$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+13° Київ +14° Варшава +10° Вашингтон
Єгор Киян: Економіка України може виграти від карантину, – інтерв'ю

Єгор Киян: Економіка України може виграти від карантину, – інтерв'ю

23 Березня 2020 19:20

В Україні впроваджений максимально жорсткий карантин через епідемію COVID-19 і найближчим часом буде впроваджено надзвичайний стан. Зовнішні кордони перекрито, всередині держави зупинене транспортне сполучення між регіонами. Більшість публічних установ примусово закриті на карантин, що завдає колосальних збитків бізнесу. Про імовірні наслідки карантину для української економіки, фінансової та банківської сфер і малого та середнього бізнесу, в ексклюзивному інтерв’ю виданню UA.News розповів аналітик з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян.

Які наслідки матимуть впроваджені карантинні заходи для української економіки в цілому? Яких проблем очікувати і як їх подолати?

Єгор Киян: На економіку України сьогодні впливають одночасно кілька факторів. По-перше, це вплив рішень уряду в контексті загрози епідемії коронавірусу, по-друге, це вплив глобальної рецесії, що супроводжується падінням ринків та попиту на товари і послуги, і по-третє – вплив карантинної паніки, що може призвести до зростання макроекономічних показників чи недостовірної оцінки реальної ситуації.

Глобальна економічна рецесія, передусім, має вплив на українську промисловість, зокрема – на агропромисловий сектор і металургію. Що ж стосується карантину, то тут ситуація набагато складніша. Впроваджені урядом обмеження найбільше вдарили по сферах спорту, мистецтва, розваг, рекреаційним організаціям, дошкільним навчальним закладам, школам та вишам. Водночас, карантин не вплинув напряму, але торкнувся частково туристичного і транспортного секторів, авіаперевезень, готельного і ресторанного бізнесу.

«Як не дивно, є сфери, які через карантин виграють. Це ІТ, банки, фармацевтика, інтернет-провайдери, телевізійники, реклама, ЗМІ, а також орендодавці. «Нагріти руки» на кризовій ситуації можуть і різноманітні спекулянти. Хоча навіть ці сфери матимуть тимчасовий, а не постійний і довготривалий виграш – якщо ситуація погіршиться, а держава не втрутиться для врегулювання кризи, то прямо чи опосередковано, постраждають усі, без виключення, напрямки і форми бізнесу»

Єгор Киян

аналітик з економічних питань МЦПД


З іншого боку, сьогодні достеменно невідома ситуація з масштабами розповсюдження коронавірусу. За офіційною статистикою, кількість хворих наразі зростає не дуже швидко – не в геометричній, а в арифметичній прогресії. В Україні практично відсутні тести для діагностування інфекції – їх почали розробляти і завозити лише нещодавно. Тож реальна картина може відрізнятися від офіційно заявленої кількості інфікованих.

На мою думку, впроваджені урядом карантинні заходи, занадто жорсткі. Хочеться сподіватися, що з часом держава впровадить і певні контрзаходи для того, аби допомогти економіці та бізнесу вийти із простою і компенсувати кризові явища.

Які основні сценарії розвитку подій можливі під час та після завершення карантину?

Єгор Киян: Зараз важко щось прогнозувати. Ситуація непередбачувана. Головний ризик полягає в тому, що доки Кабмін скерував усі зусилля і ресурси на боротьбу з коронавірусом, державна підтримка інших галузей економіки послаблюється. Також знижується увага і до боротьби зі впливом глобальної рецесії.

Не виключено, що ми можемо і не відчути особливого удару по економіці через нинішній карантин. Частина українців, особливо «заробітчани», які повертаються з-за кордону, мають резервні грошові кошти, це дозволить їм стабільно прожити ще місяць-два. Оскільки через карантин і продовольчу паніку люди масово скуповують найнеобхідніші товари, найближчим часом може відбутися навіть зростання економіки. Хоча це можливо лише за умов правильного збору податків.

Крім того, не слід забувати і про такий фактор, як «тіньова економіка». Це також може згладити «нерівності» державної політики. Хоча я в жодному разі не закликаю використовувати цей механізм для економічного зростання.

Чи є ризик суттєвого падіння курсу гривні найближчим часом?

Єгор Киян: В теорії, гривня через карантин може ослабитися. Справа в тому, що сьогодні усі світові валюти дешевшають, і гривня – не виключення. Тож курс може впасти, але несуттєво.

Водночас якщо падіння гривні перевищить 15%, більшість українських банків потребуватимуть фінансової допомоги і Нацбанку доведеться їх докапіталізовувати. НБУ вже сьогодні робить це досить ефективно. Будемо сподіватися, що банкам це не знадобиться. В кожному разі, навряд чи ситуація буде гіршою, ніж була у 2014-2015 роках.

