В Україні з’являться правила етичної поведінки для колекторів та чітке регулювання їхньої діяльності – ухвалений закон. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Як передає Укрінформ, на позачерговому засіданні за відповідний законопроєкт №4241 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» у другому читанні та в цілому проголосувало 274 народних депутатів.
Ми вирішили висвітлити ключові позиції нового закону, який покликаний забезпечити ефективність регулювання діяльності колекторських компаній, а також захистити права простих українців.
Нагляд за діяльності колекторів
З появою відповідного закону в Україні вперше з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній та кредиторів (кредитодавців) в умовах правового врегулювання простроченої заборгованості, зазначають в Нацбанку. Адже законопроєкт визначає регулятора, який здійснюватиме нагляд за діяльністю колекторських компаній. Згідно з нормами законопроєкту, регулятором діяльності колекторів є Національний банк України.
Нагадаємо, торік відбувся запуск однієї з найбільших реформ на фінансовому ринку – «Спліт». Це одна з найскладніших реформ, яка обумовила поступові трансформації НБУ в мегарегулятор, переналаштування учасників ринку, паралельного напрацювання концепцій розвитку кожного сегменту небанківського фінансового ринку. В новому регуляторному середовищі, метою Нацбанку, як мегарегулятора, є формування платоспроможного, стійкого, конкурентного ринку небанківських фінансових послуг в Україні з належним захистом прав споживачів цих послуг та клієнтів фінансових установ. Для досягнення поставленої мети НБУ визначив першочергові завдання, зокрема, розвиток фінансових інструментів та інфраструктури фінансового ринку, відновлення довіри до ринку небанківських фінансових установ, посилення захисту прав та інтересів споживачів фінансових послуг, що першочергово вимагало унормування правовідносин між позичальником та кредитором. Безумовно, це вимагає постійного створення пропозицій до законопроєктів, які запровадять сучасне регулювання та нагляд за ринком, і що найважливіше – сприятимуть створенню точок зростання для бізнесу.
Етапи реалізації вимог нового закону
Для практичної реалізації норм нового закону передбачено, що упродовж трьох місяців після набрання чинності законом НБУ створить публічний Реєстр колекторських компаній, в якому повинні зареєструватися усі без винятку гравці цього ринку.
Варто зазначити, кредитодавцям – банкам та фінкомпаніям – буде заборонено працювати з колекторами, які не зареєстровані у Реєстрі.
Упродовж першого місця роботи Реєстру всі юридичні особи, які мають ліцензії на здійснення врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язані у ньому зареєструватись. Така реєстрація надасть їм статус колекторської компанії згідно з чинним законодавством. Доступ до Реєстру повинен бути цілодобовим та безоплатним для усіх громадян.
Нацбанк здійснюватиме нагляд за додержанням колекторськими компаніями законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами фінансових послуг, розглядатиме звернення громадян, захищатиме їхні права, у разі їх порушення з боку колекторів.
Правила етичної поведінки колекторів
Після набуття чинності закону, колектори повинні будуть дотримуватися вимог щодо етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем, наголошують в НБУ.
Законопроєктом встановлено виключний перелік способів дозволеної взаємодії колекторів зі споживачем фінпослуг. Зокрема, колектори зможуть телефонувати, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення лише упродовж певного часу. Крім цього, законопроєктом встановлюються обмеження максимальної частоти такої взаємодії.
Згідно з ухваленим законом, перший контакт колектора зі споживачем зобов’язує його повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє інтереси кредитора, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочені зобов’язання.
Крім цього, закон забороняє неетичні методи поведінки: телефонні дзвінки вночі, цілодобові дзвінки, введення в оману щодо наслідки невиконання зобов’язань, тиск, погрози, шантаж, вимоги від близьких осіб взяти на себе зобов’язання. Також законом заборонено збір та обробку такої персональної інформації: щодо графіку роботи, місця відпочинку, інформацію зі соціальних мереж, особисті фотографії тощо.
Варто зазначити, за порушення вимог закону передбачена відповідальність: від штрафних санкцій до виключення з Реєстру колекторських компаній.
Контроль щодо етичності поведінки колекторів покладається на кредитодавців
Законом передбачено, що колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України.
Відтак банки та фінкомпанії будуть зобов’язані до підписання договору зі споживачем інформувати його щодо можливих наслідків невиконання зобов’язань погашення позики. Зокрема, повідомити про право залучати колекторську компанію. Відповідну інформацію повинен містити договір про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту.
Кредитодавець буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті та в місцях надання фінансових послуг.
Крім цього, закон покладає обов’язок на банки та фінансові компанії щодо контролю залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки. Якщо колекторська компанія протягом року щонайменше двічі порушила відповідні вимоги, кредитодавець повинен розірвати з нею договір й повідомити про це Нацбанк.
Обмеження на продаж заборгованості споживачів фінпослуг
На практиці продаж (передача) банком кредитів колекторській компанії (ліквідних активів), у сфері регулювання правовідносин має назву заміна кредитора у зобов’язанні. Таким кредитором може бути будь-яка небанківська фінансова установа, якій банк «перекладає» проблемні чи неліквідні активи або навіть непроблемні, у випадку, якщо банк «втрачає» на ними контроль.
Законодавець встановив низку вимог, яких повинні дотримуватися фінустанови під час продажу прав вимоги за кредитами споживачів фінансових послуг. Продаж таких боргів дозволено здійснювати тільки іншій фінустанові, яка має ліцензію на надання позик або послуг факторингу й перебуває у сфері нагляду Нацбанку.
Це дає можливість забезпечити дотримання всіх вимог закону під час обслуговування відповідних позик.
Також кредитодавець буде зобов’язаний повідомляти споживачів упродовж 10 робочих днів щодо рішення відступлення права вимоги за кредитом.
В підсумку варто зазначити, ухвалений закон набуває чинності з дня, наступного за днем опублікування, та буде введений в дію через три місяці. Утім, норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацюють відразу з набранням чинності законом.
Упродовж найближчих місяців регулятор напрацьовуватиме нормативно-правові акти та створюватиме Реєстр для ефективної реалізації ухваленого закону, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, упродовж 2020 року Нацбанк отримав та опрацював близько 16 тис. письмових звернень споживачів фінансових послуг щодо порушення їх прав з боку операторів. Найчастіше споживачі звертаються до регулятора стосовно кредитів. У близько 40% письмових звернень були виявлені ознаки порушень прав споживачів. Значна частина звернень щодо мікрофінансових компаній та банків стосувалася жорстких мір зі стягнення заборгованості з боржників, зокрема, йдеться про погрози, цілодобовий автодозвон боржнику, його знайомим, рідним та друзям, розповсюдження особистої інформації та інше.
