У світлі безпрецедентної невизначеності та серйозних економічних наслідків, викликаних пандемією COVID-19, МВФ продовжує здійснювати адаптацію порядку надання позик. Водночас Фонд ставити собі за мету встановлення реалістичних цільових показників, збереження довіри до програм і забезпечення активної участі самих країн в їх розробці, зазначають експерти МВФ.
Наразі МВФ забезпечує фінансову підтримку – здебільшого із застосуванням інструментів екстреного та превентивного кредитування – біля 80 країнам.
Адаптація програм кредитування МВФ
Щоб допомогти країнам-членам впоратися з найсерйознішою пандемією за останні сто років, у міру їх переходу від початкової фази стримування поширення коронавірусу до стабілізації та, в кінцевому підсумку, відновленню проводиться адаптація програм кредитування МВФ за шляхом запровадження нововведень та підвищення їх гнучкості.
Рисунок 1 – Види кредитування в період пандемії COVID-19, млрд СДР
Джерело: МВФ.
Для надання фінансової допомоги нині МВФ здебільшого застосовує екстрене фінансування та превентивні інструменти кредитування. Як можемо бачити з ілюстрованої структури діючих програм (рис. 1), нові домовленості становлять – 8.6 млрд, збільшення поточних домовленостей – 0,8 млрд, гнучка кредитна лінія (FCL) – 33.3 млрд., а також інструменти для прискореного фінансування (RFI) та механізм прискореного кредитування (RFL) – 21.2 млрд.
Завдання на короткострокову перспективу: макроекономічна стабілізація
У короткостроковій перспективі підтримувані МВФ програми передусім спрямовані на стабілізацію економіки. Зокрема, йдеться про встановлення пріоритетів, пов'язаних з витратами (наприклад, витратами на охорону здоров'я та іншими соціальними видатками, а також витратами на підтримку ліквідності й доходів фірм та домашніх господарств, які постраждали найбільшою мірою).
В МВФ зазначають, монетарна політика повинна бути максимально адаптована й водночас зважена на інфляційні ризики, а політика щодо фінансового сектора повинна бути спрямована на запобігання кредитного стиснення при збереженні стійкого стану балансів установ.
Однак традиційних заходів монетарної політики може виявитися недостатньо. У деяких випадках можна розглянути питання щодо застосування додаткових заходів.
Так, може бути максимально задіяна гнучкість, закладена в існуючу нормативну базу; крім того, можуть бути запроваджені додаткові можливості для використання нетрадиційних заходів монетарної політики. Однак деякі заходи, такі як монетарне фінансування бюджетного дефіциту, можуть загрожувати підриву ледь досягнутих успіхів в галузі розробки політики та нарощування інституційного потенціалу, створивши згубні прецеденти, і згорнути їх в майбутньому буде достатньо складно.
В умовах поточної кризи моніторинг програм МВФ (в тому числі у сфері екстреного фінансування) більшою мірою орієнтовані на якість витрат й управління ними, ніж на конкретні вимірні умови, які традиційно пред'являються для кредитування Фонду, наприклад, показники запозичень центрального уряду, наголошують в МВФ.
І цьому є просте пояснення. Безпрецедентна невизначеність, викликана пандемією, привела до того, що урядам приходиться значно важче планувати економічну політику, а цільові показники здатні швидко втрачати свою актуальність.
Ця тенденція, ймовірно, збережеться до закінчення пандемії, коли з'явиться можливість сформувати більш тверде уявлення щодо перспектив економічного розвитку та умови фінансування. Однак до тих пір, попри застосування більш цілісної оцінки політики країн, вони все ж будуть повинні продемонструвати належне використання ресурсів, зазначають в МВФ.
Кроки в умовах невизначеності
Водночас офіційним органам країн буде необхідно зберігати маневреність при прийнятті заходів у відповідь на економічні шоки й для усунення потенційних ризиків. У зв'язку з цим особливого значення набувають регулярні обговорення між органами держвлади та персоналом МВФ щодо викликів та ефективних дій у відповідь, формування заходів політики при роботі як в рамках програм, так і в наглядовій діяльності.
На тлі збільшення рівнів заборгованості кількість країн, схильних до ризику складної боргової ситуації, ймовірно, буде зростати.
У ситуації, коли не вдається встановити ступінь стійкості боргової ситуації країни, для визначення подальшого плану дій доцільним може бути продовження терміну погашення державних зобов'язань до того часу, поки не з'явиться більше розуміння щодо необхідності та можливого масштабу застосування заходів щодо полегшення тягаря заборгованості в майбутньому.
Такі заходи пов'язані з втратами, такими як зниження рейтингу та ризик невиконання кредитних зобов'язань, але в кінцевому підсумку інвестори можуть виграти від врегулювання фундаментальних проблем, які призвели до втрати доступу до ринку.
Завдяки вивільненню критично важливих ресурсів і ослаблення тиску на валютні резерви, продовження термінів погашення також може сприяти зниженню потреби в жорсткій економії та грошово-кредитних обмежень, які можуть призводити до збільшення економічних труднощів.
Нарешті, багато країн можуть бути в змозі впоратися з пандемією і її економічними наслідками без фінансування з боку Фонду, але при цьому можуть бути зацікавлені в страхуванні на випадок непередбачених шоків.
Привабливим варіантом для таких країн є інструменти превентивного кредитування МВФ, здатні полегшити доступ до ринку при менших витратах. У міру поліпшення ситуації від цих інструментів можна буде поступово відмовитися: наприклад, країна з гнучкою кредитною лінією здатна перейти до лінії короткострокової підтримки ліквідності.
Підтримка структурних перетворень на «нову реальність»
У міру зниження невизначеності поступово відбуватимуться зміни в кредитуванні МВФ, що указує на необхідність надання підтримки країнам для відновлення їх простору для маневру в економічній політиці та зниження ризиків, пов'язаних із заборгованістю, зазначають в Фонді.
Для більшості країн економіка після пандемії не буде такою, як раніше. Коли економіка вступить у фазу відновлення, а наслідки кризи стануть більш очевидними, виникне необхідність у переорієнтації програм МВФ на реформи, які сприятимуть росту, з тим щоб допомогти країнам-членам досягти впевненого та стійкого виходу з кризи.
Так, реформи, що дозволяють працівникам з легкістю змінювати місце роботи, не настільки необхідні для стримування поширення коронавірусу та стабілізації економіки, проте можуть мати велике значення для адаптації до нової реальності, в якій економіка може зазнавати значні структурні перетворення, пов'язані з поширенням цифрових технологій та наслідками зміни клімату.
Як наслідок, МВФ буде продовжувати співпрацю з іншими міжнародними фінансовими організаціями для реалізації структурних реформ. До їх переліку заходи в галузі охорони здоров'я, управління боргом та соціального захисту, удосконалення системи управління кредитуванням, а також дії щодо підвищення стійкості до майбутніх ризиків в галузі охорони здоров'я та зміни клімату.
В підсумку варто зазначити, поточна криза стала вкрай серйозним випробуванням на стійкість і гнучкість для урядів та центральних банків. МВФ разом з партнерськими організаціями прагне підкріплювати їх зусилля відповідними діями на міжнародному рівні. У цьому контексті важливу роль продовжує відігравати ефективне використання інструментів кредитування МВФ.
