З 02.06.2021 року на сайті ВРУ ви можете ознайомитись з таким довгоочікуваним та, на мою думку, розпіареним владою проектом Закону України «про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» (далі-»Закон»). Я вважаю цей Закон проявом непрофесіоналізму та популізму. Він був створений для підтримки рейтингу та власного імені, але точно не для боротьби із впливом олігархів. Юристи подали законопроект до ВРУ, але не зуміли зробити з нього щось зрозуміле та дієве.
Благородною метою цього законопроекту є визначення правових та організаційних засад функціонування системи запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), та пов'язаних із ними осіб, змісту та порядку застосування відповідних заходів реагування. Прогноз результату прийняття проекту каже, що реалізація цього Закону неодмінно вплине на осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), та пов'язаних з ними осіб, а також на публічних службовців.
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції» та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Наразі Порошенко П.А. підпадатиме під цей статус, але Коломойський І.В. – ні, адже він офіційно не є спонсором політичної партії чи політичним діячем. Аналогічна ситуація й з Ахметовим Р.Л., згідно з цим проектом вони не є олігархами.
2. Далі, відповідно до статті 22 ЗУ про «Інформацію», засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. Але визначення в цьому проекті закону є наступним: засіб масової інформації – будь-який з таких суб'єктів: друкований засіб масової інформації, електронний засіб масової інформації, інформаційне агентство, канал мовлення.
З цього виникає невідповідність визначень та невизначеність, чим є ЗМІ – суб’єктом, об’єктом чи чимось іншим.
3. Відповідно до статті 3 Закону, Особа вважається такою, яка відповідає ознаці участі у політичному житті, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, якщо вона:
1) є Президентом України, Головою Верховної Ради України, Першим заступником та заступником Голови Верховної Ради України, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром України, віце-прем'єр-міністром України, міністром, його першим заступником та заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Головою Служби безпеки України, Генеральним прокурором, Головою Національного банку України, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його першим заступником та заступником, та/або
2) є пов'язаною особою з особою, зазначеною у пункті 1 частини першої цієї статті, та/або
3) обіймає посаду у керівних органах політичної партії, та/або
4) фінансувала діяльність політичної партії, політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.
Яким чином пов’язана та якими зв’язками (родинними, бізнесовими, сексуальними) в Законі не розкрито.
4. Стосовно значного впливу на ЗМІ, стаття 4 закону говорить, що Особа вважається такою, яка відповідає ознаці значного впливу на засоби масової інформації, передбаченій пунктом 2 частини першої статті 2 цього Закону, якщо вона:
1) є бенефіціаром засобу/засобів масової інформації, та/або
2) є контролером засобу/засобів масової інформації, та/або
3) була бенефіціаром або контролером засобу/засобів масової інформації станом на дату набрання чинності цим Законом, однак втратила такий статус до дня введення цього Закону в дію, внаслідок чого бенефіціаром або контролером такого засобу масової інформації стала пов'язана особа або особа, яка не володіє бездоганною діловою репутацією у розумінні статті 10 цього Закону.
Що заважатиме так званому олігархові продати частку компанії довіреній особі? Вірно-нічого.
Наслідки для осіб, яких включать в реєстр олігархів, відповідно до статті 7 Закону є:
1) Заборона здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні»;
2) бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
Чи багато лишилось великих державних об’єктів? Як щодо фінансування політичних партій довіреними особами? Ці та інші прогалини та нюанси в цьому проекті не враховано, він є доволі «сирим» з точки зору дієвості та користі. Думаю, що його неодмінно доопрацюють, інакше сенс його прийняття дорівнюватиме нулю. Чому саме його так написано та подано президентом, лишається тільки розмірковувати.
