З кінця січня 2017 року, коли Главою Інституту національної пам'яті (ІНП) Володимиром В'ятровичем був представлений перший законопроект декомунізації свят, в суспільстві раз у раз спалахують гарячі дискусії навколо скасування деяких дат і вихідних днів. Згадати тільки, що творилося навколо скасування 8 березня - тоді в мережі розгорівся феєричний баттл між прихильниками і противниками скасування, і владі довелося піти на компроміс - декомунізації бути, але свято за права всіх жінок і вихідний у 2017 році вирішили залишити. Тепер же напередодні травневих канікул пристрасті розпалюються за новою.
Днями Інститут нацпам'яті представив доопрацьований законопроект «Про державні та інших святах України, пам'ятні дати і скорботних днях», з урахуванням побажань усіх боків і історичної доцільності. Нову концепцію і оновлений список офіційних урочистостей з вихідними днями В'ятрович озвучив на своїй сторінці в Фейсбук.
Основний аргумент на користь скасування спірних дат 8 березня , 1, 2 і 9 травня, на думку відомства, полягає в тому, що «відзначення державних свят має сприяти відновленню історичної пам'яті і формуванню національної ідентичності громадян України». Тому в якості державно значущих доречно згадувати ті дати і події, які «співвідносяться з державними та історико-культурними традиціями українського народу, мають консолідуючий націєтворчий потенціал».
-zKk
А тому пережитки радянських традицій, які на сьогодні «втратили першорядне значення і їх зміст нівелювався» пропонується виключити з календаря державних свят. При цьому 8 березня вирішили «перекваліфікувати» в «міжнародний день боротьби за права жінок» і залишити як святкової до, але вихідний скасувати. 1 травня також буде міжнародним днем праці і офіційним вихідним. 2 травня пропонується прибрати повністю. Щодо 9 травня біля Інституту нацпам'яті особливий підхід - «визначити як державне свято, яке НЕ матиме статусу неробочого дня . Зате неробочим днем пропонується зробити 8 травня - День пам'яті і примирення, введений в 2015 році в знак пам'яті всіх жертв Другої світової війни 1939-1945 років в Україні та шанобливого ставлення до пам'яті про перемогу над нацизмом », - сказано в Пояснювальній записці до Законопроекту.
https://youtu.be/UujAG5ES1lM
Серед інших важливих нововведень - відмова від перенесення святкових вихідних днів на наступні робочі хочуть поширити на всі свята, крім Різдва 7 січня, Пасхи та Трійці .
Також додається традиційне свято, але без вихідного, Різдво при григоріанським календарем 25 грудня. І ще кілька пам'ятних дат, що мають історичну та культурну спадщину - День національного прапора хочуть перенести на 4 вересня, і скорегувати деякі інші дати, також упорядкувати скорботні дні.
В цілому ж, якщо законопроект підтримає Верховна Рада, з 2018 року в Україні буде на 2 дні додаткових вихідних менше, всього 9 замість 11 в 2017 році.
Крім вже сказаного, скорочення святкових уїк-ендів аргументують економічно - українці багато гуляють, а працювати нікому і ніколи. Вважається, що під час канікул - січневих і травневих, відчутно падає продуктивність праці і економічні показники, що особливо загрожує останні кілька років, з огляду на війни з Росією і загальної кризи. Якщо з національної підгрунтям і культурними факторами сперечатися складно, треба визнати, то щодо економіки така позиція видається дещо міфологізованої і перебільшеною. Госучержденія виплачують зарплати незалежно від вироблення і комерційних результатів. До того ж, на держслужбі існує скорочений робочий день на 1 годину щоп'ятниці. Адже цього ж ніхто не заперечує і не відміняє? І збитків теж ніхто не підраховує.
Що стосується бізнес-структур і приватного підприємництва, то тут дотримання свят і офіційним рекомендаціям Кабміну щодо перенесення вихідних дуже умовне. І особливо в останні роки. До того ж, бізнес вже давно живе своїми правилами і законами, за якими нівелюються не тільки певні дати, а й часові рамки - якщо треба заробляти, будуть це робити, незважаючи на календар і час доби. Точно також, якщо «треба» що-небудь святкувати в комерційних цілях, будуть відпочивати. Та й давно відомо, що більшість великих і успішних угод відбувається не за робочим столом в краватках, а на полях для гольфу, під час шашликів, лазень, і іншого.
Тобто, ні держструктури, ні приватний бізнес в цілому не прив'язані до календаря в частині принципового впливу на економіку. Існують деякі сезонні фактори зростання і криз прибутковості, але це скоріше питання географії та укорінених традицій. Та й величезний пласт професій, де забезпечення необхідно здійснювати 24/7 non-stop, не має календарної прив'язки і традиційної 5-денним робочим тижнем.
Дуже цікава думка щодо економічного ефекту свят висловила експерт з питань бюджетної політики Людмила Супрун, по суті - противник скасування спірних дат не тільки з міркувань економіки, а й ідеологічно. Вона вважає, що традиції з розмахом відзначати будь-які урочистості і рясні закупівлі напередодні свят навпаки значно стимулюють споживчий попит і фінансові показники. Тому такі дні, як 8 березня, скасовувати просто невигідно. А щодо 1 травня, наприклад, цей день відзначають не тільки пострадянські країни, але і в багатьох європейських державах, і скасовувати його експерт не бачить необхідності. Точно також і зменшувати загальний обсяг святкових днів - не варто, посилаючись на досвід інших країн, в яких вихідних буває значно більше, ніж офіційно прийнято в Україні.
Ми ж вважаємо, що, єдині здорові аргументи на користь перегляду свят для українців можуть лежати тільки в ідеологічній і традиційної культурної площини. І коригуватися з урахуванням того національного розмаїття, історично властивого Україні, щоб не посилювати розкол суспільства і відволікати його увагу від дійсно важливих насущних питань.
