Державний бюджет на 2018-й рік є збалансованим та реальним до виконання, однак намір уряду підвищити мінімальну зарплату до 4100 гривень може ускладнити життя вітчизняному бізнесу. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.
Експерт вважає ухвалений державний бюджет-2018 цілком оптимальним та близьким до виконання на практиці. Він нагадав, що в другому читанні була збільшена його дохідна частина, але переважно в адміністративній частині. Це – дозволи на видачу 4G ліцензій, доходи державних підприємств та конфіскація майна у сферах, де усі ризики залежать від ефективної роботи органів, які за них відповідають. Економіст також уточнив, що ці ризики є інтерналізованими. Тобто вони не залежать від зовнішніх факторів.
«Дефіцит бюджету-2018 зріс, але все одно залишається у межах вимог МВФ – 2,5%, це нормальний показник. За базовими параметрами в бюджеті передбачене зростання ВВП на рівні 3%, а рівень інфляції – 9%. Це вписується у логіку і в цьому немає нічого нереалістичного. Є питання стосовно доходів від приватизації, які передбачені в обсязі 22,5 млрд гривень. Однак в попередні роки такий показник ніколи повністю не виконувався. Не впевнений, що це станеться і у передвиборчому 2018-му році»
Водночас збільшення у бюджеті на 15,9 млрд гривень видатків на надання пільг та субсидій населенню для оплати житлово-комунальних послуг експерт пов’язав з цьогорічними тенденціями. Він нагадав, що в бюджеті-2017 на ці видатки було заплановано 50 млрд гривень і нещодавно цей показник підвищили. Зважаючи на це, уряд вирішив перестрахуватись і підвищив цю статтю видатків на 2018-й рік.
Наміри Кабміну підвищити розмір мінімальної зарплати до 4100 грн Дмитро Боярчук назвав реалістичними. Однак зауважив, що це стане «завданням» не для бюджету, а для економіки.
«З досвіду цього року, подвоєння «мінімалки» більше лягло на бізнес, ніж на бюджетні видатки. У бюджетних видатках підвищувалася нижча видаткова планка, але ніхто не зберігає зарплатну тарифну сітку. Це призвело до того, що менш кваліфіковані працівники почали отримувати приблизно так само, як більш кваліфіковані. Для бюджету подальше зростання «мінімалки» – це доходи від податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Тобто, якісь радикально великі видаткові ресурси на бюджет суттєво не впливають. Фактично для бюджету зростання «мінімалки» – це зростання доходів»
Водночас фінансова допомога іноземних донорів, на думку економіста, більш важлива не в аспекті наповнення держбюджету, а в плані погашення його боргів.
«Іноземна фінансова допомога не є критичним фактором для наповнення бюджету. По-перше, допомога донорів більш важлива Україні в аспекті валютних операцій – тобто, в плані погашення боргів бюджету. Оскільки розрахунки ідуть в гривнях, то тут якихось радикальних проблем немає. Це питання наших зобов’язань у твердій валюті. Ці гроші потрібні, але вони важливі для того, аби сигналізувати валютному ринку коли заходить валюта, щоб її можна було пізніше продавати та використовувати у резервах. І по-друге, іноземна допомога сигналізує, що західні партнери співпрацюють з нами, бо часто у них виникають сумніви з приводу дій та намірів нашої влади»
Нагадаємо, 7 грудня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому проект державного бюджету України на 2018-й рік.
У Законі передбачена можливість підвищення мінімальної зарплати до 4200 тисяч гривень після першого кварталу. Також у доопрацьованому документі видатки на надання пільг та субсидій населенню для оплати житлово-комунальних послуг були збільшені на 15,9 млрд гривень.
Валерій Савицький
