До політичного протистояння між Україною та Угорщиною щодо Закону «Про освіту» з часом можуть приєднатися інші країни Європейського союзу. Водночас на Закарпатті відсутня загроза створення псевдореспубліки з боку представників угорської національної меншини. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт Дмитро Воронков.
На думку аналітика, конфлікт між Україною й Угорщиною щодо мовних аспектів нового Закону «Про освіту», продовжує прогресувати з двох причин. Перша – це специфічне розуміння владою Угорщини суті європейських цінностей, і друга – небажання Києва йти на компроміси з Будапештом щодо спірних аспектів нового закону.
«Грубо кажучи, наша влада ігнорує побажання Угорщини, хоча свого часу ця країна підтримувала євроінтеграційні зусилля України. З боку Києва великою помилкою є постановка у таку «тверду позу». Потрібні якісь консультації й переговори. Ускладнюють протистояння і регулярні заяви українських чиновників про начебто знайдений компроміс щодо закону, які Угорщина пізніше спростовує. Це також посилює обурення Будапешта. Я думаю, що найближчим часом навряд чи варто очікувати вирішення цього конфлікту, оскільки український політикум зараз більше переймається підготовкою до виборів»
Водночас Дмитро Воронков не вважає блокування Будапештом засідань Комісії Україна-НАТО наслідком прямого впливу Кремля на угорські політичні еліти.
«Росія безпосередньо не впливає на Угорщину. Імовірно, Москва впливає на окремі політичні фігури у якомусь відсотковому співвідношенні. Та все ж, я думаю, що угорці використовують цей інструмент тиску, оскільки він досить важливий для Києва. Справа в тому, що після отримання безвізу з ЄС, українській владі потрібен новий інформаційний інструмент для згуртовування електорату й витримування євроінтеграційної лінії. Повноправне членство України в ЄС – це віддалена перспектива, тому єдино перспективним питанням є членство в НАТО. У Будапешті це розуміють і використовують цю тему як засіб тиску, аби українська влада почала прислухатися до вимог щодо Закону «Про освіту»»
Експерт не вбачає і загрози посилення сепаратистських тенденцій на Закарпатті в контексті видачі жителям регіону 100 тисяч угорських паспортів. На його думку, це пов’язано як з невеликою численністю угорської нацменшин, так і з готовністю Києва оперативно відреагувати на загрозливу ситуацію.
«Певні ризики сепаратизму в регіоні, звичайно, існують, але я б не сказав, що вони серйозні. Угорська нацменшина на Закарпатті не настільки масштабна, аби спробувати створити якусь нову псевдореспубліку. Крім того, у разі виникнення загрози, Київ має можливість зняти цю напругу – досить закинути в маси меседж про те, що ми починаємо виробляти з угорцями спільну позицію, захищаємо права носіїв угорської мови.
Російська Федерація, через своє віддалене розташування, не може так легко вплинути на ситуацію на Закарпатті, як вона це зробила на Донбасі чи у Криму. Тому на даному етапі серйозних сепаратистських тенденцій у регіоні побоюватися не варто. Хоча якщо Україна не змінить позицію і буде далі займати жорстку позицію, Будапешт, при бажанні, може спровокувати протестні настрої у вигляді якихось заворушень. Однак до створення якоїсь «закарпатської автономної республіки», ситуація навряд чи дійде»
Нагадаємо, 23 квітня Угорщина втретє наклала вето на заплановану зустріч Комісії Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ через невирішену суперечку щодо нового українського Закону «Про освіту».
Також МЗС Угорщини розкритикував наміри президента України Петра Порошенка застосовувати санкції щодо українців, які мають подвійне громадянство і які брали участь у виборах іншої держави. Офіційний Будапешт вбачає у цих заходах порушення прав угорської нацменшини в Україні.
Валерій Савицький
