$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +9° Варшава +7° Вашингтон
Економічні підсумки року: глобальні тренди, прогнози кризи, рецепти для України

Економічні підсумки року: глобальні тренди, прогнози кризи, рецепти для України

04 Січня 2019 08:43

Здійснюючи економічні підсумки року в аспекті короткого аналізу ключових  подій глобальної економіки можна окреслити низку неординарних подій: кризові явища низки країн, торгівельна війна між США і КНР та її наслідки, коливання ціни на ринку нафти, глобальні боргові зобов’язання, а також ринкові тенденції в тренді очікувань змін ставки ФРС.

Вплив Центробанків на ринкову кон’юнктуру

З точки зору втрат поточний рік буде далеко не найгіршим для інвесторів. Але за кількістю активів, які не продемонстрували зростання прибутковості, нинішній рік має всі шанси стати рекордсменом.

Цей рік був надзвичайно багатим на неординарність ринкових трендів та викликів, які створювали проблеми буквально для всіх класів активів: за даними Ned Davis Research, справи не були такими поганими ще із часів президента Річарда Ніксона.

Ситуація, як  зазначають експерти, унікальна. Зазвичай ринок відображає баланс, тобто коли одні активи дешевшають, інші ростуть. Під час фінансової катастрофи 2008 року казначейські папери США, наприклад, демонстрували ралі. У 1974 році яскравою плямою на загальному похмурому тлі були сировинні товари. У 2002 році вселяли оптимізм інвестиційні фонди нерухомості. А у 2018 році вкладати кошти практично нікуди.  І що цікаво, не працює жодна із стратегій - ні акції великих компаній або фірм малої капіталізації США, ні міжнародні акції, ні цінні папери країн, що розвиваються, ні казначейські облігації США, ні бонди інвестиційного рівня, ні папери на сировину чи нерухомість, як відмітив стратег Ned Davis Ед Кліссолд.

Як стверджують експерти, корінь зла в згортанні стимулів центробанками, зокрема Федеральною резервною системою. «Ринки переповнюють побоювання з приводу того, як відсутність безпрецедентних монетарних стимулів відіб'ється на вартості активів», - написав в опублікованому минулого тижня огляді головний стратег Ned Davis Research по США. Під час попередніх періодів турбулентності «якісь ринки все ж перебували в бичачій фазі», пише Кліссолд.

Нагадаємо, що в цьому році Федеральною резервною системою тричі підвищено ключову ставку. ФРС відкрито заявляли, що робить це з метою упередження перегріву економіки, на що Дональд Трамп реагував вербальними заявами ексцентричного характеру: «Кожен раз, коли ми робимо щось велике, він (Глава ФРС Джером Пауелл – ред.) піднімає ставки, схоже йому просто подобається піднімати ставки». Для довідки, у другому кварталі приріст ВВП США в річному вимірі склав 4,2% (максимум з 2014 року), в третьому кварталі – 3,5%. Та вже 28.11.2018  Д.Пауелл заявив, що нинішній рівень ставок (в  діапазоні 2-2,25%) близький до нейтрального. Мова про реальну відсоткову ставку, що відповідає стану економіки, в якому ВВП знаходиться на потенційному рівні, а інфляція – на цільовому після вичерпання усіх циклічних шоків.

ФРС не лише впливає на економіку змінами облікової ставки, призводячи до зростання курсу долара внаслідок збільшення привабливості номінованих в ньому інструментів, а ще і скорочує свій баланс, який з жовтня 2017 року скоротився на $270 млрд. Комплекс завдань у відповідності до зроблених кроків ставить за мету «нормалізацію» грошово-кредитної політики, тобто створення ситуації, за якої фінансові ринки і економіка США можуть рухатися самостійно, без штучної підтримки від ФРС у вигляді програми кількісного пом’якшення. Поступово йдучи з ринку, ФРС нівелює ще і приводи для звинувачень в тому, що вона «роздуває» бульбашки на ринку активів.

