Доходи «Газпрому» різко погіршилися: причини та можливі вигоди для України

Доходи «Газпрому» різко погіршилися: причини та можливі вигоди для України

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Російський монополіст «Газпром» зіткнувся з різким падінням доходів від реалізації газу на зовнішніх ринках, про що свідчить оперативні статистичні дані Центрального банку РФ. Як показано в  платіжному балансі країни за другий квартал, експортні доходи «Газпрому» впали майже на 40%.

У квітні-червні, згідно з даними регулятора, збут газу на зовнішніх ринках забезпечив лише $8,7 млрд валютної виручки.

Порівнюючи з першим кварталом 2019 року – $14,1 млрд, що обумовило падіння надходжень валютної виручки — на 38,2%, а в річному вираженні — на 20%.  За два роки такий показник валютної виручки став мінімальним.

Аналітики стверджують, що менше таких показників, які зафіксовано в цьому десятилітті, «Газпром» заробляв лише одного разу — влітку 2016 року отримавши $6,5-6,6 млрд за квартал. Варто наголосити на об’єктивних ринкових факторах, що обумовлювали ціноутворення — услід за ціною на нафту, відбулося падіння ціни на газ в Європі, сягнувши мінімальних за 12 років показників ціноутворення.

Наразі «Газпром» отримав подвійний удар: монополіст зіткнувся з істотним скороченням експорту, який супроводжувався істотним падінням ціни.

Відтак, у першому кварталі постачання в Європу знизилися — на 10%, у другому відбулося зростання, проте річний показник залишився в мінусі — на 6%.

Але на поточну ситуацію недоотримання доходів Газпромом вплинули фактори здебільшого  суб’єктивного характеру. Обвальне падіння попиту «Газпром» зафіксував в результаті скорочення постачання до Туреччини. Постачання скоротилися практично вдвічі (до 4,4 млрд кубометрів в першому кварталу) і стали мінімальними за останніх дев’ять років.

В підсумку російський газ вперше в історії програв конкуренцію постачальникам скрапленого природного газу: з січня 2019 року турецькі оператори придбали у «Газпрому» 1,837 млрд кубометрів, а в скрапленому вигляді – 2,34 млрд кубометрів, а лютому – 1,214 млрд кубометрів проти 1,693 млрд.

Втрата турецького ринку газу

Відзначимо, доки «Газпром» добудовує трубопровід «Турецький потік», вартістю $7 млрд, Туреччина стрімко скорочує закупівлі російського газу.

За підсумками першого кварталу 2019 року, Росія вперше в історії програла конкуренцію на турецькому ринку зрідженого природного газу з США, Катару, Алжиру та інших країн.

Загальний обсяг придбання російського газу турецькими клієнтами, враховуючи державну Botas і незалежних операторів, зменшився майже у двічі, склавши близько 4,4 млрд млрд кубометрів.

Навіть більше, починаючи з січня, Туреччина стабільно закуповує значно більше скрапленого природного газу, ніж російського трубопровідного, на що указують статистичні дані EPDK.

Відтак, як вище зазначено, ще у грудні 2018 року трубопровідні постачання з РФ склали 2,261 млрд кубометрів в порівнянні з 1,978 млрд скрапленого природного газу, то вже у січні 2019 року ситуація докорінно змінилася: у РФ було придбано лише 1,837 млрд кубометрів, а скрапленого природного газу – 2,34 млрд кубометрів.

У лютому розрив зберігся: закупівлі у «Газпрому» впали ще на третину, до 1,214 млрд кубометрів. У вигляді скрапленого природного газу було придбано 1,693 млрд кубів.

Ключовими постачальниками скрапленого природного газу (СПГ) стали США, Алжир, Катар, Єгипет, Нігерія, Тринідад і Тобаго та Ангола. Постачання СПГ також здійснювалися із Франції та Іспанії, які на тлі теплої зими реекспортували зайві обсяги газу.

Варто зазначити, основним чинником падіння попиту на газ в Туреччині є економічна криза, яка розрослася на тлі валютної: в минулому році турецька ліра знецінилася на 28%, показавши найгірший результат серед валют країн з ринками, що розвиваються, інфляція перевищила 20%, а ВВП скоротився два квартали поспіль, обумовивши початок першої з 2009 року рецесії.

