В умовах довготривалого економічного спаду зменшення реальних доходів населення, високих показників інфляції та безробіття надзвичайно важливим є соціальний захист населення, що включає в першу чергу встановлення адекватних соціальних стандартів, таких як мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум.
Мінімальна зарплата має незначний історичний вимір у світі. Перший закон про мінімальну зарплату (в сучасному її розумінні) був прийнятий 1894 р. в Новій Зеландії. Протягом минулого століття аналогічні закони запроваджено більшістю країн світу. Незважаючи на це, доцільність «мінімалки» є предметом дискусій серед економістів. Так, прихильники поглядів неокласичної теорії стверджують, що встановлення мінімальної зарплати призводить до зростання інфляції та безробіття, а також пригнічує розвиток малого бізнесу. Прихильники встановлення мінімального рівня оплати праці, стверджують, що позитивних ефектів від мінімальної зарплати набагато більше, ніж негативних – зокрема, гарантується соціальний захист некваліфікованих робітників, підвищуються стандарти життя для найбідніших прошарків населення, стимулюється споживання, зменшується рівень бідності.
Рис. 1 – Динаміка зростання мінімальної заробітної плати в Україні
Враховуючи той факт, що мова про підняття мінімальних соціальних стандартів, можна стверджувати, що на суму зростання заробітної плати буде збільшено чистий внутрішній попит в економіці на товари першої необхідності (переважно вітчизняного виробництва) – продукти харчування, одяг, взуття тощо. Таким чином, зросте споживання продукції. Згідно з макроекономічною теорією, зростання споживчих витрат зумовлює певне зростання ВВП. Крім того, збільшення споживання стимулює виробників до збільшення виробництва . За оцінкою НБУ, підвищення МЗП і, як наслідок, споживчого попиту призведе до додаткового росту ВВП України. Негативним явищем для економіки і бюджету є так звані чорні та сірі зарплати. «Чорна» зарплата не передбачає ні офіційного оформлення працівника, ні соціальних та податкових відрахувань; при «сірій» зарплаті людина працевлаштована офіційно, одну частину доходу отримує по-білому з усіма законними внесками, а другу – без сплати соціальноподаткових відрахувань (конверт). Частина найманих робітників, які отримують такі зарплати, ризикують своєю майбутньою пенсією, не мають належного соціального захисту та гарантії збереження робочого місця. Бюджет, відповідно, залишається без значної частини соціальних і податкових надходжень. Та найбільше практика тіньових зарплат шкодить Пенсійному фонду: нинішній колосальний дефіцит пов’язаний, в першу чергу, саме з цим явищем. Як свідчать опитування, до 50% українців отримують чорні або сірі зарплати. Враховуючи таку розповсюдженість явища, можна стверджувати, що значна частина робітників з сірими зарплатами внаслідок підвищення МЗП буде змушена платити більший ПДФО (а їх роботодавці – відповідно більший ЄСВ).
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов'язкового державного страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі.
Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті до Пенсійного фонду України. Він замінив собою чотири раніше існуючих обов'язкових державних соціальних збору: пенсійний, "безробіття", соцстрах (лікарняні), "нещасний випадок". Ставки ЄСВ диференціювалися в залежності від виду платника, а також в залежності від класів професійного ризику виду діяльності.
ЄСВ в Україні з 2011 по 2018 рр. (грн.)
Проте навіть часткова детінізація, як стверджують фахівці, забезпечить бюджету до 20 млрд. грн (за прогнозом Мінфіну близько 50–60% сірих зарплат вийдуть з тіні). Утім, передбачити поведінку тіньового сектору після підвищення МЗП дуже складно: багато експертів вважають, що частка тіньових зарплат збільшиться, тому істину в цьому питанні можна встановити лише емпіричним шляхом.
Тож зазначимо, що згідно повідомлень Державної фіскальної служби України, протягом січня-жовтня поточного року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 183,8 млрд грн. Це на 38,8 млрд грн, або на 26,7% більше січня-жовтня минулого року, як зазначає відомство.
Зокрема, у жовтні 2018 року ДФС було забезпечено 19,9 млрд грн єдиного внеску. Порівняно з жовтнем 2017 року цей показник зріс на 4,1 млрд грн, або на 25,9%.
Нагадаємо, що станом на кінець жовтня до загального фонду держбюджету з початку 2018 року спрямовано 312,5 млрд грн податкових платежів, що на 16,7%, або на 44,8 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Індикатив Мінфіну перевиконаний на 1,2 млрд грн.
