Демарш української делегації в ПАРЄ: наслідки «за» і «проти»

Демарш української делегації в ПАРЄ: наслідки «за» і «проти»

Поділитись
Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS

Напередодні осінньої сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи українська делегація відмовилася брати участь у її засіданнях. Свою позицію делегати пояснюють реакцією на повернення Росії в ПАРЄ, що було проголосовано європейцями у червні цього року.

Агресора повернули без будь-яких обмежень і вимог, натомість Москва пообіцяла виплатити багатомільйонний борг за членство в європейській інституції.

Відмова від участі в роботі ПАРЄ з боку України – політичний крок, за яким підуть наслідки. Яку практичну користь принесе це рішення для країни та її позицій на міжнародній арені? І чи принесе? Чи є альтернативи обраній тактиці? Розглянемо докладніше.

Історія демаршу по-українськи та зовнішня «група підтримки»

У червні, коли рішення про повернення росіян до Парламентської Асамблеї було прийняте більшістю європейських держав, попередня українська місія в ПАРЄ покинула зал засідань. Це було відповіддю Києва на повернення країни-агресора без виконання нею вимог щодо резолюцій ПАРЄ, які засуджували окупацію Донбасу та анексію Криму.

Тоді Україну підтримали кілька дружніх країн – Прибалтика, Польща, Грузія, окремі делегати з Великобританії, Швеції та Словаччини. Делегації домовилися координувати з Україною позицію щодо участі/неучасті в засіданнях ПАРЄ.

На початку вересня литовська місія запропонувала скасувати урочисту церемонію, присвячену 70-річчю створення інституції через повернення Росії. Торжество мало відбутися ще влітку, проте, через суперечки навколо агресора і демарш України, церемонію перенесли на жовтень. Литва вважає «знущанням» будь-яке вшанування Ради Європи на тлі кризи організації.

Влітку світові ЗМІ назвали рішення про повернення Москви ганебним, таким, що розчаровує і «вбивчим». А європейців – тими, хто продає власні цінності. До слова, Росія виплатила заборгованість перед Радою Європи за 2017-2018 рр на початку вересня.

Новий демарш від «Слуг народу»

Після виборів до Верховної Ради, Україна сформувала нову делегацію на чолі з народним депутатом від «Слуги народу» Єлизаветою Ясько. Очікувалося, що восени Київ повернеться до роботи у складі ПАРЄ. Однак 23 вересня Ясько розмістила заяву про неучасть української делегації в осінній частині сесії роботи Асамблеї:

«Ми прийняли рішення не подавати повноваження нової української делегації на затвердження під час осінньої частини сесії ПАРЄ з 30 вересня по 4 жовтня 2019 року. Зазначене буде способом реагування України на повернення Російської Федерації у сесійний зал ПАРЄ без виконання вимог резолюцій Асамблеї, прийнятих у відповідь на російську агресію проти України»
— Єлизавета Ясько,
народний депутат від «Слуги народу», глава української делегації в ПАРЄ

Делегація Верховної Ради закликає Парламентську Асамблею підтвердити «обов’язковість всіх рішень і вимог, викладених у резолюціях Асамблеї щодо засудження агресії Російської Федерації проти України, і про ситуацію з правами людини на окупованій Росією території України».

«Україна підтверджує неприйнятність рішень, які послабили Парламентську Асамблею в частині контролю за виконанням державами-членами своїх обов’язків і зобов’язань і дозволили відновити повноцінну участь в роботі ПАРЄ делегації Російської Федерації без виконання нею однією з ключових вимог резолюцій/рекомендацій ПАРЄ, схвалених у відповідь на російську агресію проти України та системні порушення РФ прав людини, як на власній, так і на окупованій території»
— заява української делегації

Делегація України закликає місії інших членів Ради Європи провести консультації щодо «наслідків безумовного повернення РФ до ПАРЄ». І розробити «ефективні механізми відповідальності держав-порушників статутних документів РЄ і норм міжнародного права».

Крім членів делегації, заяву України підписав глава комітету Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко.

