Розслідування резонансних злочинів – вбивство журналіста Павла Шеремета, напад на активістку Катерину Гандзюк, справи Майдану – не єдиний виклик для нового Генпрокурора Ірини Венедиктової.
Поряд із цими гучними злочинами, перед главою ГПУ постає не менш відповідальний посадовий обов'язок. Розслідувати справи, пов'язані з великим бізнесом і такими ж значними розкраданнями українським олігархатом. Про стан цих справ – наша спецтема.
Справа «Приватбанку» на фіналі?
Так як в ході аудитів та оцінок НБУ були виявлені системні фінансові порушення з боку власників, уряд запустив розслідування. Усі справи, пов'язані з долею націоналізованого «Приватбанку», прокуратура часів Руслана Рябошапки передала до Національного Антикорупційного Бюро.
Зокрема, НАБУ розслідує змову колишніх власників «Привату» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова з тодішнім керівництвом банку щодо виведення коштів із проблемної фінустанови. В результаті державі завдано збитків у розмірі близько 117 млрд гривень. В цілому, докапіталізація «Приватбанку» і порятунок від банкрутства обійшлися Україні у 153 млрд гривень.
Екс-власники оскаржують рішення про націоналізацію. Перед другим туром президентських виборів-2019, 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва скасував націоналізацію банку за позовом олігарха Ігоря Коломойського. У травні 2019 уряд і НБУ опротестували це рішення. Судові тяжби тривають донині. Всього в судовому провадженні понад 600 справ по «Привату», судові претензії держави до екс-власників становлять понад 10 млрд доларів США.
3 квітня 2020 «Приватбанк» подав новий позов проти Коломойського і Боголюбова на 5,5 млрд доларів США в суд Кіпру. Як пояснив деталі член Наглядової ради банку Роман Сульжик, позов пов'язаний із сумнівними транзакціями по виведенню грошей за участю колишніх членів правління «Привату».
Розслідування за участю ГПУ – кримінальне переслідування з усіма наслідками, що випливають – може істотно обмежити можливості екс-власників у спробах повернути установу. Але для подібного рішення необхідна політична воля.
У попередника Венедиктової Руслана Рябошапки така воля була. Екс-генпрокурор пов'язує своє звільнення із тиском з боку «деяких олігархів»:
«Нікому не потрібна така прокуратура. Вони побачили, що нічого «вирішити» у цій прокуратурі вони не можуть, вони бачать, що вони нічого не можуть «вирішити» в НАБУ. Коли є така конструкція, коли НАБУ працює разом з Офісом генерального прокурора, і це може привести до неприємних наслідків для певних олігархів і їх підручних, то очевидно, що це буде викликати занепокоєння»
До слова, в лютому 2020 року директор НАБУ Артем Ситник заявив про те, що справа «Приватбанку» знаходиться на фінальному етапі розслідування.
Повертаючись до Ірини Венедиктової, варто згадати її слова перед самим призначенням. «Не зливати справи» і не торгувати ними. Що ж, у справі націоналізації найбільшого банку України та відстоювання інтересів держави у нової глави ГПУ є шанс це довести.
Справа VAB-банку стоїть на паузі?
Ще один банк, олігарх і справа НАБУ. Екс-власник VAB-банку Олег Бахматюк проходить в розслідуванні розкрадань на суму 1,2 млрд грн у держави. Ці гроші фінустанова отримала на фінансове оздоровлення в 2014 році, але за версією слідства використовувала не за призначенням. А просто кажучи, гроші вивели незаконно на пов'язані з олігархом фірми.
Олега Бахматюка, включаючи інших причетних осіб, серед яких були перший заступник глави Нацбанку Олександр Писарук і глава правління банку Денис Мальцев, підозрюють в цих махінаціях. Сам олігарх, як відомо, такий сценарій заперечує. І знаходиться в національному розшуку з кінця листопада 2019 року.
Сумний досвід з VAB-банком виправдовує ризики того, що справу «Приватбанку» можуть «вирішити» аналогічним чином. І ось яким. Юрій Луценко, під час перебування Генпрокурором, в лютому 2019 року змінив підслідність справи і передав його до Нацполіції, а та закрила. 100 томів провадження поліція зберігала в сторонньому приміщенні, яке виявилося затопленим.
