Заклики до припинення будь-яких відносин з Росією періодично лунають від різних політсил, їх лідерів та публічних персон. На цьому шляху Україна вже розірвала ряд договорів, угод, виходить з СНД, припинила взаємодію з багатьох стратегічних напрямків, знизила до мінімуму дипломатичні зв'язки з агресором.
Але базовий і основний Договір про дружбу, співробітництво і партнерство, підписаний між Україною і РФ більше 21 року тому, залишається в силі. 28 серпня Петро Порошенко запевнив, що Київ готовий денонсувати угоду про дружбу в односторонньому порядку. Що це означає на практиці і які можливі наслідки для нашої країни – аналізуємо у нашій спецтемі.
Денонсації дружби з РФ бути: позиція України
«Нарешті ми підійшли досить підготовленими і юридично захищеними до припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ, який з вини Москви вже давно став анахронізмом. Уже найближчим часом чекаю від МЗС України необхідний пакет документів»
президент УкраїниТакі пропозиції – не новина. Навесні цього року президент уже висував ініціативу денонсації, але тоді йшлося про деякі положення, які через російську агресію не відповідали національним інтересам України та наші права на захист і оборону. Прецедентом для актуалізації розриву стали вибори президента РФ, які пройшли і на території окупованого Криму, що є грубим порушенням базових принципів і договору, і міжнародних зобов'язань Росії.
У 2014 році, коли Кремль анексував Крим, ідеї розриву угоди про дружбу звучали у Верховній Раді, де був зареєстрований законопроект про денонсацію. Але тоді необхідної підтримки з боку народних депутатів ініціатори не отримали.
Експерти пояснювали таку позицію з точки зору доцільності. Позови проти Росії, подані Києвом через кримську анексію і незаконну військову операцію на Донбасі, втрачали сенс у разі розриву відносин за Договором. Україні була необхідна правова основа для судових скарг, а точніше – докази порушень за діючими договорами, включаючи угоду про дружбу і партнерство.
Про наслідки розриву говорили і самі дипломати. Щоб підтримувати зв'язки з громадянами, які перебувають на території РФ, Україні формально був необхідний цей договір.
Але, глава МЗС Павло Клімкін вважає, що в тому вигляді, в якому угода існує, це виглядає насмішкою над Україною:
«Договір за визначенням не є адекватним тій реальності, в якій ми знаходимося. У такому вигляді він просто не працює, він є реально насмішкою. Про яку дружбу і співробітництво ми сьогодні говоримо?»
глава МЗС УкраїниТрохи про Договір
Дана угода, або як її називають «Великий договір» був підписаний між країнами у Києві, у 1997 році тодішніми президентами Леонідом Кучмою і Борисом Єльциним. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство регламентує базові принципи взаємодії і побудови відносин між державами. Серед ключових положень:
- Гарантії взаємних прав і свобод для громадян обох країн;
- Непорушність кордонів, повага територіальної цілісності, невикористання власних територій проти безпеки один одного;
- Стратегічне партнерство.
Сьогодні це одне з ключових положень Договору, яке Росія порушує грубим чином. Коли мова йшла про денонсацію окремих положень, саме цей пункт договору Україна мала намір залишити в силі, щоб у судовому порядку довести російські злочини проти держави і громадян.
Угода автоматично продовжується на найближчі 10 років, якщо у сторін немає взаємних претензій. У разі таких, один з підписантів має право розірвати договір, подавши відповідні документи за 6 місяців до закінчення терміну дії. Поточне закінчення угоди закінчується навесні 2019 року, тому в України є час до жовтня 2018 року підготувати денонсацію.
