$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+10° Київ +9° Варшава +11° Вашингтон
Дмитро Воронков: Закон про нацбезпеку не посилює контроль президента над силовим блоком

Дмитро Воронков: Закон про нацбезпеку не посилює контроль президента над силовим блоком

22 Червня 2018 13:23

Закон про національну безпеку України дозволяє владі застосовувати різноманітні формулювання воєнних конфліктів замість воєнного стану і не посилює контроль президента над силовим блоком держави. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний експерт Дмитро Воронков.

На думку аналітика, ухвалений Верховною Радою Закон про національну безпеку України, уніфікує три різні закони з цієї тематики, що діяли раніше. Головною відмінністю нового документа від попередніх актів, аналітик вважає зазначену в законі норму про форми реалізації політики і розвитку держави в умовах воєнних конфліктів.

«У законі воєнний стан виділений як окрема норма. Це наштовхує на думку, що метою закону є легалізація непопулярних та невідомих раніше формулювань воєнних конфліктів. Я маю на увазі, коли можна придумати «АТО» або «операцію Об’єднаних сил» - тобто, завуалювати будь-яку війну під іншу форму конфлікту для того, аби не впроваджувати воєнний стан. Це дозволяє по-різному інтерпретувати будь-який міждержавний або громадянський конфлікт. Хоча наразі складно сказати, яка насправді переслідується мета такого формулювання. Хоча очевидно, що ця норма з’явилася в законі не просто так»

Дмитро Воронков

політичний експерт


Дмитро Воронков також спростував твердження багатьох експертів й ЗМІ про те, що ухвалений закон про нацбезпеку дозволяє президенту повністю контролювати силовий блок держави. За словами експерта, Петро Порошенко задовго до прийняття нового закону уже мав тотальний контроль над силовим блоком і йому немає потреби розширювати ці повноваження.

Ще одним позитивним моментом закону про нацбезпеку, аналітик відзначив пріоритетність європейської та євроатлантичної інтеграції, а також можливість залучення до розвитку оборонного комплексу приватних іноземних інвестицій.

«Фундаментальними національними інтересами в законі визначені інтеграція України до Європейського союзу і НАТО. Також я б позитивно відзначив впровадження європейської практики і стандартів Альянсу стосовно витрат на оборону – відтепер вони будуть плануватися, виходячи з фінансових можливостей, а не якогось міфічного і далекого від виконання фінплану. Позитивним моментом є і залучення до розвитку оборонного комплексу міжнародної допомоги та приватних інвестицій, що відповідає міжнародній західній практиці. І ще один «плюс» нового закону – можливість Нацгвардії виконувати правоохоронні функції у мирний час, що також зроблено за критеріями західних стандартів»

політичний експерт Дмитро Воронков


Водночас головним недоліком ухваленого Верховною Радою документа, Дмитро Воронков назвав продовження функцій СБУ по боротьбі з економічними злочинами в країні.

«Перед голосуванням закону про нацбезпеку, вносилася поправка, яка позбавляла СБУ функції боротьби з корупцією й економічними злочинами. Однак ця поправка була відхилена. У зв’язку з цим, виникає питання, а навіщо ми тоді створювали усю антикорупційну вертикаль? За логікою речей, СБУ не повинна виконувати такі функції, оскільки вони можуть використовуватися як важіль і фактор тиску в політичних іграх. І ще один недолік нового закону полягає в тому, що з січня 2019 року на пост міністра оборони буде призначатися цивільна особа. Не зовсім зрозуміло, чому військовим блоком повинен керувати хтось з цивільних людей, які не мають воєнного досвіду. Я не бачу тут логіки»

політичний експерт Дмитро Воронков


Нагадаємо, 21 червня Верховна Рада схвалила закон про національну безпеку України. Документ розподіляє повноваження й компетенції органів сектору безпеки і оборони, а також передбачає стратегію інтеграції країни до Європейського союзу і НАТО.

За словами президента Петра Порошенка, закон дозволить Україні зміцнити військовий і оборонний потенціал, а також розширити військову співпрацю з союзниками і є кроком країни в напрямку інтеграції до НАТО.