$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+6° Київ +4° Варшава +12° Вашингтон

Справа вагнерівців: у Bellingcat підтвердили, що Зеленський знав і санкціонував операцію

Олег Бесараб 17 Листопада 2021 19:40
Справа вагнерівців: у Bellingcat підтвердили, що Зеленський знав і санкціонував операцію

Проект журналістських розслідувань Bellingcat опублікував першу частину свого розслідування щодо операції із затримання найманців ПВК Вагнера у Білорусі.

Розслідування щодо «вагнерівців» опублікували на сайті Bellingcat. У ньому йдеться, що президент України Володимир Зеленський уперше був проінформований про спецоперацію із затримання «вагнерівців» 15 червня 2020 року під час брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб.

Зеленський схвалив операцію 26 червня 2020 року й попросив підготувати докладний план. За даними Bellingcat, цей концептуальний план підготували та затвердили 1 липня.

Розвідці потрібне було схвалення щодо операції з боку політичного керівництва країни, оскільки вона могла значно загострити напруженість між Україною та Росією.

Розслідувачі Bellingcat, посилаючись на колишнього очільника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу, пишуть, що голова Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень.

Напередодні Україна досягла домовленостей щодо нового перемир'я на Донбасі. За словами Бурби, Офіс президента заявив: якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманням «вагнерівців» 25 липня, режим припинення вогню припиниться ще до його початку.

Розслідувачі Bellingcat не змогли самостійно перевірити цю розмову, а Офіс президента не надав коментарів.

Бурба розповів розслідувачам, що відповів тоді так: тижнева затримка неможлива і призведе до втрати довіри з боку найманців або до виникнення підозр у білоруських чи російських контррозвідувальних служб.

За словами Бурби, тоді представники Офісу президента запропонували скоротити затримку принаймні до чотирьох днів, тож виліт і захоплення «вагнерівців» перенесли на 29 липня 2020 року. Це дозволило б набрати чинності новому перемир'ю.

Коли перша група з 33 найманців уже виїжджала з Москви, у ГУР МОУ змогли успішно перебронювати квитки не на 29 липня, а на 30-те. Друга група з 13 найманців змінила квитки на суботу, 1 серпня. Як пишуть розслідувачі, Бурба розповів про отриману від Офісу президента інформацію, що план усе ще виконується, хоч і з п’ятиденною затримкою.


Як зазначають Bellingcat, 30 липня 2020 року міністр закордонних справ Білорусі викликав тимчасового посла України до Мінська, щоб повідомити про арешти «вагнерівців» та запросити в України інформацію про можливі злочини, скоєні ними на території України.

Офіс Генпрокурора надіслав до Білорусі запит про тимчасовий арешт 28 із 33 «вагнерівців» 3 серпня. У цей час прокуратура чекала на офіційний запит про екстрадицію найманців. За даними розслідувачів, його подали аж через 8 днів ㅡ 11 серпня 2020 року.

Тим часом українська влада займалася неформальною взаємодією: СБУ надала білоруським колегам інформацію про 33 найманців та решту «завербованих».

А президент Зеленський особисто лобіював екстрадицію «вагнерівців» до України у телефонній розмові із Лукашенком 5 серпня 2020 року.

Нагадаємо, 29 липня 2020 року поблизу Мінська білоруські спецслужби затримали 33 бойовика російської приватної військової кампанії (ПВК) «Вагнера».

Повідомлялось, що українські спецслужби кілька років готували спецоперацію із затримання російських терористів.

Очікувалося, що бойовики вилетять з Мінська до Туреччини. Під час прольоту над Україною, літак під виглядом погіршення самопочуття одного з пасажирів, приземлиться у Києві, де і планувалося затримати російських найманців, що воювали проти України на Донбасі.

Однак через витік інформації, повідомлялось, що вірогідно з Офісу президента, операція зірвалася, а Білорусь повернула Росії затриманих бойовиків.

На одному з попередніх засідань Тимчасова слідча комісія Верховної Ради оприлюднила зібрану інформацію щодо можливої спецоперації українських спецслужб із затримання бойовиків ПВК «Вагнера».

Голова ТСК Мар’яна Безугла повідомила, що дії українських спецслужб були ризикованими й авантюрними, також, за її словами, «була недостатня конфіденційність і недоліки в плануванні».