Але, як зазначали, існують і суб’єктивні фактори, які виникли на тлі цінових розбіжностей сторін.

У лютому 2019 року стало відомо, що «Газпром експорт» через суд скасував знижку в 10,25%, якою з 2015 року користувалися приватні турецькі імпортери газу – Akfel Gaz Sanayi ve Ticaret AS і Enerco Enerji AS.

Трейдери традиційно купували газ за меншими цінами, ніж національний постачальник Botas, який може постачати газ на субсидований внутрішній ринок Туреччини, працюючи з нульовим прибутком або навіть у збиток.

Компанії у 2015 році добилися знижку в розмірі 10,25%, зі строком дії до 2016 року. У 2016 році «Газпром» спробував підняти ціни на час судового спору з Botas за умовами контракту, але незалежні газові компанії не погодилися, вважаючи знижку безстроковою.

Компанії здійснювали розрахунки за січень 2016 року з урахуванням знижки, на що «Газпром» у відповідь знизив обсяг постачання на 10%, порівнюючи із заявленим попитом. У квітні 2016 року сторони владнали конфлікт без суду, але ціну на 2017 рік «Газпром» оскаржив вже у судовому порядку.

На європейському ринку спотові ціни на газ почали знижуватися починаючи із жовтня 2018 року і до квітня 2019 перебували в зоні багаторічних мінімумів.

Наразі цінова кон’юнктура не змінилася:  на найбільшому хабі – TTF в Нідерландах — газ постачання на умовах «спот» продається по 120-130 доларів за тисячу кубометрів.

Контракти на майбутню зиму оцінюються дорожче – 200 доларів за тисячу кубів. Проте, до прогнозів «Газпрому» ціни як і раніше не дотягують: компанія заклала в кошторис вартість газу в розмірі 230-250 доларів.

Зростання пропозиції на ринку природного газу

На попит, а відповідно на ціни значною мірою впливатиме запуск нового трубопроводу, який є повноцінним конкурентом «Турецькому потоку».

Нагадаємо, Азербайджан завершив будівництво Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) для постачання газу в Європу з родовища Шах-Деніз в Каспійському морі, запаси якого оцінюються в 1,2 трильйона кубометрів.

«Турецький потік» відстав від азербайджанського проєкту майже на рік.  У цьому «допомогла» Туреччина, зволікаючи майже рік з видачею дозволу будівництва другої нитки потоку, яку «Газпром» планує дотягнути до східноєвропейських країн.

Проєкт є частиною «Південного газового коридору» від Баку до півдня Італії через територію Грузії, Туреччини, Греції та Албанії протяжністю 3,5 тисячі кілометрів.

Тестове випробування розпочато у квітні, а станом на 1 липня 2019 року, по 1850-кілометровому трубопроводу, що бере початок в селищі Пософ турецької провінції Стамбул, азербайджанський газ досяг турецько-грецького кордону, йдеться в релізі SOCAR.

В процесі будівництва вдалося заощадити майже $5 млрд, а його загальна вартість виявилася на 40% менше, ніж планувалося. Як заявив президент SOCAR Ровнаг Абдуллаєв: із запланованих $11,7 млрд на трубопровід витратили менше ніж $7 млрд.

Щодо «Турецького потоку», то укластися в початкову кошторис «Газпром» вже традиційно не зміг. Замість запланованих 6 млрд доларів, проєкт обійдеться в 7 млрд, розповідав інвесторам в Лондоні в лютому минулого року заступник голови правління «Газпрому».

«Нині TANAP повністю готовий до постачань газу в Європу. Ми вже на фінальній стадії робіт, завершення яких очікуються вже на початку 2020 року», – підкреслив Абдуллаєв.

Будівництво «Турецького потоку» в Сербії та Болгарії затримується. В підсумку, за даними Interfax Natural Gas, «Турецький потік» зможе качати газ в Європу не раніше 2021 року.