Позиція Росії
Глава комітету Держдуми у справах СНД і євразійської інтеграції Леонід Калашников вважає договір безглуздим, тому його денонсація нічого не означає на ділі:
«Наслідків ніяких особливих реальних практичних не буде. З іншого боку, морально-політичних не буде зобов'язань у Росії здійснювати ті чи інші угоди»
«Вичерпний» і як завжди з паралельної реальності дав коментар з цього приводу спікер Путіна Дмитро Пєсков:
«Двосторонні відносини знаходяться в ситуації, яку напевно дуже важко чимось зіпсувати, що є у глибокій кризі і поки немає ніяких факторів, які говорили б про наявність перспектив у нинішній ситуації до їх нормалізації. У контексті нинішньої кризи було б нерозумно приймати кроки, які завдадуть додаткової шкоди інтересам обох сторін, Росія ніколи не виступала за погіршення відносин з Україною, а була противницею і опонентом дій влади України на Донбасі»
Глава російського МЗС Сергій Лавров вважає, що наміри Києва – це політична гра напередодні виборів в Україні.
Наслідки денонсації: що думають експерти
Цікаво, що позицію Лаврова деякі експерти поділяють. Аналітик DW Сергій Руденко пише про те, що в поточних умовах українські політики хочуть використати прецедент з «Великим договором» у політичних цілях:
«Анексії Криму, війною в Донбасі і демонстративним нехтуванням державного суверенітету української держави Кремль давно вже в односторонньому порядку де-факто денонсував цей договір. Те, що пропонує зараз Порошенко – це просто юридично зафіксувати факт «смерті» відносин. Не було б в Україні президентських виборів, цей договір і далі працював би в стані «ні живий, ні мертвий». Але виборча кампанія, очевидно, вимагає видовищ»
Разом з тим аналітик згоден, що вплив Росії в Україні необхідно обмежувати. Але крім політичних гасел, на кшталт денонсації, повинні бути економічні аргументи.
Політолог Михайло Погребинський вважає, що до такого рішення Київ підштовхують західні партнери, зокрема – США. Розірвання договору дозволить легітимізувати присутність американських сил на території України, розповідає експерт.
Політолог Вадим Карасьов не бачить негативних наслідків для України у разі денонсації:
«Противники денонсації Договору кажуть, що в ньому зашита територіальна цілісність України і її право на Крим. Але Росія сама пішла на порушення цього документа у 2014 році, анексувавши півострів. Тому Україна цілком може денонсувати цю угоду без побоювання отримати якісь негативні наслідки»
Подібної думки дотримується і екс-міністр економіки Віктор Суслов.
Багато експертів висловлюють припущення, що розрив «Великого договору» поставить Україну у патове положення і створить правові колізії у вирішенні спорів з Росією. Представник МЗС Олена Зеркаль впевнена, що Києву необхідно підготувати нові угоди з РФ, які дозволять регулювати спірні моменти в стосунках.
Крім правових нюансів розглядаються й економічні наслідки. Тут експертні думки також розділилися. Прихильники денонсації наполягають на позиції про порушення, які перманентно йдуть із боку Росії. У зв'язку з чим негативного результату для України не намічається.
Альтернативні точки зору вбачають у розриві потенціал для погіршення двосторонніх зв'язків.
Експерт Микола Капітотенко вважає, що у довгостроковій перспективі Україні не вигідно розривати «Великий Договір» з Росією, тому що наслідки можуть бути неоднозначними.
Визнання того факту, що у політичній гонці за пост президента йде боротьба за патріотичні голоси наштовхує на думку про підґрунтя розриву угоди про дружбу з Росією. Як бути з торгівлею, яка за останній рік показує висхідну динаміку і по експорту, і з імпорту, а РФ займає третє місце серед усіх торговельних партнерів України?
Як вирішувати безліч гуманітарних і соціальних питань, які багато в чому регламентовані діючими правовими рамками? Насправді таких невирішених тем значно більше. І чіткі відповіді можуть давати тільки експерти.
Згортання відносин з агресором є незаперечним, але актуальне питання – якими методами? Якщо правовими, що очевидно, то тут можна погодитися з позицією Олени Зеркаль. Якщо угоду про дружбу денонсують, що має прийти на заміну? Погоджуся і з тими думками, які наполягають, щоб в політичних дебатах не «потонули» раціональні зерна та економічне обґрунтування.
