Візит президента Володимира Зеленського до Франції та переговори з Емманюелем Макроном і Ангелою Меркель поки що не знизили напруження довкола України. Подальші плани Кремля остаточно стануть відомі 21 квітня, після виголошення Владіміром Путіним щорічного послання до Федеральних Зборів РФ. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Експерт зазначив, що візит президента до Парижу суттєво не змінив ситуацію – вона надалі залишається напруженою. Він нагадав, що саме під час візиту Зеленського Росія до жовтня цього року закрила рух Керченською протокою для військових кораблів і державних суден інших країн під приводом військових навчань, що стало черговим етапом загострення. Крім того, зазначив аналітик, Росія арештувала українського консула в Санкт-Петербурзі, чим понизила рівень дипломатичного представництва так само, як це свого часу сталося зі США.
«Ці події свідчать, що до завершення добудови «Північного потоку-2», Кремль розраховує тримати ситуацію ось у такому напруженому стані. Також слід мати на увазі, що Німеччина вступає у виборчу кампанію – якраз сьогодні відбувається передвиборчий з’їзд Партії зелених. За цією подією також слід пильно стежити, адже «Зелені», скоріш за все, увійдуть до нової коаліції. А від того, хто буде входити у нову коаліцію і хто стане новим канцлером ФРН, буде залежати завершення будівництва «Північного потоку-2»»
політичний експертЗагалом, Андрій Мартинов позитивно оцінив результати візиту президента Зеленського до Франції. Він назвав «символічними» низку заяв Еммануеля Макрона, зокрема, щодо доцільності відведення російських військ, сконцентрованих по периметру українсько-російського кордону. Експерт нагадав, що сьогодні мають відбутися переговори у форматі радників голів держав «нормандської четвірки» і «це вже немало». На його думку, якщо за підсумками консультацій з Макроном і Меркель вдалося відновити формат переговорів на рівні політичних радників, то «це означає, що попри всі складнощі й напруги, дипломатичний процес триває».
«Залишається тільки сподіватися, що глави держав Європейського союзу зможуть переконати Владіміра Путіна все ж таки далі не нагнітати ситуацію. Побачимо, наскільки він готовий на це піти. Слід не забувати, що на 21 квітня заплановане щорічне послання Владіміра Путіна Федеральним Зборам. Вони фактично дадуть старт виборам у Державну Думу у вересні. І скоріш за все, окрім внутрішньополітичного порядку денного, ймовірно там будуть якісь натяки і на зовнішньополітичні питання. Тобто, 21 квітня ми почуємо, чи готова Росія до компромісів, чи вона планує і далі нагнітати ситуацію»
Експерт позитивно оцінив заяви президента Володимира Зеленського з проханням прийняти Україну до ЄС і НАТО. За словами аналітика, ЄС і Альянс неодноразово наголошували, що ніхто «у фізичному сенсі двері Україні не зачиняє», а питання стоїть про готовність ЄС прийняти Україну і готовність самої України вступити до цих структур. Андрій Мартинов переконаний, що в цьому контексті багато що буде залежати від просування вперед мирного процесу на умовах офіційного Києва, де «залишаються відкритими ще багато питань».
Нагадаємо, 16 квітня президент України Володимир Зеленський відвідав з офіційним візитом Париж, де провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером ФРН Ангелою Меркель. Сторони обговорили ризики ескалації конфлікту, що викликані нарощуванням російських військових підрозділів поруч із українським кордоном.
Після зустрічі із Зеленським 18 квітня Макрон в інтерв’ю CBS заявив, що Захід не допустить нових військових дій на території України. Він наголосив, що Франція підтримає санкції проти РФ у разі її військового вторгнення в Україну і додав, що світ має чітко визначити «червоні лінії» у відносинах з Росією. Також Макрон найближчим часом проведе переговори з Владіміром Путіним щодо ситуації в Україні.
Крім того, Володимир Зеленський під час зустрічі з Еммануелем Макроном запропонував Франції підписати декларацію про підтримку майбутнього членства України в ЄС. На сьогоднішній день офіційно декларацію підписав лише президент Литви Ґітанас Науседа.
