Денаціоналізація Приватбанку: НБУ проти суддів

Денаціоналізація Приватбанку: НБУ проти суддів

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Від публічного занепокоєння на тлі результатів розгляду судових справ в судах першої інстанції,  апелювання до експертної думки та громадськості,  Національний банк України зайняв активну позицію перейшовши до наступальних дій.

Наразі Національний банк України апелює до Вищої ради правосуддя щодо розгляду порушень базових принципів правосуддя, обумовлених спотворенням правової логіки та упередженості винесених судових  рішень у справі щодо націоналізації ПриватБанку.

Йдеться про три основних аспекти, які, на думку представників НБУ, унеможливлюють об’єктивність у винесені судових рішень, зокрема: порушено строки розгляду справи; не дотримувано  принципів рівності, а також істотно порушено норми процесуального права, що призвело до порушення правил юрисдикції.

Нагадаємо, 18 квітня судді Окружного адмінсуду м. Києва за позовом відомого олігарха Ігоря Коломойського було ухвалено рішення  у справі № 826/13813/17 про визнання незаконним та скасування рішення про виведення неплатоспроможного ПАТ КБ «ПриватБанк» з ринку за участю держави. Цим рішенням було повністю задоволено позов підконтрольної колишньому акціонеру ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігорю Коломойському кіпрської компанії Triantal Investments Ltd.

Чергове судове рішення було не менш одіозним. 20 квітня суддя Печерського райсуду міста Києва  В.В. Підпалий розірвав договір особистої поруки Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування ПриватБанку, які були отримані ще до входження держави в капітал банку. Як зазначає НБУ, у 2015 році Коломойський І.В., який на той момент був співвласником банку, уклав з Національним банком договори особистої поруки про погашення п’яти кредитів рефінансування ПриватБанку отриманих за період 2008-2014 рр. у загальній сумі – 9,2 млрд гривень.  Укладання договорів особисто Коломойським фактично обумовлює у повній мірі взяття на себе зобов’язання за погашення заборгованості банку перед Національним банком  України.

Національний банк вважає неналежною поведінку суддів під час розгляду зазначених справ.

Відтак, 10 та 12 червня 2019 року НБУ було подано до Вищої ради правосуддя дисциплінарні скарги на суддів Окружного адміністративного суду м. Києва Качура І.А., Келеберду В.І., Амельохіна В.В. та суддю Печерського районного суду міста Києва Підпалого В.В.

Безпідставне затягування  справи упродовж строку, встановленого законом

У своєму зверненні, Національний банк акцентує увагу, що між відкриттям Окружним адмінсудом міста Києва судового провадження за позовом Коломойського І.В. (14 червня 2017 року) та ухваленням рішення (18 квітня 2019 року) пройшло 22 місяці. Отже, судді порушили строки розгляду адміністративної справи з огляду на те, що суд має розпочати розгляд по суті не пізніше ніж через 60 днів із дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Водночас суд розглядає справу по суті упродовж 30 днів із дня початку розгляду справи по суті.

Порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом

Крім того, наголошують в НБУ, під час розгляду позову судді Окружного адміністративного суду м. Києва не дотримувались принципів рівності всіх учасників процесу, адже ними було розглянуте збільшення позовних вимог без прийняття цих вимог до розгляду. Зазначено, що 21 червня 2017 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, однак на підготовчому засіданні судді не ухвалили жодного рішення про прийняття до розгляду таких вимог. Водночас Національний банк і інші відповідачі дізналися про намір суду розглядати цю позовну вимогу лише 12 березня 2019 року, тобто під час судового засідання по суті.

Варто зазначити, прийняття позовних вимог оформлюється письмовою ухвалою чи протокольною ухвалою, яка обов’язково вноситься до журналу судового засідання, що відбувається на стадії підготовчого засідання.

Наголошуючи на припустимості дій судді Печерського райсуду м. Києва, Національний банк зазначає наступне: після ухвалення 20 квітня відповідного рішення суддя Підпалий В.В. не склав повний текст рішення у справі.

Варто зазначити, що складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більше як 10 днів із дня закінчення розгляду.

Національний банк наголошує, що тричі подавав до канцелярії суду клопотання про видачу повного тексту, проте жодної відповіді щодо цього не надходило.

 Порушення правил юрисдикції

Представники НБУ переконані, що у діях судді вбачається істотне порушення норм процесуального права, яке призвело до порушення правил юрисдикції.

Наголошується: спір щодо договорів поруки, сторонами якого є юридичні особи, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а не цивільного.

З огляду на вказані обставини Національний банк звернувся до Вищої ради правосуддя притягнути зазначених суддів до дисциплінарної відповідальності.

Варто зазначити, що 24 травня НБУ було подано апеляційну скаргу на рішення суду, оскільки суд повністю проігнорував: встановлення потреби ПриватБанку в докапіталізації; невиконання ПриватБанком та його акціонерами І. Коломойським та Г. Боголюбовим програми фінансового оздоровлення щодо докапіталізації банку, що і стало підставою для віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Водночас суд дійшов хибних висновків, що підставою для ухвалення рішення були лише доповідні записки структурних підрозділів НБУ, що не відповідає дійсності.

Проблемою об’єктивності винесення рішення стали на заваді питання змістовного характеру, зокрема були неправильно застосуванні судом норми матеріального права щодо суті кредитних ризиків та формування резервів під них. Це дало можливість побудувати хибні припущення та висновки, що кредитні ризики розраховуються банками виключно за кредитними договорами, за якими є прострочення виконання, а у всіх інших випадках резерви за активними операціями взагалі не мають формуватися. Відтак, суд не зміг надати визначення поняттю «активна операція», прирівнявши його до поняття «невиконана операція».

Нагадаємо, група міжнародних журналістів-розслідувачів OCCRP встановила механізм, який дозволив українським олігархам Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову вивести з України 5,5 мільярдів доларів.

Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту ПриватБанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації наприкінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум на $5,5 мільярдів. Верховний Суд України підтримав правову позицію Нацбанку щодо забезпечення виконання зобов’язань ПриватБанку по кредитах рефінансування. Також суд задовольнив позов НБУ з націоналізації ПриватБанку.

А останнім гучним скандалом, який пов’язаний з іменем олігарха, є справа з відмивання грошей екс-власниками ПриватБанку Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим у Сполучених Штатах. Справа може стати наймасштабнішою у світовій історії. «З 2006 по грудень 2016 року загальний рух грошей на відмивання коштів (кінцевих бенефіціарів) у ПриватБанку на Кіпрі сягнув $470 млрд, що приблизно вдвічі перевищує валовий внутрішній продукт Кіпру за той самий період», — йдеться у деталях позову, поданого ПриватБанком до Канцелярського суду штату Делавер.

 

 

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: