Справа «Роттердам+»: потерпілими були феросплавні заводи Коломойського

Потерпілими сторонами у справі «Роттердам+» за період слідства і до моменту її закриття, вважалися лише два феросплавних заводи – в Нікополі та Запоріжжі.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомив старший прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Денис Демків.

За його словами, Нікопольський завод феросплавів та Запорізький завод феросплавів подали заяви і були віднесені до переліку потерпілих. Від інших осіб, заяв не надходило.

Крім того, Демків констатував, що Міністерство юстиції не знайшло підстав вважати, що формула завдала шкоди суспільним інтересам.

«Мін’юсту пропонували пред’явити позов з цього провадження, вони відмовилися», – додав прокурор САП.

За даними видання Економічна правда, Нікопольський завод феросплавів і Запорізький завод феросплавів контролює олігарх Ігор Коломойський. Однак на сайті Агентства розвитку інфраструктури та фондового ринку України, кінцевого бенефіціара цих заводів не називають, хоча вони повинні мати такі дані.

Формула «Роттердам+» запрацювала в Україні з травня 2016 року. Її запровадила НКРЕКП як схему розрахунку вартості вугілля для ТЕС. Формула визначає кінцеву ціну на електроенергію. Вугілля є основним видом палива українських ТЕС і ТЕЦ.

Нагадаємо, у березні 2017 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам +». Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем).

Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам +») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.

У серпні 2018 року НКРЕКП скасувала дію формули «Роттердам +» з 1 липня 2019 року. Це рішення набуло чинності у зв’язку із запуском в Україні ринку електроенергії відповідно до норм Третього енергетичного пакета ЄС.

У серпні 2019 року Солом’янський районний суд Києва відмовився заочно заарештувати колишнього главу НКРЕКП Дмитра Вовка, який підозрюється у справі «Роттердам +». Слідчі НАБУ оголосили Дмитра Вовка у розшук і заочно вручили йому підозру в причетності до нанесення державі збитків на 18 мільярдів 860 мільйонів гривень через впровадження формули «Роттердам +».

У серпні 2020 року прокурор САП Віталій Пономаренко вніс постанову про закриття порушеної НАБУ справи «Роттердам+». Причиною стала експертиза СБУ, яка начебто встановила відсутність зазначених збитків.

НАБУ заявило про намір оскаржити це рішення. Однак у вересні Вищий антикорупційний суд відмовився поновлювати розслідування «Роттердам+».

У жовтні 2020 року НАБУ отримало новий висновок експертизи, що підтверджує мільярдні збитки за період дії формули. Такі результати дала незалежна експертиза, адже попередня, державна, взагалі їх не виявила.

19 жовтня Окружний адмінсуд Києва постановив, що НАБУ не мало права видавати довідки та проводити розрахунки щодо збитків від формули «Роттердам+» у розмірі близько 19 мільярдів гривень.

Згодом Вищий антикорупційний суд України зобов’язав прокуратуру поновити кримінальну справу стосовно формули «Роттердам +», скасувавши постанову про її закриття.

Наприкінці травня 2021 року Денис Демків знову закрив справу «Роттердам+» через відсутність факту порушення закону, відсутність збитків і закінчення термінів досудового розслідування.