СТО МПС LEO Іван Ренгач розповів про фінтех-тренди, перспективи криптовалют та причини провалу FACE ID в Україні

Сьогодні український fintech-ринок динамічно розвивається, швидко підхоплює та інтегрує сучасні технології. Які тенденції зараз існують у фінтех-сфері, чому деякі фінансові технології не прижилися в Україні, а також які технології формуватимуть галузь у найближчому майбутньому в інтерв'ю виданню UA.NEWS розповів СTO міжнародної платіжної системи LEO Іван Ренгач.

Іване, розкажіть про ключові fintech-тренди. Які технології стануть найбільш актуальними та що зміниться для сфери e-commerce у найближчі кілька років?

Іван Ренгач: Основна тенденція, яка зараз йде та розвивається, це вбудовані платіжні рішення.  Наприклад, WOG має можливість безпосередньо в додатку зробити оплату, щось купити та замовити. Ще один приклад – оплата доставки Нової пошти, яка доступна у додатку. Так чи інакше, все більше і більше програм та продуктів вбудовують можливість безпосередньо стягувати плату з клієнта або керувати гаманцем.

Другий тренд – кобрендінг. Наприклад, IBOX BANK має Veocard – спільний з Moneyveo картковий продукт у сфері кредитування. Є вже готові кейси великих продуктових магазинів - "АТБ", "Сільпо". Вони намагаються запускати свої фінансові інструменти, щоб користувачі могли користуватися послугами, не йдучи або не переходячи в інший сервіс. Так, це карти іншого банку, але вони випускаються у прив'язці до бренду.

Наступна тенденція, яку ми зараз спостерігаємо, – нові інструменти управління активами. Наприклад, придбання акцій. Багато банків вже зрозуміли, що вони втрачають своїх клієнтів у наданні такої фінансової послуги як можливість вкладати кошти в акції компаній. Раніше це були окремі фінансові послуги. Так, не всі банки зараз це підтримують, наприклад, не вбудовують у себе торгівлю на Forex або десь. Але вони активно намагаються впроваджувати свої послуги з урахуванням оновленого законодавства у цій сфері.

Один із найбільш довгострокових трендів, який підтвердив свою актуальність у період коронакризи – безготівкові розрахунки.

Я думаю, в найближчому майбутньому люди отримають можливість не тільки віднести свої гроші до банку, покласти на депозит або вкласти в якийсь бізнес, а й отримають майданчики та платформи, які дозволять оперувати меншими сумами для вкладень швидко, легко та зручно.

Один із найбільш довгострокових трендів, який підтвердив свою актуальність у період коронакризи – безготівкові розрахунки. Багато країн – і Україна не виняток – ставлять собі за мету позбавитись кешу на 95%. Відповідно, наш ринок надалі продовжуватиме рухатися у цей бік, і ми вийдемо європейські показники – 80% і вище.

Це те, що ми уже спостерігаємо і з чим уже стикаємося.



А що поки що у розвитку і ще не представлено на ринку?

Іван Ренгач: Насамперед відкриті дані – open banking. Ми вже отримали перші законодавчі дзвіночки та рух у цьому напрямку. Це може дозволити банкам розробити єдиний інтерфейс, який надасть можливість керувати своїми рахунками не лише безпосередньо із додатку конкретного банку. На підставі цього, на мою думку, з'являться нові продукти для фінансового обліку, для подання-здачі звітностей до податкової тощо. Сервіс дозволить мати одну загальну «точку входу» для управління, агрегування, відстеження своїх надходжень та витрат.

Процес точно не буде швидким, але я впевнений, що він стане тенденцією найближчих років.

Якщо продовжити тему опенбанкінгу – матимемо ще один тренд. Збір аналітики за клієнтами банку, можливо сторонніми сервісами. Big data та робота з ними дозволять чіткіше пропонувати послуги користувачам – від класичних, типу кредитування та депозитів, до можливостей, заточених під інтереси конкретної людини.

Що ми маємо зараз? Банки шлють величезну кількість повідомлень та сповіщень. Їхній шквал часто викликає негативну реакцію клієнтів – вони відписуються ігнорують їх. Нові сервіси дозволять краще розуміти потреби людей і набагато ефективніше пропонувати послуги та рішення.

Давайте резюмуємо.

Іван Ренгач: Запросто.

Вбудовані платіжні чи фінансові рішення безпосередньо у продукти.

Ко-брендинг у сфері банківських послуг.

Нові інструменти управління активами, інтегровані в банківські додатки.

Розвиток кешлес-економіки. Буду з'являтися нові гаманці, способи оплати. Однозначно розвиватиметься наша національна платіжна система «Простір».

Openbanking, здатний вивести управління фінансами на новий рівень.

Big data та машинне навчання, яке дозволить банкам та іншим фінансовим установам аналізувати своїх клієнтів та будувати оптимальні комунікації з ними.

Минулого року багато платіжних гігантів активно інтегрували криптовалюту у свої продукти. Як справи з нею зараз і як ви бачите її розвиток?

Іван Ренгач: По-перше, дуже багато залежить від політики країни, про яку ми говоримо. В один прекрасний день, через рішення декількох людей, розвиток криптовалюти може різко змінитися у будь-якій точці світу і викликати ланцюгову реакцію. Ми це бачимо на прикладі Китаю та інших країн, які ухвалюють кардинальні рішення у цій сфері.

