$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+13° Київ +14° Варшава +10° Вашингтон
Досьє FinCEN щодо відмивання коштів: Коломойський, Фірташ і банки країни-агресора

Досьє FinCEN щодо відмивання коштів: Коломойський, Фірташ і банки країни-агресора

21 Вересня 2020 17:43

Кілька найбільших світових банків давали своїм клієнтам можливість багато років відмивати гроші. Про це йдеться в секретних документах банків, які вони передавали Мінфіну США, зокрема підрозділу фінансової розвідки Financial Crimes Enforcement Network (FinCEN). Загалом йдеться про транзакції на суму близько $2 трлн., здійснені в період з 1999 по 2017 роки. Серед банківських клієнтів, які згадуються в розслідуванні, – Ігор Коломойський та Дмитро Фірташ, а також екскерівник адміністрації президента Януковича Андрій Клюєв.

Окрім цього, в досьє FinCEN йдеться про відмивання коштів банками  країни-агресора в розмірі понад $11 млрд.

Досьє FinCEN: справа на $2 трлн та її фігуранти

Найбільші світові банки роками допомогли клієнтам обходити санкції та за 20 років відмили незаконно отримані кошти в розмірі $2 трильйони. У файлах FinCEN йдеться про транзакції, які були здійснені в період з 1999 по 2017 рік.

Документи FinCEN отримали журналісти Buzzfeed, які потім передали їх Міжнародному консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ). Група ICIJ об'єднує представників 108 новинних організацій у 88 країнах.

Документація, до якої внесено понад 2 тисячі так званих звітів банків про підозрілі операції клієнтів - SAR (suspicious activity reports), - показала, що JP Morgan Chase, HSBC, Standard Chartered і Bank of New York Mellon ігнорували власні правила внутрішнього контролю, продовжуючи обслуговувати клієнтів сподіваючись, що сума штрафів стане вартістю угоди з правосуддям.

Повідомляється, що попри суворі фінансові правила багато міжнародних банків приймали кошти у мафіозі, шахраїв та олігархів та здійснювали для них перекази на мільярди доларів. Такі транзакції здійснювали такі установи, як Deutsche Bank, JP Morgan, HSBC, Barclays та інші, пише Deutsche Welle.

Серед інших клієнтів банків, які згадуються в розслідуванні, зазначені українські олігархи Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ та Андрій Клюєв.

Деякі банки продовжили співпрацю зі своїми клієнтами навіть після того, як стало відомо, що їхні кошти були отримані злочинним шляхом. Банки також здійснювали співпрацю з тими клієнтами, проти яких було запроваджено різноманітні санкції.

Порушуючи власні стандарти протидії легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, наприклад, процедури перевірки нових клієнтів, банки обслуговували високоризикових клієнтів, йдеться в повідомленні Deutsche Welle. Зокрема, через московське відділення Deutsche Bank відмивали кошти російські злочинці, а також особи, що працювали на терористичні угрупування.

Фінрозвідка США: банки країни-агресора відмили $11 млрд

База даних ICIJ, складена зі звітів Financial Crimes Enforcement Network, містить інформацію про 3810 потенційно підозрілі транзакції, в яких брали участь російські банки, загальним обсягом майже $11 млрд.

У цих транзакціях російські банки отримали $7,28 млрд, а відправили $3,5 млрд. Найактивнішим іноземним контрагентом російських банків був Bank of New York Mellon (2992 транзакції).

Росбанк став лідером за обсягами підозрілих операцій, які зацікавили фінрозвідку США. Через Росбанк пройшли три сотні транзакцій на $1,5 млрд, а в банку осіло $3,5 млрд сумнівних грошей.

Дещо відстали Альфа-банк і Сбербанк. По рахунках кожного із них проведено близько 500 таких транзакцій, в обсязі — по $425 млн.

У переліку російських банків, які проводили такі транзакції — ВТБ, Єврофінанс Моснарбанк, Зовнішекономбанк, Номосбанк, «Возрождєниє», Газпромбанк, Юникредит, Промсвязьбанк, Новікомбанк, Райффайзенбанк та інші.

Серед найбільших транзакцій – переказ в $2,72 млрд з нідерландського Amsterdam Trade Bank («дочка» Альфа-банку) в Росбанк у 2011 році, $570 млн з латвійського Expobank в банк «Союз» у 2013 році, $300 млн зі швейцарського Credit Suisse в Єврофінанс Моснарбанк у 2008 році, $150 млн з банку «Примор'я» дружини колишнього губернатора в РФ до сінгапурського United Overseas Bank Limited у 2014 році.

