$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +10° Вашингтон

Чи дійсно цифрові гроші є грошима: правове регламентування емісії у світі

Діденко Сергій 19 Січня 2021 18:21
Чи дійсно цифрові гроші є грошима: правове регламентування емісії у світі

Останніми роками відбувається стрімкий розвиток цифрових валют,  випуск  та  обіг  яких  відбувається  за  різними  моделями,  з використанням  різних  технологій.  Це відносно  нове  явище  наразі перебуває у  фокусі  уваги  регуляторів  усього світу, уключаючи центральні банки країн ЄС.

Відтак можливість випуску власних цифрових валют та варіантів їх використання досліджують багато центральних банків світу (Швеції, Канади, Китаю, Сінгапуру, Англії, Норвегії тощо). Форми та технології цифрових валют центробанків різняться залежно від конкретних потреб, але у будь-якому разі цифрова валюта розглядається як нова, еволюційна форма грошей центрального банку.

Проте залишається відкритим питання чи дійсно цифрові гроші є грошима з юридичної точки зору?

Аналітики МВФ здійснили дослідження, яке дає відповідь на це запитання. Ми вирішили висвітлити правові аспекти емісії цифрових грошей у світі.

Тенденція емісії цифрових валют

Країни швидко рухаються до створення цифрових валют. Або, як можна побачити з результатів різних опитувань, все більша кількість центральних банків домагаються істотного поступу в створенні офіційної цифрової валюти.

Але насправді близько 80% центральних банків світу або не мають права випускати цифрову валюту відповідно до їх чинного законодавства, або ж правова база позбавлена чітких норм.



Рисунок 1 - Кількість Центробанків, що мають законне право випускати цифрові валюти

Джерело: МВФ.

Щоб допомогти країнам зробити цю оцінку, було проаналізовано закони про центральні банки 174 членів МВФ в дослідженні співробітників Фонду і з’ясовано, що лише біля 40 із них володіють законним правом випуску цифрових валют.

Не тільки юридична формальність

Будь-яка грошова емісія є формою боргу для центрального банку, тому вона повинна мати міцну основу, щоб уникнути юридичних, фінансових та репутаційних ризиків для установ. В кінцевому підсумку, йдеться про забезпечення того, щоб значуща і потенційно спірна інновація відповідала мандату центробанку. В іншому випадку створюються передумови для потенційних політичних та юридичних проблем.

Наразі виникає запитання, якщо випуск грошей — найголовніша функція будь-якого центрального банку, чому тоді цифрова форма грошей так відрізняється?

Відповідь вимагає докладного аналізу функцій і повноважень кожного центрального банку, а також наслідків різних дизайнів цифрових інструментів.

Створення аргументів на користь цифрових валют

Щоб юридично емісія вважається валютою, платіжний засіб має розглядатися як офіційна грошова одиниця, згідно з чинним законодавством країни. Валюта зазвичай має статус законного платіжного засобу, що означає, що боржники можуть забезпечити свої зобов'язання, передавши її кредиторам.

Отже, статус законного платіжного засобу зазвичай надається тільки тим платіжним засобам, які можуть бути легко отримані й використані більшістю населення. Ось чому банкноти та монети — найпоширеніша форма валюти.

Щоб використовувати цифрові валюти, спочатку повинна бути створена цифрова інфраструктура — ноутбуки, смартфони, можливість підключення. Але уряди не можуть нав'язати своїм громадянам його наявність, тому надання статусу законного платіжного засобу цифрового інструменту центрального банку може виявитися складним завданням. Без позначення законного платіжного засобу досягнення повного статусу валюти може бути настільки ж складним завданням. Однак, багато платіжних засобів, широко використовувані в країнах з розвиненою економікою, не є ні законним платіжним засобом, ні валютою.

Незвідані води

Цифрові валюти можуть приймати різні форми. Аналіз МВФ фокусується на юридичних наслідках основних концепцій, розглянутих різними центральними банками. Наприклад, якщо це буде «на основі облікового запису» або «на основі токена». Перший означає трансформацію в цифрову форму залишків, які нині зберігаються на рахунках в центральних банках; в той час, як другий належать до розробки нового цифрового токена, не пов'язаного з існуючими рахунками комерційних банків в центральному банку.

З правової точки зору різниця полягає в багатовікові традиції та незвідані води. Перша модель давня як сам центральний банк, будучи розроблена на початку 17 - го століття Біржовим Банком Амстердама, який вважається попередником сучасних центральних банків. Його правовий статус відповідно до публічного і приватного права в більшості країн добре розроблений та зрозумілий. Цифрові токени, навпаки, мають дуже коротку історію і незрозумілий правовий статус. Деяким центральним банкам дозволено здійснювати випуск будь-яких типів валют (які можуть набувати цифрові форми), в той час, як більшість (61%) обмежуються тільки банкнотами та монетами.

Іншою важливою особливістю дизайну є те, чи буде цифрова валюта використовуватися тільки на «оптовому» рівні фінансовими установами або може бути доступна для широких верств населення («роздрібна торгівля»). Комерційні банки тримають рахунки у своїх центральних банках і тому є їх традиційними «клієнтами».



Рисунок 2 – Використання в оптових та роздрібних формах

Джерело: МВФ.

Відкриття рахунків приватних осіб, як і в випадку з роздрібними банківськими послугами, буде тектонічним зрушенням в організації центральних банків і зажадає істотних змін законодавства. Тільки 10 центральним банкам з вибірки МВФ наразі можуть це зробити.

Складний початок

Частковий збіг цих та інших конструктивних особливостей створюватиме надзвичайно складні юридичні проблеми та може вплинути на рішення, які ухвалюються кожним фінансовим органом.

Створення цифрових валют центральних банків також зумовить юридичні проблеми в багатьох інших галузях, включаючи закони про податки, власність, контракти; платіжні системи; конфіденційність і захист даних; найголовніше, запобігання відмиванню грошей і фінансуванню тероризму.

Для того, щоб стати «наступною віхою в еволюції грошей», цифрові валюти центральних банків потребують міцної правової бази, яка забезпечує поступову інтеграцію в фінансову систему, надійність та широке визнання громадянами й економічними агентами країн.

Нагадаємо, фахівці Національного банку України  вивчають можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні, ґрунтуючись на результатах проведеного пілотного проєкту. Окрім можливості випуску власної цифрової валюти – е-гривні, паралельно з теоретичним вивченням проєкт Національного банку включав і практичну частину. У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами  за участі Нацбанку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали НБУ консультації у межах технічної допомоги.