Цільові орієнтири монетарної політики США на фоні глобальних тенденцій

Чи вибрано вдало час для посилення монетарної політики в США, і чи були в цьому економічні передумови? Короткий аналіз говорить про те, що сильна динаміка ВВП, зростання обсягів промвиробництва, збільшення внутрішніх продажів обумовили здатність бізнесу генерувати грошові потоки самостійно, без додаткової ліквідності Федрезерву. По суті це є адекватна відповідь на фіскальні стимули в рамках податкової реформи, які підштовхнули дефіцит бюджету США до рівня в 5% ВВП.

Варто підкреслити, що відбувається це на піку економічного циклу, коли подібні фіскальні стимули можуть і нашкодити – економіка США близька до «перегріву», вона наближається до обмеження виробничих потужностей, безробіття знаходиться на піввіковому мінімумі (3,9%).

Здійснюючи економічний огляд фінансових ринків, також привертає увагу повідомлення The Wall Street Journal, в якому ведеться, що Bank of America Merrill Lynch наголошує на третьому за величиною падінню в жовтні 2018 порку вартості акцій починаючи з 1970 року. Адже падіння вартості акцій і облігацій в жовтні перевищили 5 трильйонів доларів!

У 2018 році найбільш сильно втратили фондові ринки Китаю (на 27%), Туреччини (на 25%), Італії (на 24%), Філіппін і Південної Кореї (на 22%). Ринки цінних паперів багатьох країн продемонстрували мінімуми за 2-3 роки. Якщо взяти країни з капіталізацією фондового ринку в 100 млрд доларів і більше - їх в світі 39 - на кінець жовтня вище річних мінімумів були фондові індекси лише 9 держав (Бразилія, Індія, Ізраїль, Норвегія, РФ, Саудівська Аравія, США, Швейцарія, Японія ).

На фоні падіння фондових ринків, в результаті жорстких монетарних заходів центробанків, відбулося виведення капіталів з ринків, що розвиваються. Виведення капіталів з ринків країн, що розвиваються, який може бути передвісником кризи, прискорюється - за розрахунками Інституту міжнародних фінансів в жовтні він склав 17,1 млрд. доларів. Це максимальний місячний показник за останні 5 років.

Які можуть бути прогнози щодо подальшого зниження фондових ринків і початку економічної кризи в світі? Дещо меншим, але за масштабом схожим було зниження на фондових ринках  в 2012 і в 2015 роках. З іншого боку, реальний сектор економіки США сильно залежить від ситуації на ринку цінних паперів - як правило, якщо зниження на фондовому ринку наближається до 30%, настає рецесія. Знову ж таки, немалу роль відіграє підвищення ставки Федрезерву, який  може спричинити обвал фондового ринку. Історія відображає факт: у 2001 році «бульбашка» на ринку доткомів була «пробита» через зростання ставки ФРС, а у  2008 році «бульбашка» на ринку нерухомості «лопнула» також після підвищення ставки Федрезерву.

Ринкові потрясіння року

Ще однією особливістю 2018 року стала турецька економічна криза.  Особливість кризи полягає у рукотворності, оскільки кризу створили конкретні рішення і упертість турецької влади. У серпні турецька економіка стала однією з найбільш обговорюваних у світі, проте радіти цьому не доводилося. До головних заголовків новин країна потрапила через різке послаблення турецької ліри (до 40% з початку року, ослаблення сягнуло максимуму у 45%, з 3,78 лір/дол. на кінець 2017 до 6,89 лір/дол, станом на 13 серпня) та через причини такої ситуації. Турецька валютна криза є прямим результатом популістської економічної політики, яка призвела до накопичення макроекономічних дисбалансів, а роль спускового гачка зіграли санкції США щодо посадових осіб Туреччини та експорту сталі. Це дуже показовий і повчальний приклад, яка справжня ціна економічних помилок.

Економіка Туреччини відносно велика, ВВП за ПКС у 2017 році становив 2,173 трлн доларів США (13-е місце в світі).