Називати конкретні прогнози по курсу валют – це дуже делікатна справа. Восени 2019 року були зафіксовані невеличкі коливання. Тоді всі казали, що гривня буде послаблюватися. Цей процес дійсно розпочався, але згодом виявилося, що це сталося через спекулятивний капітал і за деякий час нацвалюта відновила свої позиції.

Очевидно, що і карантин, який зачіпає частину бізнесу, і глобальна економічна рецесія, грають не на користь гривні. Нацвалюта так чи інакше дещо послабшає. Решта буде залежати від спекулятивних факторів. Якщо, наприклад, прийдуть стейкхолдери і почнуть виводити готівку в долари чи євро, валюта може впасти більш суттєво. Курс гривні сьогодні в Україні – це дуже хиткий фактор. Деякі експерти кажуть, що Нацбанк вимушено запровадив плаваючий валютний курс, але йому слід було зберегти якісь межі. Оскільки регулятор цього не зробив, це сьогодні дозволяє легко спекулювати на курсі валют.

«Якщо влада зможе налагодити ефективний діалог з основними стейкхолдерами і провести грамотну політику, найближчим часом курс не перетне психологічну позначку 30 гривень за долар. Однак якщо цього не станеться, курс падатиме далі – до 40 гривень. Але не більше»

Єгор Киян

аналітик з економічних питань МЦПД


Які механізми здатні підтримувати гривню стабільною?

Єгор Киян: Заслуга зміцнення гривні – це золотовалютні резерви. Сьогодні вони становлять $25 мільярдів і Нацбанк уже витрачає їх на стабілізацію курсу нацвалюти. Допоки резерви у достатньому обсязі, гривні немає чого «боятися». Крім того, на позитивний вплив має і високий паритет купівельної спроможності гривні. Індекс БігМака та індекс Purchasing power parity, який складає МВФ, визначили нашу валюту дещо недооціненою.

Проти гривні зараз грають глобальна рецесія, і той факт, що близько $3 мільярдів в Україні – це спекулятивний капітал інвесторів та облігацій. Під час кризи вони традиційно намагатимуться вивести ці кошти за кордон. Коли і як це відбудеться, невідомо, тож і спрогнозувати чітко курс гривні, досить важко.

Нагадаю, що будь-яка кризова ситуація створює не лише загрози, а і певні можливості для розвитку економіки. Так, нещодавно Нацбанк знизив відсоткову ставку до 10%. Це дає простір для маневру – коли відсоткова ставка в деяких країнах низька і виникає потреба стимулювати економіку, її вже немає куди занижувати. Однак в України є можливість надалі знижувати цю ставку і таким чином стимулювати розвиток економіки.

«Крім того, ослаблення гривні «грає на руку» нашим експортерам, які отримують певні цінові переваги на світових ринках. Є надія, що Кабмін розпочне хоча б діалог з міжнародними партнерами щодо перегляду якихось міжнародних договорів і реструктуризації боргів. Для України це вкрай важливо, бо у 2020 році заплановані дуже масштабні виплати за зовнішніми боргами. Київ має шанс хоча б почати цей діалог про надання допомоги від міжнародних фінансових організацій, того ж МВФ. І коронавірус, як не дивно, може стати поштовхом для цього – через загрозу пандемії, кредитори можуть висунути Україні дещо м’якіші умови, знизити «планку» вимог і отримати допомогу буде легше»

Єгор Киян

аналітик з економічних питань МЦПД


Додам, що під час карантину немаловажну роль відіграє діалог між урядом, суспільством та бізнесом. Відсутність прозорості та діалогу під час карантину і негативного розвитку ситуації, може призвести не лише до паніки, а й до того, що деякі стейкхолдери почнуть використовувати цю ситуацію із власною користю. Якщо з’явиться можливість не платити податки чи платежі, цим можуть скористатися нечисті на руку підприємці або великі компанії. Тож важливо не допустити такої ситуації.

Наскільки високий ризик дефіциту продуктів харчування через зупинку транспортного сполучення і закриття кордонів?

Єгор Киян: Це дуже малоймовірно. Уряд не заборонив логістичним компаніям працювати і займатися доставкою товарів, а лише тимчасово заборонив експорт деяких продуктів за кордон. Всередині України виробляється достатньо продуктів, тому суттєвих перебоїв з продовольством не буде. Магазини залишаються відкритими, а компанії налагоджують і розширюють систему доставок додому.

Великі аграрні компанії та підприємства мають запаси сировини і продукції та готові постачати її на ринок у достатній кількості. Тож панікувати і боятися нічого. На сьогоднішній день і при чинних обмеженнях, продовольча безпека в Україні на достатньому рівні, загроза масштабного дефіциту відсутня.

Водночас, не слід забувати, що Кабмін може посилити карантинні заходи й обмеження. Якщо це станеться, ситуація в економіці може погіршитися і подальший розвиток подій буде дуже важко спрогнозувати.