Скасував розпорядження Луценка і повернув справу в НАБУ Руслан Рябошапка. У листопаді 2019 року причетні до махінацій були затримані. Сам Бахматюк отримав заочну підозру в заволодінні 1,2 млрд стабілізаційного кредиту від НБУ. Юридичною мовою висунуті підозри про присвоєння, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 ч.5) і легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 ч.3).
Про готовність Бахматюка «співпрацювати зі слідством» говорить бажання повернути державі 8 млрд гривень, про що він говорив в інтерв'ю Українській правді в листопаді 2019:
«Ми пропонуємо повернути 8 млрд гривень: 500 млн грн складе гарантійний внесок, щоб держава не мала сумнівів щодо наших намірів. Ми пропонували на розгляд Фонду гарантування залучити будь-якого міжнародного радника, зробити модель і виплачувати 1 млрд на рік»
Як розгорнеться справа VAB-банку при Ірині Венедиктовій – поки під питанням. Поки що публічні коментарі з цього приводу сама Генпрокурор не давала.
Справа «Роттердам+» та інтереси олігархів
Формула розрахунку вартості електроенергії «Роттердам +» була уведена Нацкомісією з держрегулювання в енергетиці навесні 2016 року. Цю формулу пролобіювали в холдингу Ріната Ахметова «ДТЕК». Вона передбачала донарахування тарифів із транспортування і перевалки енерго-вугілля по території України з європейських портів. В результаті чого фінальна вартість енергетики збільшилася.
У березні 2017 року НАБУ запустило розслідування щодо законності застосування формули. Було встановлено, що витрати на транспортування виявилися вигаданими, а споживачі зазнали збитків на суму 18,87 млрд гривень.
У серпні 2019 прокурори Антикорбюро пред'явили підозри 6 причетним особам, включаючи екс-главу НКРЕКП Дмитра Вовка і керівника «ДТЕК мережі». Але затримань не було.
Пізніше НАБУ визнало, що претензій до формули у них немає. Що вона ринкова та обґрунтована. І фактично антикорупційним органам доведеться виправдовуватися, що це було власне за розслідування?
В експертних колах можна зустріти думки про те, що справа по «Роттердам +» - не що інше, як битва олігархів за ринок, де основні конкуренти це Рінат Ахметов та Ігор Коломойський. Останній втратив доходи від свого феросплавного бізнесу. І за допомогою тиску на НАБУ і САП намагався вирішувати особисті інтереси:
«Матеріали справи вже зараз показують, що навіть для застосування заходів щодо екс-членів НКРЕКП або ДТЕК не було достатніх правових підстав. Склад злочину не доведено, а доказова база побудована на міфах і припущеннях. Міфи, до речі, стосуються нібито багатомільярдних прибутків, які отримали теплові електростанції, що входять у структуру ДТЕК. Дані державного Інституту економіки та прогнозування НАН України демонструють, що прибутковість ТЕС протягом 2012-2017 років була істотно нижче АЕС «Енергоатому» і ГЕС «Укргідроенерго». І тим більше прибутковість ТЕС України нижча, ніж в країнах із вугільної генерацією – Росія, Польща, Китай»
Якщо справа розвалиться через відсутність складу злочину, що ймовірно, тоді виникає закономірне питання. Втім, вже давно не нове: чи ефективні антикорупційні органи в Україні? І чому експерти пов'язують цю справу із обслуговуванням інтересів близького до влади олігарха? Справедливості заради варто відзначити, що близького – до недавнього часу.
І яке місце займе Генеральна прокуратура у всьому цьому процесі? Цікавить позиція особисто Ірини Венедиктової у цьому відношенні. Ймовірно, в найближчому майбутньому вона її озвучить.
***
Це далеко не повний список справ, в яких так чи інакше зачіпаються інтереси великого капіталу. Але саме такі гучні публічні розслідування, на які йдуть роки і наші податки, становлять індикатор прозорості та зрілості правової і каральної системи України.
Залишатися осторонь від подібних справ у Венедиктової не вийде. А значить, їй доведеться приймати певну позицію. В ідеалі цією позицією повинна бути законність і політична неупередженість. Чи готова глава ГПУ до такого виклику – питання прийдешнього сьогодення.