У 2018 році під впливом посилення регуляторних норм у фінансовому секторі не обійшлося без скандалів. Зокрема на тлі повідомлень про причетність «Deutsche Bank» до відмивання тіньових капіталів з Росії, його акції обвалилися і відновили свій історичний мінімум на біржі Франкфурта. Найбільший банк Німеччини виконував функції клірингового агента для транзакцій естонської філії «Deutsche Bank», через який, за даними слідства, в офшори і західні юрисдикції з РФ було виведено понад 200 млрд євро.

Хоча сам «Deutsche Bank» поки не став об'єктом розслідування ні в Європі, ні в США, для банку, що зазнає збитків три роки поспіль, навіть натяку на негатив досить, щоб спровокувати втечу  капіталів, не кажучи вже про такі чутливі теми, як відмивання грошей.

Цінні папери папери «Deutsche Bank» упали на 6% до нового мінімуму з 8,05 євро за штуку. З початку року обвал котирувань досяг 48%, позбавивши банк 19 млрд євро ринкової капіталізації.

Вплив ринку нафти на глобальну економіку

Суттєвим впливом на глобальну економіки були цьогорічні тренди на ринку нафти. Міністерство енергетики США переглянуло прогноз видобутку нафти в країні на 2018 і 2019 роки, підвищивши обидва показники на 200 тис. і 300 тис. барелів на добу відповідно, повідомляється на сайті Управління з енергетичної інформації Міненерго США.

Так, оцінка видобутку на 2018 рік відображає зростання до 10,9 млн барелів, оцінка на 2019 рік - до 12,1 млн барелів на добу.

Позначку в 12 млн барелів, за прогнозом EIA, США перетнуть у квітні 2019 року.

У жовтні видобуток в США становив 11,45 млн барелів, що можна порівняти з рівнем російського видобутку, який в жовтні трималася на рівні 11,4 млн барелів на добу.

Відповідною була реакція ринку. Цін нафти Brent опустилася нижче $ 72 за барель вперше з серпня. Вартість ф'ючерсу на нафту марки Brent з постачанням у січні 2018 року під час торгів на біржі ICE в Лондоні опустилася на 1,8% і склала $ 71,86 за барель, про що свідчать дані торгів.

В останній раз ціна нафти цього сорту перебувала нижче рівня в $ 72 за барель 20 серпня поточного року. На сьогодні вартість марки Brent складає $ 60,27 за барель.

Нагадаємо, що частка нафти в ціні бензину досягає до 30%. На вартість чорного золота впливають баланс попиту і пропозиції нафти у світі, а також ситуація на фінансових ринках. Інший фактор – масштаби припливу і відпливу капіталу на ринок «паперової» нафти (ф’ючерси, опціони тощо). Оскільки своєї нафти в Україні дуже мало, 80% чорного золота та її похідних наша країна імпортує. А відтак, у  ціні бензину відчутна валютна складова. Відповідно,  посилення гривні  до долара і євро на має свій внесок в ціноутворення на вітчизняних АЗС.

Прогноз можливостей для України в контексті впливу глобальної економіки

Вибудовуючи прогнози варто оцінити вплив глобальних подій на економіку України.

Щодо економічних реалій Китаю, які зумовлюють непрості часи для країни, та можливих відголосків кризи для економіки України, то варто зазначити, що економіка Китаю – одна із найбільших світових економік. Відповідно економічна ситуація КНР може обумовити проблеми в світовій економіці. Варто зазначити, що Світова організація торгівлі (СОТ)  оприлюднила прогноз в якому зазначається, що повномасштабна торговельна війна між Сполученими Штатами та Китаєм може призвести до зменшення обсягу глобальної торгівлі на 17,5 відсотка.  Це, зачепить більшість країн, і Україна не буде винятком. Якщо погіршиться ситуація в економіках країн – основних наших торгових партнерів, та ще й знизяться ціни на сировинні товари, як це трапляється при кризі, настануть досить складні  часи для економік периферійних країн. У більшості периферійних країн, до яких належить Україна, можуть початися серйозні складнощі, тому що розвиток таких країн був опосередкованим розвитком світових економічних центрів – США, Китаю, ЄС.

