Декомунізація свят: розберемо плюси і мінуси скасування старих і запровадження нових

Декомунізація свят: розберемо плюси і мінуси скасування старих і запровадження нових

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

З кінця січня 2017 року, коли Главою Інституту національної пам’яті (ІНП) Володимиром В’ятровичем був представлений перший законопроект декомунізації свят, в суспільстві раз у раз спалахують гарячі дискусії навколо скасування деяких дат і вихідних днів. Згадати тільки, що творилося навколо скасування 8 березня – тоді в мережі розгорівся феєричний баттл між прихильниками і противниками скасування, і владі довелося піти на компроміс – декомунізації бути, але свято за права всіх жінок і вихідний у 2017 році вирішили залишити. Тепер же напередодні травневих канікул пристрасті розпалюються за новою.

Днями Інститут нацпам’яті представив доопрацьований законопроект «Про державні та інших святах України, пам’ятні дати і скорботних днях», з урахуванням побажань усіх боків і історичної доцільності. Нову концепцію і оновлений список офіційних урочистостей з вихідними днями В’ятрович озвучив на своїй сторінці в Фейсбук.

Основний аргумент на користь скасування спірних дат 8 березня , 1, 2 і 9 травня, на думку відомства, полягає в тому, що «відзначення державних свят має сприяти відновленню історичної пам’яті і формуванню національної ідентичності громадян України». Тому в якості державно значущих доречно згадувати ті дати і події, які «співвідносяться з державними та історико-культурними традиціями українського народу, мають консолідуючий націєтворчий потенціал».

А тому пережитки радянських традицій, які на сьогодні «втратили першорядне значення і їх зміст нівелювався» пропонується виключити з календаря державних свят. При цьому 8 березня вирішили «перекваліфікувати» в «міжнародний день боротьби за права жінок» і залишити як святкової до, але вихідний скасувати. 1 травня також буде міжнародним днем ​​праці і офіційним вихідним. 2 травня пропонується прибрати повністю. Щодо 9 травня біля Інституту нацпам’яті особливий підхід – «визначити як державне свято, яке НЕ матиме статусу неробочого дня . Зате неробочим днем ​​пропонується зробити 8 травня – День пам’яті і примирення, введений в 2015 році в знак пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939-1945 років в Україні та шанобливого ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом », – сказано в Пояснювальній записці до Законопроекту.

Серед інших важливих нововведень – відмова від перенесення святкових вихідних днів на наступні робочі хочуть поширити на всі свята, крім Різдва 7 січня, Пасхи та Трійці .

Також додається традиційне свято, але без вихідного, Різдво при григоріанським календарем 25 грудня. І ще кілька пам’ятних дат, що мають історичну та культурну спадщину – День національного прапора хочуть перенести на 4 вересня, і скорегувати деякі інші дати, також упорядкувати скорботні дні.

В цілому ж, якщо законопроект підтримає Верховна Рада, з 2018 року в Україні буде на 2 дні додаткових вихідних менше, всього 9 замість 11 в 2017 році.

Крім вже сказаного, скорочення святкових уїк-ендів аргументують економічно – українці багато гуляють, а працювати нікому і ніколи. Вважається, що під час канікул – січневих і травневих, відчутно падає продуктивність праці і економічні показники, що особливо загрожує останні кілька років, з огляду на війни з Росією і загальної кризи. Якщо з національної підгрунтям і культурними факторами сперечатися складно, треба визнати, то щодо економіки така позиція видається дещо міфологізованої і перебільшеною. Госучержденія виплачують зарплати незалежно від вироблення і комерційних результатів. До того ж, на держслужбі існує скорочений робочий день на 1 годину щоп’ятниці. Адже цього ж ніхто не заперечує і не відміняє? І збитків теж ніхто не підраховує.

Що стосується бізнес-структур і приватного підприємництва, то тут дотримання свят і офіційним рекомендаціям Кабміну щодо перенесення вихідних дуже умовне. І особливо в останні роки. До того ж, бізнес вже давно живе своїми правилами і законами, за якими нівелюються не тільки певні дати, а й часові рамки – якщо треба заробляти, будуть це робити, незважаючи на календар і час доби. Точно також, якщо «треба» що-небудь святкувати в комерційних цілях, будуть відпочивати. Та й давно відомо, що більшість великих і успішних угод відбувається не за робочим столом в краватках, а на полях для гольфу, під час шашликів, лазень, і іншого.

Тобто, ні держструктури, ні приватний бізнес в цілому не прив’язані до календаря в частині принципового впливу на економіку. Існують деякі сезонні фактори зростання і криз прибутковості, але це скоріше питання географії та укорінених традицій. Та й величезний пласт професій, де забезпечення необхідно здійснювати 24/7 non-stop, не має календарної прив’язки і традиційної 5-денним робочим тижнем.

Дуже цікава думка щодо економічного ефекту свят висловила експерт з питань бюджетної політики Людмила Супрун, по суті – противник скасування спірних дат не тільки з міркувань економіки, а й ідеологічно. Вона вважає, що традиції з розмахом відзначати будь-які урочистості і рясні закупівлі напередодні свят навпаки значно стимулюють споживчий попит і фінансові показники. Тому такі дні, як 8 березня, скасовувати просто невигідно. А щодо 1 травня, наприклад, цей день відзначають не тільки пострадянські країни, але і в багатьох європейських державах, і скасовувати його експерт не бачить необхідності. Точно також і зменшувати загальний обсяг святкових днів – не варто, посилаючись на досвід інших країн, в яких вихідних буває значно більше, ніж офіційно прийнято в Україні.

Ми ж вважаємо, що, єдині здорові аргументи на користь перегляду свят для українців можуть лежати тільки в ідеологічній і традиційної культурної площини. І коригуватися з урахуванням того національного розмаїття, історично властивого Україні, щоб не посилювати розкол суспільства і відволікати його увагу від дійсно важливих насущних питань.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Автор: UA.NEWS
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: