$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+6° Київ +7° Варшава +2° Вашингтон

Доларизація української економіки: ризики та шляхи зниження

Діденко Сергій 24 Грудня 2020 17:28
Доларизація української економіки: ризики та шляхи зниження

Протягом поточного року валютний ризик не реалізувався, а повільна дедоларизація продовжувалася попри розгортання коронакризи. Такими є підсумки року щодо скорочення рівня доларизації економіки в грудневому звіті НБУ про фінансову стабільність. 

Поступово змінилися й погляди вкладників, які надають перевагу заощадженням у гривні. Помітно звужуються і напрями використання банками валютних коштів – попит на кредити в іноземній валюті знизився, а дохідність валютних ОВДП рекордно низька.

На тлі зростаючого дисбалансу між часткою валютного фондування та можливостями розміщення відповідних коштів, банки отримали стимули до подальшої дедоларизації балансів.

Відтак у разі збереження сприятливих макроекономічних умов частка гривні в активах та зобов’язання зростатиме, що позитивно впливатиме на стабільність валютного ринку України.

Рівень доларизації

Рівень доларизації тривалий час залишається близьким до 40% коштів на балансах банків. Такий показник є щонайменше вдвічі вищим за природний рівень для України. Проте вперше в історії криза не супроводжується неконтрольованою девальвацією гривні, відтак варто констатувати, що коронакриза не вплинула негативно на цей показник.

Від початку пандемії коронавірусу курс національної валюти помірно коливався під впливом ринкових чинників та загалом за дев’ять місяців знизився на 12% відносно долара. Тому на відміну від попередніх кризових епізодів банки не зазнали суттєвих збитків через значну доларизацію балансу.



Рисунок 1 - Доларизація банківського сектору

Джерело: НБУ.

Зауважимо, відносна стабільність курсу також сприяла уникненню статистичного ефекту зростання доларизації портфеля. Раніше такий показник різко змінювався внаслідок переоцінки активів та зобов’язань згідно з поточним курсом.

Фінустанови загалом увійшли в цю кризу стійкішими до ймовірних шоків на валютному ринку, які так і не реалізувалися. Банки переважно мають збалансовані валютні позиції, працюють в умовах консервативних пруденційних обмежень, ринковий ризик, зумовлений відкритими валютними позиціями, покритий капіталом. Водночас останніми роками низка установ все ж знизила частку валютної складової, і цей тренд триватиме й надалі. Цьому сприятиме фундаментальна зміна поведінки вкладників, зазначають в НБУ.



Рисунок 2 – Доларизація кредитів та депозитів станом на 1 жовтня 2020 року

Джерело: НБУ.

Попри істотне зниження дохідності гривневих вкладів та рекордно низький диференціал між ставками за гривневими та валютними депозитами вкладники надалі надають перевагу гривневим вкладам. Такій тенденції сприяють передумови на макрорівні. Адже, інфляція залишається низькою та контрольованою, виважена макропруденційна політика сприяє стійкості фінансової системи, на ринку з’являються ефективні інструменти хеджування валютних ризиків.

Фактор дедоларизації: звуження напрямів інвестування валюти

Зниження гривневих відсоткових ставок та ризиків різкої девальвації, кредити в національній валюті стають привабливішими для позичальників. Попит бізнесу на кредити у гривні зростає значно швидше ніж на валютні. А кредитування домогосподарств в іноземній валюті заборонено з 2009 року.



Рисунок 3 – Зміна депозитів та кредитів у розрізі валют, 1 січня 2020 року = 100%

Джерело: НБУ.

Відбулася фундаментальна зміна преференцій на валюту кредитування. Поточна криза лише підсилила цей тренд. З початком блокування валютний кредитний портфель звузився на 8%. Банки також посилювали вимоги до позичальників, рідше видавали валютні позики.

Варто також зазначити, що банкам валютне кредитування є менш привабливим. Зокрема, процентні спреди за валютними кредитами тривалий час були нижчими ніж за гривневими. Тож на валютному кредитуванні в середньому банки заробляють менше.

Тривалий час привабливою альтернативою інвестування коштів залишались ОВДП в іноземній валюті. Але дохідність цих цінних паперів також знизилася до історичних мінімумів. Тож за останні роки для банків співвідношення ризику та дохідності за валютними активами набуло суттєвого зростання.

Шляхи послаблення диспропорції в балансах

Щоб мінімізувати диспропорції в балансах, банки демотивують позичальників розміщувати валютні вклади. Дисбаланси обсягів депозитів та кредитів в іноземній валюті найбільше притаманні іноземним банкам. Тому подекуди вони знеохочують нові вкладення, установлюючи нульові ставки.

Навіть попри це валютне фондування в них залишається сталим або зростає, адже в умовах низьких ставок єдине міркування клієнтів – надійність банку.



Рисунок 4 – Рівень доларизації чистого кредитного портфеля у розрізі банків станом на 1 листопада 2020 року

Джерело: НБУ.

Дещо інша ситуація з низкою банків з українським капіталом. Вони пропонують вищі ставки за валютними депозитами, проте обсяги валютного фондування у багатьох із них знижуються. Разом з тим значна частина їхніх кредитів досі у валюті.

На ефективну вартість валютних депозитів значно впливає ще й висока норма обов'язкового резервування. Для валютних коштів вона становить 10% у порівнянні з нульовою для гривневих. Залучивши валютні зобов'язання, банки повинні утримувати гривневий еквівалент десятої частини залученої суми на кореспондентському рахунку в НБУ. Тож для деяких фінустанов витрати за депозитами іноді перевищують доходи від інвестування.



Рисунок 5 – Депозитні відсоткові ставки банків

Джерело: НБУ.

В контексті мінімізації дисбалансів, банки повинні оптимізувати процентну політику та стратегію залучення фондування, а відтак фінустанови повинні переконатися, що обсяги залучених коштів у валюті зіставні з доступними напрямами їх розміщення.  Якщо можливості інвестування коштів обмежені, то варто скоригувати ставки залучень. В НБУ анонсують також регуляторні зміни, які потрібно враховувати. Йдеться про установлення ваг ризику для валютних ОВДП. Водночас наявні обмеження, зокрема підвищена норма обов’язкового резервування за окремими зобов'язаннями в іноземній валюті, зберігатимуться, зазначають в НБУ.

В підсумку варто зазначити, загалом збереження макрофінансової стабільності та зміна преференцій вкладників та позичальників сприятимуть подальшій природній дедоларизації балансів банків. Отже, застосування додаткових макропруденційних обмежень нині не передбачається.