15 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла закон № 5153 «Про добровільне декларування активів фізичних осіб», головною метою якого є виведення «з тіні» грошей громадян та поповнення бюджету країни. Влада пропонує фізичним особам розпочати прозорі стосунки з податковою і подати з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року «нульову декларацію», де добровільно вказати свої активи і сплатити з них певний відсоток у бюджет. У свою чергу податкова гарантує звільнення від відповідальності за порушення, які були до цього. Тобто, «нульова декларація» може включати активи, які раніше не були задекларовані та/або з яких не було сплачено податки.
Подати «нульову декларацію» можуть резиденти України – звичайні громадяни, ФОП, самозайняті особи та іноземці, які мали обов’язок сплачувати податки в Україні.
- квартири загальною площею120 кв. м. чи декількох квартир сумарною площею до 120 кв. м;
- житлового будинку площею до 240 кв. м. чи декількох будинків загальною площею до 240 кв. м., це також стосується і недобудованих житлових будинків;
- нежитлових будівель некомерційного призначення та/або недобудованих нежитлових будинків площею до 60 кв. м;
- земельних ділянок, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі (для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю); для домашнього господарства – не більше 2,0 га; для садівництва – не більше 0,12 га; для будівництва жилого будинку, господарських будівель і присадибних ділянок у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га; для дачного будівництва – не більше 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 га;
- одного автомобіля особистого некомерційного користування з об’ємом двигуна не більше 3000 куб. см та/або ринковою вартістю не більше 400 тис. грн., мотоцикла з робочим об’ємом циліндрів не більше 80 куб. см);
- інших активів, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.
Для того, щоб задекларувати готівку, перед подачею декларації, її обов’язково потрібно розмістити на спеціальному банківському рахунку аж до закінчення перевірки банком джерел походження цих коштів.
При поданні «нульової декларації» доведеться сплатити спеціальний збір одним платежем протягом місяця з дати декларування, а саме:
- 5% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках України та інших активів, які зареєстровані або перебувають в Україні;
- 9% з валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових установах за кордоном, прав грошової вимоги до нерезидентів та інших активів, які перебувають за кордоном;
- 2,5% з державних облігацій України, придбаних декларантом з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.
Якщо особа не має можливості одразу сплати всю суму збору, то може оформити розстрочку і сплатити 3-ма рівними частинами щорічно, протягом 30-ти календарних днів з дати подачі добровільної декларації (до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року). Однак, у такому випадку збір буде збільшено – замість 5% доведеться сплатити 6%, замість 9% – 11,5%, замість 2,5% – 3%.
Підкреслимо, що декларування – справа добровільна і відповідальності за неподання «нульової декларації» немає. Проте, її подання дає можливість особам сплатити спеціальний збір з активів, з яких своєчасно не були сплачені податки, і відсоток якого є значно нижчим за діючу ставку податку. Приємним бонусом є звільненням особи від кримінальної та адміністративної відповідальності за податкові та валютні порушення. За інші порушення доведеться відповідати без жодних пільг.
У той же час, якщо громадяни не скористаються одноразовим добровільним декларуванням, вони автоматично з 1 вересня 2022 року повідомлять податкову, що їм немає чого декларувати. Але якщо насправді є? Звичайно, спеціально відслідковувати цих громадян наразі ніхто не буде, а вони й надалі зможуть приховувати свої активи та доходи і не платити податки, але є ризики потрапити у дуже неприємну ситуацію в майбутньому.
Наприклад, коли виникне потреба витратити незадекларовані кошти чи продати нерухомість, то факт наявності таких активів стане відомий податківцям і тоді громадянам доведеться пояснити звідки у них ці активи та чи було з них сплачено податки. Зауважимо, що з державного реєстру фізичних осіб-платників податків, податкові органи можуть перевірити обсяг сплачених особою податків, починаючи з початку ведення цього реєстру – 1 січня 1996 року.
За активи, походження яких не можливо підтвердити, доведеться сплатити вже не збір за пільговою ставкою, а податок у розмірі 18% та понести фінансову, кримінальну чи адміністративну відповідальність.
Пропонуємо розглянути детальніше на конкретних на прикладах.
Приклад 1
Припустимо, що контролюючий орган з’ясовує, що в громадянина М є квартира площею 140 кв. м та автомобіль марки БМВ 2019 року випуску, але він не скористався правом на подачу одноразової добровільної декларації. У такому випадку контролюючий орган починає проводити камеральну (податкову) перевірку М та, відповідно до аналізу даних, дізнається наступне.
Громадянин М офіційно працює з 2011 року, за цей час він отримав заробітну плату у розмірі 900 000 грн. При цьому квартира в 140 кв. м. власником якої він є – коштує 1 400 000 грн, а автомобіль 600 000 грн. У зв’язку з цим, у контролюючого органу виникає питання, звідки у громадянина М з’явилося це майно, адже різниця між заробітною платою та загальною сумою його активів становить 1 100 000 грн.
Отже, після проведення камеральної перевірки, з’являється інформація про різницю у сумі коштів громадянина М і вже на цьому етапі і випливає підводне каміння закону № 5153.
Отримавши від Державної податкової служби України запит про надання інформації та її документального підтвердження, громадянину М стає зле, адже він є сумлінним платником податків, але не знає як пояснити різницю в коштах. Справа в тому, що купити квартиру йому допомогли батьки, доклавши потрібну суму грошей, а машину – дружина, яка більше не проживає на території України. Проте, підтвердити походження цих коштів документально М не може, адже не укладав з рідними угоду про надання коштів.
Вихід з такої ситуації один – сплатити до державного бюджету 18% податку з 1 100 000 грн.
Приклад 2
Громадянин К працював неофіційно 5 років та заробив понад 1 мільйон гривень. З цієї суми він не сплатив жодного податку до державного бюджету і придбав квартиру площею 140 кв. м. Проте, він скористався своїм правом та подав добровільну декларацію і сплатив з 1 мільйону гривень 5% (50 000 гривень).
При цьому держава дала громадянину К імунітет, який не дозволяє притягнути його до відповідальності.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