Статистика зовнішньоекономічного огляду говорить про те, що індекс зміни світових цін на товари українського експорту продовжував помірно знижуватися через зниження цін на зернові та залізну руду. Певну підтримку індексу надало зростання цін на сталь на європейському ринку завдяки високій діловій активності в автомобільному та будівельному секторах Німеччини та Великобританії. Натомість на всіх інших регіональних ринках світові ціни на сталь знижувалися через високу пропозицію (світове виробництво сталі зросло на 5.8% р/р у жовтні), яку головним чином забезпечило збільшення виробництва в Китаї. Китай, як зазначається вище, нарощує темпи внутрішнього виробництва, провокуючи зростання пропозиції на ринку. Зокрема внутрішній попит на сталь у Китаї скоротився через спад в автомобілебудуванні й деяких інших галузях промисловості. Натомість обсяги випуску й надалі продовжували зростати високими темпами у жовтні.  Отже, питання чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах в разі світової економічної кризи, чи обваляться ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва, є актуальними.  Чи буде український метал користуватися попитом на сьогоднішньому рівні, і чи не продовжать знижуватися ціни? Передумови для побоювань існують, і як прогнозують аналітики, вони цілком реальні. Звичайно, можливим є і профіт у вигляді подальшого падіння цін на енергоносії (нафта зазвичай падає паралельно з фондовими індексами, з невеликим лагом), які складають значну частину в українському імпорті і через вартість палива впливають на оптові та роздрібні ціни в нашій країні.

Та варто наголосити, що Вашингтон і Пекін уникнули найгіршого сценарію, який міг спровокувати подальший обвал фондових ринків.

Слід розуміти, що світова торговельна війна (на відміну від політично вмотивованої торговельної агресії, яку проявляє Росія) – це не так і не стільки про суперництво, як про пошук нового світового балансу в трикутнику США – ЄС – Китай.

Базове завдання України сьогодні – стати частиною цього нового балансу. Безумовно, США та ЄС є та залишаться головними економічними й політичними партнерами України. Але Україна шукає нові ринки для постачання української продукції і в першу чергу сьогодні це – ринок Китаю.

Економічні негаразди Туреччини також можуть впливати на Україну непрямим чином. Валюти інших країн, де формуються ринки, і навіть країн з розвиненою економікою слабшають відносно американського долара. З початку року більшість з них знецінились більше, ніж гривня. Це, поряд з підвищенням внутрішньої інфляції, означає, що Україна втрачає зовнішню цінову конкурентоспроможність по відношенню до основних торговельних партнерів.

На щастя, дуже обмежена інтеграція України до світових фінансових ринків у поєднанні з суворим контролем за капіталом оберігає її від негативного впливу відтоку капіталу, що спричинив серйозні проблеми в Туреччині та інших країнах.

Нинішня ситуація в Туреччині проливає світло на кілька питань, важливих для України.

По-перше, хоча економічне зростання є надзвичайно важливим, «зростання будь-якою ціною» не є розумною стратегією. Економічне зростання має супроводжуватись розважливою політикою, яка запобігає накопиченню дисбалансів. Такі дисбаланси (наприклад, дефіцит зовнішньої торгівлі, штучне стримування цін тощо) призводять до криз, які дорого коштують і вщент «стирають» попередні здобутки. Повна лібералізація потоків капіталу може допомогти економіці зростати швидше, але це також може зробити її вразливішою до раптових зупинок або руху потоків капіталу в зворотному напрямку. У подібному дусі, уряд може використовувати фіскальну політику для стимулювання економіки, але піднесення, обумовлене м’якою фіскальною політикою, не є стійким.

Повна лібералізація потоків капіталу може допомогти економіці зростати швидше, але це також може зробити її вразливішою до раптових зупинок або руху потоків капіталу в зворотному напрямку. У подібному дусі, уряд може використовувати фіскальну політику для стимулювання економіки, але піднесення, обумовлене м’якою фіскальною політикою, не є стійким.