З іншого боку, легалізація та регулювання подібних процесів з боку держави є необхідними. Це допомагає уникати шахрайства, спекуляцій та створення фінансових пірамід. У нашій країні процес рухається повільно, але все ж таки рухається.

У криптовалют і блокчейна однозначно є майбутнє, але поки зарано говорити про те, що це сфера, що остаточно сформувалася і передбачувана.

У біткоїну, як і будь-якої іншої нефіатної валюти немає стійкого передбачуваного курсу, тому він навряд чи замінить традиційні валюти для здійснення великих угод. Взяти хоча б твіти Ілона Маска, які за кілька годин можуть кардинально змінити вартість активу.

Однак якщо брати не багатомільйонні угоди, а розв'язання більш приземлених завдань, є дуже цікаві можливості у сфері тих самих смарт-контрактів.

Так, у мережі блокчейн роль смарт-контракту відіграє програма, що виконується всіма вузлами та допомагає налагодити взаємодію серед усіх власників криптовалют. Умови та положення цих контрактів записуються в ланцюжку. Тому нікому не вдасться обдурити або зламати користувача, порушивши умови такого контракту. В Ethereum навіть створили окрему мову програмування Solidity, яка дозволяє створювати складні алгоритми.

Контракт після підписання зберігатиметься у спеціальному децентралізованому реєстрі, при цьому сторони до нього доступу не мають. При досягненні всіх умов алгоритм автоматично завершує правочин, переводячи активи на рахунок одного з учасників договору. Якщо необхідні умови не виконані, то кошти негайно повертаються платнику. Такі підходи в майбутньому можуть дозволити скоротити або навіть викорінити шахрайство в багатьох сферах - обдурити систему неможливо, як і увійти з нею в змову або підкупити.

У криптовалют і блокчейна однозначно є майбутнє, але поки зарано говорити про те, що це сфера, що остаточно сформувалася і передбачувана. З іншого боку, цілком імовірно, що незабаром її можливості стануть новою реальністю та частиною повсякденного життя у сферах, пов'язаних із бізнесом.



Чому деякі платіжні технології не прижилися в Україні? Наприклад, оплата обличчям (FacePay), яку ПриватБанк запустив у співпраці з VISA.

Іван Ренгач: Завжди слід враховувати специфіку ринку. В Україні дуже швидко прижилися та стали популярними безконтактні платежі. Дуже великий відсоток операцій, які здійснювалися за безготівковим розрахунком, відбувалися саме так. Свою роль, напевно, зіграла можливість оплати через NFC. FaceID та FacePay, по суті, дублюють функцію безконтактної оплати, нішу яку встигла зайняти інша технологія.

Є й інша можлива причина із розряду психології. Оплата обличчям частині українців може здаватися небезпечною – а раптом хтось заплатить через фото чи виявиться злий брат близнюк, який зможе розплатитись. Так, з погляду технології, це, звичайно, малоймовірно і є продуманий захист, який подібне шахрайство ефективно припиняє. Але це ще треба довести. Плюс низький рівень довіри населення до держ- та недержструктур. Напевно, є ті, хто впевнений, що таким чином «великий брат» стежитиме за ним. Загалом, тут є момент інтимності та захищеності платежів.

Те, що злетіло в одних країнах, не обов'язково має злетіти та запуститися в Україні та інших регіонах. Ринок фінансів – не виняток

Тут варто зазначити, що та ж технологія 3-D Secure (протокол, який використовується як додатковий рівень безпеки для онлайн-кредитних та дебетових карток, двофакторної автентифікації користувача – ред.) з одноразовими ОТР паролями в SMS в Україні дуже швидко прижилася. Можна сказати, ми випередили у цьому питанні багато інших країн Європи та світу. У країнах Європи технологія 3-D Secure хоч і існувала, але вона була статичною – як пін-код, а в Україні користувачам щоразу відправлявся новий пароль. Інтеграція цієї технології зробила платежі в інтернеті безпечними, і вона моментально завоювала довіру у населення. Користувач проходить автентифікацію у комфортному та безпечному для себе середовищі – особистому телефоні, планшеті або ПК. При цьому жодних особистих даних не треба розкривати. А обличчя – це дуже особисто, погодьтеся.

Можливо, в майбутньому технологія FaceID і аналогічні стануть мейнстримом у нас, але для цього повинні змінитися звички користувача і психологія.

Якщо брати позитивний кейс, коли технологія спочатку не знайшла відгуку, але потім усе ж таки знайшла свою нішу - це однозначно платежі через QR-коди. Тут зіграла свою роль фіскалізація та РРО. Можливість заплатити без готівки за кодом, коли, наприклад, зламався POS-термінал – це приємний бонус і для покупця, і для продавця.

Завжди має місце безпосередньо час та культура на конкретному ринку у конкретний відрізок часу. Тому те, що злетіло в одних країнах, не обов'язково має злетіти та запуститися в Україні та інших регіонах. Ринок фінансів – не виняток.

При цьому вітчизняний фінтех-ринок динамічний та швидко підхоплює та інтегрує сучасні технології, а багато людей їх освоюють та активно використовують. З погляду розвитку бізнесу та платіжних систем, ми всі – і розробники, і користувачі – перебуваємо у сприятливому цікавому середовищі.