Головною проблемою 2020 року для України стала коронакриза, що спровокувала економічну кризу і суттєво посилила політичну турбулентність. Для президента Володимира Зеленського цей рік став періодом викликів і випробувань, а також характеризувався зміною підходів у кадровій політиці. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Основною проблемою року, що минає, як для України, так і для світу, експерт назвав коронакризу. На його думку, пандемія та викликані нею епідемія і карантинні обмеження, спровокували гостру економічну кризу, яка, у свою чергу, загострила соціальні і політичні проблеми, суттєво посилила політичну турбулентність.
Крім того, аналітик переконаний, що впродовж року команда глави держави оновилася, а сам президент кардинально змінив принципи та підходи кадрової політики.
«Цього року відбулися суттєві зміни в управлінській команді президента Зеленського: змінився уряд, прем’єр-міністр і генпрокурор, також за ініціативою глави держави було призначено нового голову Національного банку України. Президент змінив і підходи до кадрової політики: якщо у 2019 році Зеленський робив ставку переважно на нові обличчя, то цього року він уже шукав баланс між молодістю і досвідом. Помітні раніше політичні обмеження, відійшли на другий план. І в команді президента з’явилися люди, які працювали за часів Петра Порошенка, Віктора Януковича і навіть за часів Леоніда Кучми»
політологКрім того, на думку політолога, весь 2020-й рік під «ударами політичних землетрусів» перебував і Кабінет міністрів.
«Окрім зміни уряду і прем’єр-міністра, впродовж року спостерігалася постійна кадрова турбулентність. Починаючи з березня і закінчуючи груднем, у Кабміні постійно відбувалися кадрові зміни. Навіть після призначення нового уряду Дениса Шмигаля, його склад помітно оновився і ця кадрова турбулентність триває навіть сьогодні. Більше того, нинішній Кабмін взагалі сприймається, як тимчасовий: програма уряду так і не затверджена, а до його роботи є досить багато критичних зауважень»
За словами Володимира Фесенка, карантин і епідемія також вплинули на роботу Верховної Ради – активність парламенту суттєво знизилася, більш ніж півроку з невеликими перервами депутати «працювали у напівкарантинному режимі з деякими законодавчими списками». Тим не менше, зазначив експерт, ще навесні 2020 року Раді вдалося ухвалити багато важливих рішень, зокрема, закон про створення ринку землі і так званий «банківський антиколомойський» закон. Низка важливих рішень була ухвалена і наприкінці року.
Водночас, попри велику кількість проблем і внутрішніх протиріч, що загострилися у середовищі монобільшості, аналітик не побачив суттєвих збоїв у роботі парламенту. За його словами, більшість законодавчих рішень ухвалювалися без перешкод, натомість кадрові рішення через Верховну Раду проходили набагато складніше, що найяскравіше проявилося у грудні.
Політолог також констатував зростання у 2020 році політичної напруги в роботі правоохоронних органів. Найпотужніше ця напруга, за словами експерта, проявилася наприкінці року восени у вигляді кризи довкола Конституційного суду, антикорупційних інститутів й антикорупційного законодавства. Щоправда, на його думку, цю кризу вдалося «у м’якій формі хоча б частково залагодити».
Ще однією з головних подій року, Володимир Фесенко назвав місцеві вибори. На думку аналітика, вибори засвідчили існування певної напруги у відносинах між центральною та місцевою владою, «зокрема навесні та восени – напередодні та під час виборчої кампанії». Він пов’язав це з критичною реакцією місцевого самоврядування на карантинні обмеження уряду, які, зрештою, вдалося подолати.
«Попри всі нюанси, наприкінці року, вже після виборів, ми побачили, що оновлені органи місцевого самоврядування, Офіс президента і Кабмін все ж таки налаштовані на встановлення певної конструктивної співпраці. На мою думку, це позитивна тенденція. Хоча в цілому, певні дисбаланси у відносинах між центральною та місцевою владою залишаються. Виникає нагальна потреба знайти оптимальний баланс між повноваженнями й обов’язками центру та регіонів, і зафіксувати їх у змінах до законодавства і Конституцію в аспекті наміченої реформи децентралізації. Це дозволить зменшити кількість протиріч і підвищити рівень конструктивної співпраці між центральними та регіональними елітами»
Водночас, чи не найбільш резонансну подію – скандальне рішення Конституційного суду і скасування антикорупційної реформи, – політолог вважає не прорахунком року, а проявом кризи.
«У 2020 році було багато об’єктивних кризових чинників – епідемія та породжена нею глобальна економічна криза. Однак, на превеликий жаль, були і внутрішні суб’єктивні кризові чинники. Один з головних і найбільш помітних – рішення Конституційного суду. Це не просто помилка, а дестабілізуюче рішення, що створило для України як внутрішні правові проблеми, так і проблеми у зовнішній політиці та у відносинах з її міжнародними партнерами»
Володимир Фесенко назвав мінімальною вірогідність проведення у 2021-му році дострокових парламентських виборів з двох причин. На його думку, по-перше, це не відповідає інтересам президента Зеленського, а по-друге, для оголошення таких виборів немає жодних правових і політичних підстав.
Водночас, аналітик не виключає відставки Кабінету міністрів уже навесні наступного року, оскільки саме в цей період року в Україні найчастіше змінюються уряди, або, як мінімум, призначаються нові міністри.
Нагадаємо, 15 грудня фракція «Слуга народу» повідомила, що готує зміну трьох членів Кабміну: міністра у справах ветеранів, міністра енергетики та вугільної промисловості, а також міністра освіти і науки.
17 грудня Верховна Рада призначила міністром освіти і науки Сергія Шкарлета, який до цього виконував обов’язки міністра. Також парламент затвердив на посаду міністра аграрної політики екс-главу Держгеокадастру Романа Лещенка.
Водночас, депутати не змогли призначити міністром енергетики екс-главу НАК «Нафтогаз України» Юрія Вітренка – його кандидатуру підтримали лише 186 парламентарів. 21 грудня Кабінет міністрів на позачерговому екстреному засіданні призначив Вітренка тимчасово виконуючим обов’язки міністра енергетики. Крім того, Вітренка було призначено першим заступником міністра енергетики.
Міністром у справах ветеранів Верховна Рада призначила контррозвідницю, генерал-майора СБУ Юлію Лапутіну.
