Ще до недавнього часу Чемпіонат світу з футболу, який проходить у Росії, вважали особистою перемогою Путіна. Над всім і вся. Над Заходом, над міжнародним правом і правами людини, над санкціями і навіть над здоровим глуздом. Так і було. Кремль радів, що переграв усіх. Причому зробив це заздалегідь.
Свято не вдалося або дігтьовий післясмак мундіалю
Ще більшим тріумфом стало те, що якимось дивом російська збірна просунулася до чверті фіналу. Росіяни горді на свою команду і зовсім нічого, що власне росіян у команді не особливо багато. Колись ми теж були безмірно горді, коли українці увійшли до вісімки кращих команд світу на чемпіонаті 2006 року.
Хорватські футболісти Віда та Вукоєвич 9-ма секундами перекреслили увесь задум захоплення і карнавалу, що лунав зі стадіонів та міст Російської Федерації. Свята, якого влада домоглася з такими зусиллями після декількох років визнання ізгоєм та терористом, і в яке було вкладено стільки (14 млрд доларів), що навіть довелося піднімати пенсійний вік і ПДВ ...
Вся злість сарказму в тому, що ці 9 секунд – це не про забите пенальті. Це про ролик, який хорвати «посміли» викласти в мережу. «Слава Україні!» - посвята перемоги збірної Хорватії над командою Росії нашій країні та київському Динамо, це як серпом по важливих органах кремлівських чинів. За ефектом, не за змістом, бомби, що розірвалася це схоже на те, що зробили харківські ультрас у 2014 році. Ефект той же.
Ложечку дьогтю від хорватів довелося проковтнути самому Путіну. Мундіаль, який він так ретельно оберігав від українських «націоналістів» і зводив у ранг виправдання усіх своїх майбутніх злочинів, впав крахом. Це те, що він ніяк не міг попередити або нейтралізувати. Біда для КДБіста.
Як ФІФА програли українцям
Хорвати повернули Путіна та Росію до реальності. Де Крим був анексований, війну на Донбасі ведуть російські війська, а малайзійський Боїнг був збитий установками 53-ї зенітної ракетної бригади Курська. Наївно було думати, що блискуче шоу чемпіонату затьмарить цю пам'ять. На що Росія образилася і влаштувала істерику в дусі несправедливо ображених господарів мундіалю. Футбольні чиновники усім скопом стали кружляти навколо батюшки-царя, щоб знизити градус досади, невдоволення та обурення.
І як це не сумно для представників ФІФА, а про їх «переваги» усім відомо, вони теж повернули Путіна до реальності. Не попередженням Віді і не звільненням зі штрафом Вукоєвича. А тим, що самі ж визнали свою заангажованість та політизованість. І як бонус спровокували обвал свого рейтингу в фейсбуці.
Майже 160 тисяч українців поставили ФІФА у незручну позу. З якої ще довго доведеться вибиратися. Бо імідж – це якщо не все, то багато що.
Тут я дозволю собі звернутися до експертів. Спеціаліст з комунікацій Олександр Бондаренко вважає, що флешмоб, який організували українці на підтримку Віди і проти каральних заходів ФІФА, рекордний:
«Цей флешмоб є претендентом на наймасовішу, найшвидшу та найефективнішу акцію в українському сегменті соціальних медіа»
Я погоджуся з автором в тому, що це – фантастична мобілізація. І навіть світові ЗМІ не змогли обійти цей обвал стороною. Інформаційне агентство Reuters і видання The New York Times. Стримано і без зайвих оцінок, як і личить медіа світового рівня. Але, обійти стороною цей інфопривід причин не було. Бо значимо.
Деякі експерти стали говорити про те, що ФІФА вчинили з хорватами правильно, тому що правила організації – строгі і все таке. Якби хорватські гравці присвятили перемогу Німеччині, Бразилії чи Зімбабве (яка ніколи не брала участь у чемпіонатах світу з футболу), чи була б реакція ФІФА аналогічною щодо українського гасла? Якось сумнівно. Тому що самі росіяни не відреагували б так істерично.
А була б вона аналогічною, якби Віда проскандував «Слава Росії»?? З почуття солідарності за поразку господарів чемпіонату, в якості моральної підтримки і тд. Стали б за це вибачатися представники Хорватської футбольної федерації? Дуже незручне запитання. Точно б не стали.
Право на громадянську позицію і право на славу Україні
Примітно, що деякі світові ЗМІ трактували висмоктаний росіянами з пальця скандал не на користь України. Британські The Sun та Independent вважали, що в цьому є посил до націоналізму та популізму. Тобто – до політики і крайнощів, що ніяк не співвідноситься з ліберальними принципами. Тим хто так вважає, хотілося б відповісти словами посольства України у Великій Британії:
А право на громадянську позицію – хіба це не основна ліберальна цінність? Адже приватний ролик окремих гравців – це не офіційна позиція клубу, уряду або футбольного співтовариства. До того ж позиція, яка ніяк не ображає інші нації, клуби або уболівальників.
Якби Віда виклав ролик, де говорив би про славу Росії, це вважали б за громадянську позицію. І навіть похвалили б. І на цьому все.
Відносно всього цього українці також висловили свою громадянську позицію – по відношенню до заходів ФІФА і на підтримку хорватів.
P.S. вчора, 11 липня, Хорватія заслужила право поборотися за титул чемпіона світу з футболу. А Домагой Віда e ефірі російського каналу вибачився за свої слова про славу Україні. Він назвав це помилкою. Але не тому, що він передумав. А тому що футбол – це політика. І для ФІФА в тому числі. Головне залишилося за кадром.
P.P.S. Кожен гравець знає, що таке грати не на своєму полі. Грати під тиском власних емоцій, на останніх хвилинах, коли результат поєдинків вирішують витримка та залізні нерви. А головне - під прицілом емоцій уболівальників. Грати проти важче, ніж грати за. Іронія для росіян в тому, що якщо хорвати зуміють здолати французів у фіналі, потреби вивішувати ролик «Слава Україні» не буде. Перемога хорватів і так буде означати саме це.
