$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +15° Варшава +9° Вашингтон
Оцінка ризиків відмивання коштів в банках України: деталі співпраці НБУ з ЄБРР

Оцінка ризиків відмивання коштів в банках України: деталі співпраці НБУ з ЄБРР

31 Січня 2019 17:37

Під впливом конкурентного тиску відбувається зниження рентабельності традиційних операцій і банки намагаються компенсувати це, зокрема шляхом впровадження фінансових інновацій. Проте, інновації, з одного боку, сприяють ефективній диверсифікації наявних ресурсів, розширенню спектра банківських операцій, управлінню фінансовими ризиками, моніторингу цін базових активів, отриманню конкурентних переваг і зростанню прибутку, а з іншого, – використовуються для отримання спекулятивних надприбутків, заниження балансової вартості, ухилення від сплати податків або їх нелегітимного відшкодування, зростання ризикованих кредитних операцій, а також для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Породжена невизначеність ускладнює взаємини між банками та клієнтами обумовивши феномен, який отримав назву в банківській практиці – де-рискінг.

Де-ріскінг (de-risking) – це феномен, коли фінансові установи припиняють або обмежують ділові відносини з клієнтами для уникнення ризиків, а не управління ними. Він створює істотні перешкоди для доступу українських банків на міжнародний ринок та здійснення платежів в іноземній валюті.

На вирішення актуальних питань управління ризиками в контексті де-ріскінгу, НБУ спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку здійснили оцінку наслідків де-ріскінгу в банківському секторі України і виробили комплексну програму нівелювання його причин.

Водночас де-ріскінг найсильніше торкнувся Центральної і Східної Європи де, за даними SWIFT, кількість банківських кореспондентських відносин знизилося на 23% за 2016-2018 роки.

Варто зазначити, впродовж 2016-2017 рр., у зв'язку з посиленням нормативних вимог і збільшенням витрат на комплаєнс у розвинутих економіках, багато українських банків втратили можливість мати прямі кореспондентські відносини з американськими та європейськими банками.

Проблема де-ріскінгу є глобальною і зачіпає банківський сектор у всьому світі. Згідно з даними Міжнародної торгової палати, станом на 2015 рік 70% банків-учасників відхилили транзакції по торговому фінансуванню через збільшення нормативних вимог, причому 46% закрили рахунки через збільшення витрат на комплаєнс. Крім того, 91% респондентів очікують подальшого збільшення нормативно-правового регулювання у наступні кілька років.

Аналіз становлення комплаєнс-контролю у банках указує на те, що Міжнародні банки витрачають колосальні суми на боротьбу з легалізацією коштів. За нещодавніми оцінками HSBC він витрачає від 750 до 800 млн дол. США на рік на комплаєнс - суму, еквівалентну одній чверті поточного бюджету за всіма своїми операціями у США. Між 2012 і 2015 роками вказаний банк найняв близько 5000 осіб додаткового персоналу лише для роботи у сфері комплаєнсу, що вимагає близько 300 млн дол. США витрат на їх заробітну плату.

Таблиця 1 - Дані щодо витрат банків на виконання регуляторних вимог



Заходи впливу і витрати на комплаєнс сприяли тому, що банки припиняють надавати свої послуги у регіонах високого ризику та обслуговувати певні підприємства.

Серед основних причин де-ріскінгу в Україні виокремили декілька:

  • обсяг бізнесу з банками-респондентами не забезпечує покриття витрат на комплаєнс.

  • платіжні послуги надаються банкам-респондентам, щодо яких недоступна необхідна інформація для адекватної оцінки ризику;

  • клієнти знаходяться в юрисдикціях, які вважаються занадто ризикованими, або  продукти/послуги/клієнтська база банку-респондента характеризується підвищеним ризиком.


Недоліки в управлінні комплаєнс ризиками фінансового моніторингу даються в знаки. В результаті чергової інспекційної перевірки банків щодо дотримання вимог чинного законодавства в сфері протидії легалізації незаконних коштів, за 2018 рік було виявлено порушення стосовно діяльності  42 банків та 8 небанківських фінансових установ, а саме:

  • за результатами перевірок з питань фінансового моніторингу надіслано 39 листів з інформацією про підозрілі фінансові операції клієнтів банків. Йдеться про фінансові операції на загальну суму понад 67,5 млрд грн, 68,1 млн дол США, 11,8 млн євро.;

  • за результатами валютного контролю з метою реалізації державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю надіслано 17 листів про великомасштабні операції клієнтів банків на загальну суму більше 839,6 млн. грн., 738,4 млн. дол. США, 8,8 млн. євро, 57,2 млн. руб.


Також впродовж 2018 року НБУ надіслав  до Національного антикорупційного бюро України  сім повідомлень про підозрілі фінансові операції банківських клієнтів.

Надана  правоохоронцям  інформація здебільшого стосувалась проведення клієнтами банків фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування.

Для відновлення кореспондентських відносин українським банкам необхідно навчити персонал, істотно перебудувати свої бізнес-процеси і забезпечити розкриття інформації відповідно до міжнародних стандартів з комплаєнсу та боротьби з фінансовою злочинністю. Українські банки мають відповідати цим стандартам на рівні найбільших міжнародних банків.

Щоб допомогти у вирішенні цього непростого завдання, у 2018 року 40 співробітників українських банків і 10 співробітників Національного банку пройшли навчання в Навчальному центрі НБУ і отримали професійну сертифікацію МКА за напрямками: «Знай свого клієнта» (KYC) , «Комплексна перевірка з питань комплаєнс» (CDD), «Відмивання грошей з використанням торгівлі».

У 2019 році НБУ та ЄБРР продовжать тісно співпрацювати за низкою напрямків, зокрема, з питань зниження рівня де-ріскінгу в Україні та розробці рекомендації для банків щодо оптимізації бізнес-процесів, перенавчання співробітників і подальшого нівелювання причин де-ріскінгу.

Безумовно, міжнародний досвід комплаєнсу та запровадження найкращих практик правління ризиками в діяльності вітчизняних банків обумовлює низку переваг як для банківських установ, так і для клієнтів та пересічних громадян. Адже відомо, що регуляторні дії не слід проводити «доти, доки потенційні вигоди для суспільства з регулюванню не переважать потенційні витрати для суспільства». Коли банки витрачають величезну частину свого бюджету на комплаєнс, ці гроші більше недоступні для основного банківського бізнесу - надання кредитів і послуг клієнтам. Вартість відповідно перекладається на клієнтів у вигляді вищої плати і обтяжливих ставок по кредитах, що в свою чергу ускладнює економічне зростання і перешкоджає створенню і росту нових підприємств.