приклад нерезультативного використання коштів Фонду − будівництво приблокового спортивного комплексу Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича. Для нього у грудні 2019 року було придбано обладнання на суму понад 2,6 млн грн, яке понад 18 місяців не використовується, а знаходиться на зберіганні у виконавця робіт.

Сумнівні земельні угоди

Рахункова палата допомогла судам повернули землі Міноборони, по яких неналежно уклали 7 договорів забудови.

Фахівці теруправління були також долучені до аудиту ефективності використання бюджетних коштів на придбання квартир для військових. Виявили, що для них придбали 30 квартир на суму майже 16 млн грн. Але через депресивний статус території, охочих отримати таке житло не було. Закупівля мала ознаки кримінального правопорушення. Неекономні витрати оцінюються  майже в 6,5 млн гривень. Військова прокуратура Львівського гарнізону здійснює кримінальне провадження. Крім того, розпочато кримінальне провадження про укладання без належних правових підстав 7 договорів забудови земельних ділянок у Львові, Мукачеві та Ужгороді. Суди ухвалили низку рішень про повернення земельних ділянок Міноборони.

Не є виключенням і екстрена медицина. Розрахунки аудиторів показали, що під час децентралізованої закупівлі автомобілів екстреної допомоги виробники завищили їх вартість при формуванні ціни. В результаті Тернопільська облрада у 2019 році неекономно використала майже 15 млн грн. Однак, за рекомендаціями Рахункової палати МОЗ вдосконалили механізм закупівлі автівок, що дозволило згодом зекономити 12,6 млн грн і вже у 2020 році додатково придбати 8 швидких та забезпечити екстреною допомогою 80 тисяч українців.

 

 

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!