Кримінальне провадження проти Петра Порошенка про можливу державну зраду під час підписання Мінських угод, може бути пов’язане з прагненням Андрія Портнова затвердитися в українському політичному полі, а також імовірною відставкою Романа Труби з посади директора Державного бюро розслідувань (ДБР).
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
Водночас експерт нагадав, що сам факт відкриття провадження ще не означає звинувачення, а лише перевірку чи дійсно мав місце такий факт, чи це вигадки. За законом і процедурою, в разі подібного звернення, ДБР зобов’язане відкрити провадження.
Загалом, Ігар Тишкевич переконаний, що ДБР відкрило кримінальну справу проти Петра Порошенка з двох головних причин. Перша причина – це загроза відставки Романа Труби з посади директора ДБР через перезавантаження відомства.
«Роман Труба має конфлікт зі старою і новою владою. В Україні склалася традиція, що як тільки в когось із силовиків виникають проблеми за місцем роботи, він одразу ж починає переводити це в політичну площину – згадує про розслідування злочинів проти Євромайдану і т.і. Це дуже часто відбувалося за останні п’ять років. Імовірно пан Труба вирішив скористатися цим механізмом і спробувати переконати суспільство, що, мовляв, «ось тільки-но людина зайнялась насправді важливими справами, її одразу ж прибирають». Тому це провадження проти Порошенка може бути і тактикою захисту чинного глави ДБР»
політичний експертІ другою причиною відкриття провадження, експерт назвав особисту мотивацію Андрія Портнова у створенні проблем для Петра Порошенка та інших українських політиків. За його словами, таким чином представник команди Януковича намагається затвердитися в українському політичному просторі у статусі одного зі впливових гравців. Аналітик не виключив, що цей процес вигідний одразу кільком центрам впливу і саме це призвело до появи такої справи проти екс-президента.
Аналізуючи ситуацію, в якій були підписані Мінські угоди, експерт зазначив, що восени 2014 – взимку 2015 років, такий документ був тактично необхідним і виконав функцію компромісу й консенсусу для всіх країн-підписантів.
«Україні тоді був потрібен час для реформ і відновлення боєздатності своєї армії. Росія усвідомила, що комбінація «Новоросія» провалилася – про неї на переговорах щодо Мінську-2 вже й не згадували. Кремлю був потрібен час на формулювання нової політики, адже вони побачили, що війна на Донбасі переходить у довгострокову фазу. Якщо Київ вважав, що підписання «Мінська» пришвидшить повернення ОРДЛО в Україну, то Росія з 2015 року відразу ж почала грати «у довгу». Москві була потрібна «передишка» і підписавши Мінськ-2, вона виборола для себе таку вигідну позицію. Німеччині та Франції також був потрібен час і стабілізація конфлікту, щоб, по-перше, він не протікав у гарячій фазі, і по-друге, щоб Київ провів реформи і сформулював головні засади своєї майбутньої політики. Тож Мінські угоди були консенсусом усіх сторін нормандського формату. Бажане отримали всі. Питання в тому, хто і як зміг використати отриманий ресурс, яким на той момент був час»
Нагадаємо, Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливої державної зради Петра Порошенка під час укладення Мінських домовленостей у 2015 році. Провадження було порушене після звернення екс-заступника глави Адміністрації Януковича Андрія Портнова.
Адвокат Порошенка Ігор Головань переконаний, що провадження звинувачує не скільки екс-президента, скільки чинного главу держави Володимира Зеленського. Він зазначив, що Мінські домовленості зупинили агресію Росії, проти неї були впроваджені міжнародні санкції, а Україна отримала час і можливість для побудови нової армії, яка «здатна завдати могутніх втрат ворогу».
Раніше ДБР направило на підпис Генпрокурору підозру і проект подання на зняття з Петра Порошенка депутатської недоторканності. Директор Бюро Роман Труба заявив, що його відомство розслідує 11 кримінальних проваджень, за якими проходить екс-президент.
Зокрема, ДБР уже викликало Порошенка на допит у справі заводу «Кузня на Рибальському». Провадження порушили за заявою Андрія Портнова. Також рахунки партії Порошенко були арештовані в рамках забезпечення виграного позову Портнова.
15 листопада екс-президент Петро Порошенко не з’явився на допит до Головної військової прокуратури у «справі Іловайська».
