Якщо Київ домовиться і отримає черговий транш МВФ, пересічні громадяни не відчують негативних наслідків запланованих на 2019-й рік виплат Україною зовнішнього боргу перед кредиторами. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів економіст, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Ярослав Жалило.
За словами експерта, у 2019-му році Кабмін буде погашати зовнішній борг одночасно з декількох джерел.
«По-перше, виплати здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету – на обслуговування зовнішнього держборгу закладено близько 9% видаткової частини бюджету. По-друге, це ті гроші, за які Україна проводить реструктуризацію своєї заборгованості, тобто, щось бере і щось повертає. Це стандартна практика. Нинішнього року країна виходила на ринки запозичення і продавала євробонди. Є й інші ресурси, за якими можна отримувати запозичення – тобто, відтермінувати виплати боргу. І по-третє, очевидно, це кошти, які слід виплачувати безпосередньо, вони проходять по видатковій частині бюджету, за іншими статтями, які наш Мінфін також має обслуговувати»
економічний експертЕксперт також зазначив, що на пересічного українця ця виплата зовнішнього боргу ніяк не вплине, оскільки він сплачує податки, з яких формується держбюджет і виплачується частина цього боргу. За словами аналітика, для пересічного українця ризики можуть виникнути у тому випадку, якщо в Кабміну виникнуть проблеми з оплатою саме зовнішнього боргу, оскільки виплачувати внутрішній борг не складно – це конвертація, яка не є особливо відчутною для населення.
«Ризики зовнішнього боргу можуть бути пов’язані з тим, що якщо, припустимо, Україна має недостатньо зовнішніх надходжень і негативне сальдо платіжного балансу, то, відповідно, виникає необхідність ці кошти десь брати. Запозичувати їх із золотовалютних резервів – піддавати ризику курс національної валюти, плюс, можливе посилення девальвації національної валюти. Якщо цих коштів для виплати немає в принципі, то виникають ризики дефолту, принаймні, ризики зниження фінансової спроможності. Це призведе до того, що до країни почнуть побоюватися приходити іноземні інвестори, стане важче отримувати запозичення на зовнішніх ринках. Оскільки Україна має пікові платежі за боргом у поточному році і в наступному, то це буде періодом підвищених ризиків. А підвищені ризики можуть провокувати підвищений ризик коливання курсу валюти і негативні настрої інвесторів, що дуже взаємопов’язано»
Ярослав Жаліло також зазначив, що за обсягами виплат за зовнішнім боргом, 2018-й рік був приблизно таким же, як і запланований 2019-й. Різниця лише у тому, що в поточному році, більша частина виплат припадала на внутрішній борг, а у прийдешньому виплати будуть покривати переважно зовнішні запозичення.
«У зв’язку з цим, зовнішній борг обслуговувати і виплачувати важче, адже це валюта, це гроші, які ми не друкуємо і які повинні заробляти. Тому 2019-й рік має підвищені ризики, але я не вважаю їх непосильними для країни. Для того, аби Україна нормально пройшла цей піковий період виплат, нам слід продовжувати програму з МВФ, отримувати додаткові ресурси і за їхній рахунок поповнювати золотовалютні резерви»
Нагадаємо, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у 2019 році Україна повинна сплатити своїм кредиторам близько $15 мільярдів. За його словами, розмір платежу за держборгом у розрахунку на одного українця, складе близько $350.