Візит старої делегації

Паралельно із рішенням нової делегації не їхати на осінню сесію, з’явилася альтернативна ініціатива. Бути присутніми на жовтневому засіданні групою парламентаріїв зі складу минулої місії. Що не суперечить правилам ПАРЄ і допоможе Україні захистити свої інтереси:

«Інтереси України треба відстоювати. Тому ті представники старої делегації, які увійшли і до нового складу, включаючи мене, збираються їхати на сесію, щоб представити позицію України. Вважаю неприпустимим, щоб на такому найважливішому міжнародному майданчику, як ПАРЄ, звучала позиція Кремля і не звучала наша позиція»
— Олексій Гончаренко,
народний депутат від «Європейської солідарності», член делегації ПАРЄ

Експертні оцінки: «за» і «проти» України в ПАРЄ

Прихильники участі України в Асамблеї дотримуються думки подібної Гончаренку. Редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко вважає, що у відмові працювати в ПАРЄ більше шкоди, ніж користі. Рівно, як і в закликах до інших делегацій, які підтримують Київ, ігнорувати засідання Асамблеї:

«Втеча з ПАРЄ зашкодить насамперед самій Україні. Якщо Асамблея продовжить роботу за участю Росії і без участі України, ми дуже скоро станемо свідками рішень, що враховують думку Москви і суперечать нашим інтересам. А умовивши не їздити до Страсбургу також одну-дві інші делегації, ми тільки полегшимо Москві роботу. Грюкнувши дверима, відкинувши можливості нашого впливу, голосів та аргументів, ми можемо дочекатися навіть рішень ПАРЄ із м’яким визнанням анексії, з критикою «українських карателів» і тд»
— Сергій Сидоренко,
редактор «Європейської правди»

Українські питання будуть розглядатися навіть без України і відсутність і делегації, і прихильників Києва – сценарій для вигідних Кремлю рішень Асамблеї. Дружні Україні держави також розуміють, що «віддавати» Парламентську Асамблею на милість Росії сенсу мало.

Приклад цьому – свіже рішення латвійського Сейму. Більшістю голосів парламент Латвії прийняв рішення не розглядати пропозицію про припинення членства своєї делегації в ПАРЄ.

Богдан Яременко пояснює позицію делегації не їхати і не брати участь – реакцією на ослаблення ПАРЄ і пошуком рішень для відновлення довіри до інституції:

«Не маючи іншої можливості реагування на порушення цією організацією власних принципів і зіткнувшись з досить відвертим ігноруванням її інтересів, Україна поки утримається від відрядження своєї делегації на найближчу сесію ПАРЄ. Замість цього зосередимося на підготовці нашої делегації і проведенні консультацій з іншими державами-членами РЄ з метою вироблення плану повернення довіри до ПАРЄ. Цей підхід підтримала переважна більшість фракцій українського парламенту»
— Богдан Яременко,
народний депутат від «Слуги народу», глава комітету Ради з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва

Що також логічно і справедливо. Зберегти своє ставлення до ситуації, в якій Європа великодушно прощає агресію проти України за рахунок самої України – справа і принципів, і подальшої долі багатьох рішень та резолюцій, які засуджують кримську анексію і окупацію Донбасу. До того ж, це привід для Кремля надалі ігнорувати або заперечувати зобов’язання перед Асамблеєю.

Виходить, що Україна обрала шлях, який з одного боку, демонструє стійкість її позиції щодо російської агресії і консолідації зусиль дружніх делегацій, а з іншого – допоможе відстояти інтереси країни у складі, повноважному для ПАРЄ. З точки зору поточної ситуації, стратегія виграшна. Але в короткостроковій перспективі.

Тому що Києву, для дотримання його інтересів на цьому європейському майданчику, доведеться приймати однозначне рішення – в майбутньому брати участь чи ні в принципі. Користі від участі – більше, що добре розуміють і дипломати, і політики. Повертати довіру до Асамблеї – політично непроста ноша, але іншого шляху дипломатичного стримування агресора для незалежної України просто не існує.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!