$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+11° Київ +10° Варшава +14° Вашингтон

Доходи домогосподарств: прогноз зайнятості та заробітків українців

Діденко Сергій 02 Листопада 2021 19:36
Доходи домогосподарств: прогноз зайнятості та заробітків українців

Завдяки економічному відновленню стан ринку праці дещо поліпшився: зріс як внутрішній, так і зовнішній попит на робочу силу, збільшилася зайнятість та скоротилося безробіття.

Про це повідомляє Нацбанк. Водночас зростання зарплат сповільнилося (у номінальному вимірі до 18.7% р/р) через високу базу порівняння 2020 року – підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення доплат медикам, йдеться в макроекономічному та монетарному огляді за жовтень. У реальному вимірі зростання зарплат сповільнилося до 6.9% р/р, у тому числі через прискорення інфляції.

Зростання зарплат в Україні та переказів трудових мігрантів забезпечило найбільший внесок у збільшення доходів домогосподарств та підтримало споживчий попит. Додаткову підтримку надавали соціальні виплати.

Попри те, що на прогнозному горизонті стійке економічне зростання та менший тиск з боку потенційних обмежень стимулюватиме зростання зарплат, а безробіття повернеться до свого природного рівня, заробітні плати зростатимуть повільніше, ніж у 2021 році. Опираючись на аналітичні дані регулятора, ми вирішили висвітлити коли стабілізується зайнятість та заробітки українців.

Фактори зростання зайнятості населення та зниження рівня безробіття

Послаблення карантинних обмежень та зниження захворюваності на тлі значної фінансової незахищеності українських домогосподарств зумовило збільшення пропозиції робочої сили у II-III кварталах, йдеться в повідомленні Нацбанку. Слід зазначити, зростання пропозиції демонструвало уповільнений характер.

Завдяки відновленню економічної активності та поліпшенню ділових очікувань підприємств надалі зростав і попит на ринку праці. Зокрема, згідно з результатами опитувань щодо ділових очікувань у III кварталі про подальші плани збільшувати кількість працівників повідомила більшість підприємств. За даними Держзанятості (ДСЗУ), починаючи з березня 2021 року зростання кількості вакансій було стійким в річному вимірі практично в усіх видах діяльності. Найбільший внесок мали сектори, які впевнено відновлювалися (у тому числі завдяки статистичному ефекту бази порівняння): сектори послуг, торгівля і транспорт, промисловість, будівництво.



Рисунок 1 - Внески в річну зміну номінальних доходів населення, в.п.

Джерело: ДССУ, НБУ.

На тлі розгортання вакцинації посилювався й попит на українських працівників за кордоном. У результаті додаткова пропозиція робочої сили була абсорбована економікою – рівень зайнятості зріс, а рівень безробіття – скоротився.

В Нацбанку очікують, запровадження жорсткіших карантинних обмежень наприкінці 2021 року може стримати відновлення ринку праці. Але, враховуючи пристосування бізнесу та населення до обмежень, а також їх певне послаблення для вакцинованих громадян, вплив буде не таким істотним, як на початку року.

Аналітики зазначають, на прогнозному горизонті ситуація на ринку праці поліпшуватиметься завдяки зростанню економіки. Рівень безробіття вже найближчим часом повернеться до нейтрального рівня (8.5%) разом із закриттям від’ємного розриву ВВП.

Отже, відновлення економіки сприяло зростанню зайнятості населення та зниженню рівня безробіття. Очікується, що рівень безробіття повернеться до природного рівня у 2022 році, йдеться в огляді Нацбанку.

Доходи домогосподарств

Основним чинником зростання доходів домогосподарств були надходження з оплати праці як в Україні, так і за кордоном. Крім того, збільшився внесок прибутку та змішаного доходу, що серед іншого свідчило про поліпшення фінансової ситуації ФОПів та їх пристосування до карантинних умов.

Помітну роль надалі відігравала соціальна підтримка з боку уряду, у тому числі завдяки індексації пенсій та карантинним виплатам. У результаті в II кварталі зростання реального наявного доходу стрімко прискорилося до 5.6% р/р, що підтримувало стійкий споживчий попит.

Зростання зарплати в Україні залишається високим як у номінальному, так і в реальному вираженні. Це пояснюється насамперед загальним економічним відновленням, підвищенням МЗП, доплатами в охороні здоров'я та збільшенням зарплат у сфері освіти.



Рисунок 2 - Зарплата у бюджетному та приватному секторах, % р/р

Джерело: НБУ.

Водночас темпи зростання реальних зарплат тривалий час перевищують показники економічної активності, що може свідчити про вплив і інших чинників.

По-перше, посилюється міграційний тиск на ринок праці (рис. 3). Відкриття кордонів завдяки вакцинації та пожвавленню економічної активності в Європі сприяють відновленню міграційних настроїв населення. На додачу, у багатьох країнах Євросоюзу уряди також збільшили мінімальну зарплату у 2021 році. Зокрема, з початку 2021 року МЗП була збільшена у Польщі (на 7.7%), Чехії (на 4.1%), Німеччині (на 1.6%).



Рисунок 3 - Індекс пошуку роботи за кордоном

Джерело: НБУ.

Працедавці за кордоном також активно залучають українських робітників і поступово відновлюють найм українців до докризових рівнів.

По-друге, через карантин та відповідне падіння економіки змінилася структура зайнятих. Хоча в цілому під час пандемії 2020 року підприємства утримувалися від звільнення працівників, спад економічної активності все ж зумовив скорочення штатів. При цьому вірогідно під скорочення підпали найменш ефективні та, відповідно, найменш оплачувані працівники. Зокрема, 60% усіх осіб, які вибули із зайнятих у 2020 році, належали до секторів, де заробітна плата нижча, ніж середня по Україні, що в цілому відповідає світовим тенденціям. Ймовірно, це дало певний статистичний ефект на середній рівень зарплат.



Рисунок 4 - Питома вага штатних працівників за розміром заробітної плати, %

Джерело: НБУ.

По-третє, на ринку зберігаються диспропорції між попитом та пропозицією робочої сили. В останні роки, за винятком часу пандемії, в опитуваннях підприємств неухильно набирав вагу фактор «нестачі кваліфікованих кадрів» серед причин, що стримували зростання прибутку підприємств. Під час коронакризи вплив цього чинника зменшився внаслідок скорочення економічної діяльності.

Проте з початку 2021 року дефіцит якісного персоналу знову посилився, що позначилося і на зростанні зарплат. Вплив усіх цих чинників зберігатиметься і надалі, проте темпи зростання номінальних заробітних плат знизяться (з 19% у 2021 році до 9-13% у 2022–2023 роках) разом зі сповільненням інфляції.



Рисунок 5 - Реальна заробітна плата, % р/р, та рівень безробіття за методологією МОП, %

Джерело: НБУ.

У 2022 році певний стримуючий ефект матимуть обмеження по росту зарплат працівників держорганів влади, тоді як очікування підприємств щодо зростання зарплат доволі високі. У результаті реальні заробітні плати зростатимуть на 4−6% за рік, що відповідатиме підвищенню продуктивності в економіці, прогнозують у Нацбанку.