Варто зазначити, потужність трубопроводу TANAP складає 16 млрд кубометрів газу в рік, з яких близько 6 млрд приходиться на ринок Туреччини, а залишок – 10 млрд кубічних метрів – транспортуватиметься на ринок ЄС вже з 2020 року.

Відтак, призначена для Європи друга нитка «Турецького потоку» розрахована на 15,75 млрд кубометрів газу в рік. З них 3,5 млрд відведено для Болгарії, 2,5 млрд — для Сербії, 6 млрд — для Угорщини. Решта 3,75 млрд кубів можуть поставлятися в Словаччину та Австрію — до хаба в Баумгартені.

Прогноз цінової кон’юнктури

Прогноз щодо цін для «Газпрому» песимістичний: у 2019 році поставки скрапленого природного газу з США різко збільшили його частку в європейському імпорті – з 10 % до 20%, зазначають аналітики.

Невизначеність з транзитом газу територією України змушує покупців готуватися, заповнюючи підземні сховища, що поліпшить продажі «Газпрому» у другому півріччі. Проте, запаси в природних сховищах газу вже перебувають на рекордних в історії відмітках, а до серпня всі потужності зі зберігання будуть вичерпані.

Варто зазначити, ціни в контрактах «Газпрому» слідують за спотовими цінами з лагом в 6-9 місяців, що буде обумовлювати тиск на фінансові результати монополіста, який може недорахуватися до кінця 2019 року біля 5 млрд доларів США у вигляді EBITDA (36,2 млрд доларів, -12%) .

Дефіцит газових доходів вдарив по торговому і платіжному балансу країни-агресора: профіцит першого стиснувся на 15% (з 46,8 до 39,7 млрд доларів), а другого – майже в три рази (з 33,7 до 12,1 млрд доларів на другий квартал) . При цьому в червні сальдо валютних потоків і зовсім стало негативним, відзначає головний економіст Альфа-банку: економіка витратила на 1 млрд доларів більше, ніж заробила.

Окрім поточних фінансових втрат, обумовлених ринковою кон’юнктурою, монополіст ризикує погіршити свій фінансовий стан від втрат репутаційних, як постачальник.

Йдеться про досягнення згоди на транзит газу через територію України. Оскільки, заплановані «Газпромом» 11,4 млрд. куб. м. газу для закачування в європейські природні сховища газу – не великий обсяг, якого достатньо для  забезпечення режиму безперебійного постачання газу.

Варто наголосити, якщо транзитний договір не буде укладений до 31 грудня 2019 року, «Газпрому» доведеться продавати газ європейським споживачам в обсязі 5,5-6 млрд. куб. м. на місяць з природних сховищ газу. Врахуючи те, що частина газу в природних сховищах є технологічним, який використовується для фізичного забезпечення можливості згладжування піків споживання взимку в наслідок різкого зниження температури. А відтак, відбирати весь газ з природних сховищ «Газпром» технологічно не спроможний. У найкращому випадку, «Газпром» зможе виконувати свої зобов’язання перед європейськими споживачами лише до кінця лютого, використавши раніше закачаний до сховищ газ.

Тому, якщо представникам України в переговорному процесі вистачить витримки і дипломатичної майстерності, то на переговорах про укладення транзитного договору переваги будуть на боці української сторони.

З огляду на категоричну позицію «Газпрому», там вважають, що «Нафтогаз України» і влада України змушені будуть піти на поступки. Але, як тільки обсяг надходжень газу від «Газпрому» почне падати,  монополісту буде досить проблематично підтверджувати свою надійність, як постачальника газу, а відтак, змушений буде переглянути свою позицію.

Нагадаємо, враховуючи всі вимоги сторін, чинну практику й правила, «Нафтогаз» приготував пропозицію для «Газпрому» на випадок, якщо компанії не зможуть домовитися про транзит газу  територією України. У компанії наголошують, якщо «Газпром» не хоче брати на себе ризики, пов’язаних з українським регулятором і оператором газотранспортної системи, «Нафтогаз» готовий взяти ці ризики на себе, пропонуючи «Газпрому» укласти договір не на транспортування, а на «своп» газу.

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: