Досліджено, що сайти, які розповсюджують фейки, заробляють майже $250 млн на рік
Інтернет-ресурси, які поширюють дезінформацію, щорічно заробляють на цьому $235 млн. Такі дані наведено у доповіді міжнародної організації The Global Disinformation Index.
«Згідно з нашою базою даних про щонайменше 20 тисяч дезінформаційних сайтів, [яким] щорічно виплачується чверть мільярда доларів», — йдеться у доповіді GDI.
У дослідженні зазначається, що бренди не замислюються над тим, кому вони платять за інтернет-рекламу, а керівництво компаній-замовників зазвичай не інформують про те, на яких сайтах може зʼявитися їхня реклама. Це відбувається тому, що переважна частина онлайн-реклами зараз розміщується за допомогою програмних засобів.
«Щоразу, коли ми завантажуємо вебсторінку, відбувається миттєвий аукціон, щоб продати рекламне місце за найвищою ціною», — йдеться в доповіді.
Дослідження базуються на вибірці з понад 1 700 відомих дезінформаційних доменів. За оцінками спеціалістів, технологічний гігант Google обслуговує 70% дезінформаційних сайтів, забезпечуючи 37% їхнього доходу. AppNexus обслуговує 8% майданчиків дезінформації й забезпечує 25% доходу. Серед інших великих гравців на ринку інтернет-послуг, повʼязаних із поширенням дезінформації, — Amazon, Criteo, OpenX, The Rubicon Project і The Trade Desk.
Нагадаємо, компанія Facebook виділить 10 мільйонів доларів на організацію конкурсу з розробки технології, яка дозволить розпізнаватиме відеофейки, створювані штучним інтелектом.
Раніше повідомлялося, що штрафувати і саджати до в’язниці за фейкові новини будуть і у Малайзії. Штраф сягне до 123 тис. доларів, а позбавлення волі – до 6 років. Згідно нового закону, справи будуть розглядатися шляхом незалежного судового процесу.
Закон про боротьбу з фейками на виборах підтримали і у Франції. Тепер суди у період виборів зможуть вирішувати, які повідомлення є правдивими, а які – ні. В останньому випадку передбачено їх видалення.
А на початку березня РФ затвердила покарання за неповагу до державної влади в Інтернеті. Якщо особу викрили у неповазі до влади, їй загрожує арешт або великий штраф. Тоді ж Держдума прийняла закон «Про інформаційні технології та захист інформації», який охрестили як «антифейковий».