Реакція ринку на скандал

Велика частина скандальних  даних є історичною. Хоча деякі відомості дійсно новими й обумовлюють реальний ризик для банків та їх інвесторів. Примітно, що нідерландський гігант ING Groep зазнав падіння на 7,7% після того, як стало відомо, що його польська дочірня компанія була залучена в схему переказів на сотні мільйонів доларів зі Східної Європи аналогічно «дзеркальним операціям», які проводив російський офіс Deutsche Bank. Принаймні двоє зі співробітників ING, згаданих в пресі, були колишніми співробітниками Deutsche Bank.

Проблема ING в тому, що пройшло менш ніж два роки з того часу, як її оштрафували на $900 млн за відмивання грошей. З огляду на послужний список нідерландської держкомпанії, побоювання щодо подальших покарань здаються більш ніж обґрунтованими.

Гонконгські акції HSBC і Standard Chartered впали в понеділок після того, як ЗМІ повідомили про їх причетність до скандалу з відмиванням коштів протягом майже двох десятиліть, попри червоні прапорці щодо походження грошей, пише Reuters.

Ці викриття підкреслюють проблеми, з якими регулюючі та фінансові установи стикаються, намагаючись зупинити потік брудних грошей, попри мільярди доларів інвестицій в системи внутрішнього контролю та штрафи, які накладаються на банки протягом останнього десятиліття.

Акції HSBC в Гонконгу сьогодні впали на 4,4% до 29,60 гонконзьких доларів, найнижчого рівня з травня 1995 року. З початку року акції впали майже вдвічі.

Акції StanChart впали на 3,8% до 35,80 гонконзьких доларів, найнижчого рівня з 25 травня 2020 року. Індекс Hang Seng знизився майже на 1%.

Останніми роками HSBC і StanChart зі штаб-квартирою в Лондоні, заплатили мільярди доларів штрафів за порушення санкцій США щодо Ірану та правил боротьби з відмиванням коштів.

Проблеми HSBC пов'язані не лише з новими викриттями, а тим, що китайський уряд готується ввести цей банк до переліку «ненадійних організацій». Згідно з оновленими положеннями Міністерства торгівлі КНР, це обумовлює санкції у відношенні до банку, аж до заборони на інвестування в Китай та заборону на в'їзд в країну його співробітників.

Такий результат був би катастрофою для HSBC, враховуючи труднощі підрозділів банку в Великобританії, США і Європі. Адже, у першому півріччі на азіатський регіон довелося $7,3 млрд прибутку до оподаткування, в той час, як решта прибутку банку була всього $4,3 млрд.

HSBC завжди піддавався ризику в Китаї, але основне припущення інвесторів завжди полягала в тому, що він може захистити себе від гіршого, структуруючи свій бізнес в Гонконзі шляхом використання особливого статусу колишньої британської колонії як мосту між Китаєм і Заходом. Проте такий механізм більше не діє, оскільки США скасували особливий статус Гонконгу після введення в дію Китаєм нового закону про безпеку міста.

Боротьба з фінансовою злочинністю

Згідно зі звітом SARs, банки доволі часто здійснювали перекази коштів для компаній, які були зареєстровані в офшорних зонах, таких як Британські Віргінські острови, і не знали кінцевого власника рахунку (кінцевого бенефіціара).

Варто зазначити, співробітники великих банків часто використовували пошук в Google, щоб дізнатися, хто стоїть за великими транзакціями.

У деяких випадках банки продовжували переказувати незаконні кошти навіть після того, як офіційні особи США попередили їх про кримінальне переслідування, якщо вони продовжуватимуть вести справи зі злочинцями або корумпованими режимами, пише Reuters.

Попри те, що останніми роками глобальні банки наростили інвестиції в технології та персонал, щоб впоратися з посиленням нормативних вимог для боротьби з відмиванням грошей і санкціями в усьому світі, співпраця з «тіньовими» фондами не припинилася.

Проте рахунки  тисяч клієнтів були закриті в великих фінансових центрах, включаючи Гонконг і Сінгапур, після скандалу з відмиванням грошей в Малайзії, викриття «Панамських документів» і глобального прагнення до податкової прозорості.

У заяві для Reuters у неділю HSBC повідомили, що «вся інформація, надана ICIJ, є історичною». У банку заявили, що з 2012 року він зробив «багаторічний шлях до капітальних змін й забезпечення здатності боротися з фінансовими злочинами».

У заяві StanChart йдеться, що він «дуже серйозно ставиться до своєї відповідальності за боротьбу з фінансовими злочинами та вклав значні кошти в наші програми дотримання нормативних вимог та розвиток комплаєнс-контролю банку».

Нагадаємо, наприкінці серпня 2020 року Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (MONEYVAL) опублікував звіт про прогрес України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.