По-друге, незалежність Центрального банку є наріжним каменем макроекономічної стабільності. Як тільки Центральний банк стає політичним інструментом та джерелом роботи для приятелів і родичів, швидко приходить покарання від світових фінансових ринків.

По-третє, важливо слухати поради економістів. МВФ та інші попереджали, що турецька економіка перегріта, але влада не звернула уваги на це попередження. Спроба обійти закони економіки – погана стратегія. Посилання на унікальні обставини також не є рішенням. Ні українська, ні турецька економіка не є особливою.

Насамкінець, цей випадок є дуже чіткою ілюстрацією кризи, створеної виключно «власними руками», що завжди трапляється, коли популісти намагаються реалізувати свої виборчі обіцянки на практиці. Це може стати гарним попередженням для українців на майбутніх виборах.

Для України настають складні часи, адже діє негативний ефект подвійної дії – з боку долара, що зміцнюється і з боку вищих ставок ФРС. В наступному році Україна зобов’язана виплатити близько $5,9 млрд. за зовнішнім боргом (погашення і обслуговування). Проблемою може бути не лише зміцнення долара по відношенню до інших валют, але й подорожання позикових ресурсів внаслідок високої ставки ФРС.

Низька ставка Федрезерву визначала незначний рівень процентних ставок на світових ринках, що було драйвером зростання української економіки до 2010 року. Припинення дії цього фактору негативно позначилося на економічній динаміці України, країни з недиверсифікованім сировинним експортом та істотно звуженим в останні роки внутрішнім ринком. Профіцит грошей на світових ринках міг би призвести до нових стимулів, та якщо ставки продовжать залишатися на нинішньому високому рівні, то зовнішній імпульс для зростання української економіки буде слабким.

В подальшому Україна, як і решта країн з ринками, що розвиваються, продовжить потерпати через опосередкований вплив монетарної політики ФРС, зростання процентних ставок в США і зміцнення долара – все це призводить до відтоку капіталу (або заборони притоку іноземних інвестицій) та ускладнить обслуговування зовнішнього боргу.

Аналізуючи тенденції, що обумовлюють ключові гравці глобальної економіки, варто окреслити основні проблеми до вирішення в нинішніх економічних умовах, що є не дуже сприятливим для економіки України. Які проблеми нам потрібно вирішити, для стимулів прискорення економічного зростання.

Існуюча закореніла проблема низької продуктивності праці вітчизняних підприємств, обумовлена низьким рівнем використання в промисловості сучасних технологій, має бути вирішена в найближчий час.

Проблема інвестицій. Інвестиційний клімат потерпає від відсутності твердих гарантій прав власності та правового захисту інвестицій, а також забезпечення комплексних преференцій для іноземних інвесторів.

Проблема внутрішніх резервів. Проблема внутрішніх заощаджень обумовлена політичною та правовою нестабільністю щодо захисту прав власності. Органічна ринкова інфраструктура, що обумовить баланс інтересів ринкових суб’єктів, мінімізацію втручання держави в бізнес процеси. Проблема в довірі, що обумовлює короткі стратегії підприємців, а подекуди їх відсутність щодо розвитку.  Реалізація плану BEPS.

Структурні проблеми є фундаментальними. Структура нашої економіки повинна бути більш багатогранною, а ніж експорт сільськогосподарського виробництва, гірничо-видобувної промисловості і металургії «низьких переділів». Відсутність належної  диверсифікації економіки і переважна підтримка великого бізнесу призводить до зростання економіки за рахунок концентрації виробництва, а не за рахунок конкуренції виробників. Такий стан є передумовою для інфляції, що є стримуючим фактором іноземних та внутрішніх інвестицій.

Нагадаємо, що для суттєвого зростання економіки потрібні попит на товари та послуги, платоспроможні споживачі, наявність матеріальних і трудових ресурсів, що в загальному розумінні і є ринком, який має також розвиватись. Обсяги внутрішнього ринку визначаються платоспроможністю резидентів (підприємств, населення та ін.). Тому важливим аспектом розвитку є розвиток промисловості з високим рівнем доданої вартості, який обумовлює стійкість до глобальних викликів та високий внутрішній попит.