Демографічна ситуація в Україні та ЄС: постпандемічні економічні наслідки в Європі

Демографічна ситуація в Україні та ЄС: постпандемічні економічні наслідки в Європі

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Поширення вірусу коронавірусної хвороби (COVID-19) в Європі уразило навіть найсильніші системи охорони здоров’я й призвело до піка надлишкової смертності у листопаді минулого року та у квітні поточного (відсоток додаткових смертей у порівнянні із середньою кількістю смертей в тому ж місяці за період 2016-2019 років).

Про це повідомляє IHS Markit. Спалах COVID-19 збільшила економічну нестабільність та ризики для здоров’я, але також погіршила статистику шлюбів. Більш того, досвід останніх пандемій та інших подій з високою смертністю передбачає, що за піком смертності слід очікувати спад народжуваності з запізненням приблизно на дев’ять місяців, йдеться у повідомленні.

В Україні демографічна ситуація продовжує бути критичною. Згідно з повідомленням Держстату, упродовж січня – червня 2021 року українців зменшилося на 378 956 осіб проти торішніх показників аналогічного періоду.

На тлі постпандемічних спадів виклики погіршення демографічної ситуації набувають цілком реальної ваги, тому ми вирішили висвітлити демографічні виклики з огляду на  проблему народжуваності.

Демографічна ситуація у січні – червні 2021 року

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 липня 2021 року становила 41383,2 тис. осіб.

Про це повідомляє Держстат. Упродовж січня – червня 2021 року чисельність населення зменшилася на 205,2 тис. осіб (рис 1).

Рисунок 1 – Чисельність наявного населення України за оцінкою на 1 число відповідного місяця, тис. осіб

Джерело: ДССУ.

У відомстві зазначають, наразі залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих – 38 живонароджених (таблиця 1).

Таблиця 1 – Основні демографічні показники

 

Джерело: ДССУ.

Як бачимо з даних таблиці, загальне скорочення населення України за 6 місяців становить 205172 осіб, йдеться у повідомленні Держстату.

Наразі динаміка народжуваності погіршується в більшості європейських країн (по яких є дані) на початку 2021 року через карантин, який був введений у березні 2020 року, і першого піку надлишкової смертності через місяць. Пізніше було зафіксовано деяке зростання народжуваності, проте ситуація в різних країнах розрізнялася, йдеться у повідомленні IHS Markit.

Демографічна постпандемічна ситуація в Європі та її вплив на економіку

В Італії та Іспанії був зареєстрований досить високий рівень надлишкової смертності під час першої хвилі пандемії, і в обох країнах спостерігалося прискорення зниження народжуваності в першому кварталі 2021 року. Падіння народжуваності було досягнуто приблизно через 8-11 місяців після піку надлишкових смертей. У Польщі надлишкова смертність у квітні 2020 роки не досягла піку, але кількість народжень істотно скоротилася в січні 2021 року. Це говорить про те, що страх перед вірусом і новини з інших країн могли зіграти свою роль, попри те, що COVID-19 все ще поширювався.

Однак в деяких країнах справи йдуть краще, ніж в інших. Щорічне зростання кількості народжень в Нідерландах упродовж останніх трьох місяців досяг 8,2% в травні й був найвищим з 1998 року. У Фінляндії зростання досягло майже 8% в червні — історичного максимуму. У Німеччині, Словаччині та Данії зростання було максимальним з 2017 року.

Рисунок 2 – Скорочення та зростання народжуваності в європейських країнах

Джерело: IHS Markit.

Аналіз експертів IHS Markit показує, що в найближчому майбутньому можливий подальший спад народжуваності. Кількість народжень в Польщі, ймовірно, ще раз знизиться до другої половини 2021 року і до початку 2022 року.

Рисунок 3 – Рекордні показники зростання народжуваності у деяких країнах

Джерело: IHS Markit.

Повторні спади народжуваності знову можна очікувати в п’яти найбільш густонаселених країнах ЄС. Надлишкова смертність була вище в Німеччині під час другої хвилі та так само висока, як і під час першої хвилі в Італії. У Франції рівень надлишкової смертності також залишався значним.

Рисунок 4 – Показники надмірної смертності деяких країн ЄС

Джерело: IHS Markit.

На іншому кінці спектру країни Північної Європи (за винятком Швеції, яка опиралася запровадженню суворої ізоляції) випробували найнижчий рівень надлишкової смертності, який може знизити рівень народжуваності в цих країнах.

Рисунок 5 – Показники надмірної смертності північних країн ЄС

Джерело: IHS Markit.

Сильний підйом на ринках праці та різний досвід пандемії можуть привести до розбіжностей в тенденціях в деяких групах країн. Безробіття може залишатися вищим в деяких країнах, оскільки певні сектори не відновлюють свій докризовий потенціал або не можуть адаптуватися. Це не обіцяє нічого хорошого для залежних від туризму країн Південної Європи, які вже мають один з найнижчих показників народжуваності в ЄС.

Іспанія, Італія і Португалія також випробували  вищий рівень надлишкової смертності й могли бачити значно швидше зниження показників фертильності. Швидко старіючі країни Південної Європи з великою заборгованістю зіткнуться з ще більшим тиском на пенсійні системи та стануть більш залежними від трудової імміграції для підтримки потенційного зростання.

З іншого боку, більш стійким країнам Північної Європи вдалося обмежити шкоду своїм системам охорони здоров’я і, отже, своєї економіки. Вони можуть побачити подальше відновлення показників народжуваності на тлі зміцнення ринків праці та підвищення впевненості щодо майбутнього. Це було б гарною новиною для Фінляндії, в якій спостерігалося найсильніше зниження загальної народжуваності за останні роки, оскільки у 2019 році коефіцієнт народжуваності досяг рекордно низького рівня. Однак залишається ризик того, що це може бути тимчасовий сплеск, оскільки економічні умови й особисті переваги, які в минулому приводили до зниження народжуваності, можуть знову зростати.

Рисунок 6 – Різні тенденції народжуваності між країнами північної та південної Європи

Джерело: IHS Markit.

Коефіцієнти народжуваності впали нижче коефіцієнта заміщення в більшості європейських країн з 90-х років. Поруч зі збільшенням очікуваної тривалості життя помітним є вплив на структуру населення, оскільки все більше людей стають вибувають з робочої сили, а прибувають все менше.

В підсумку варто зазначити, крім тиску на системи пенсійного забезпечення та охорони здоров’я, нижча частка людей працездатного віку в загальній чисельності населення зробить негативний вплив на економічне зростання. Не тільки внаслідок нижчих кількісних показників, але і через мінливу ​​структуру робочої сили, яка може вплинути на продуктивність. Дослідження показують, що старіння робочої сили надає значний негативний вплив на продуктивність праці в Європі, а подальше зниження рівня народжуваності може ще більше посилити негативний вплив.

 

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!