Підсумки 2020 року засвідчують, що вітчизняна економіка гідно витримала виклики коронакризи, які постали перед нею. А викликів було немало. Такими є висновки Мінекономіки щодо виходу економіки з кризи за підсумками 2020 року.
Ми вирішили висвітлити ключові показники виробництва товарів та послу в підсумку 2020 року.
Стрімке поширення світом пандемії COVID-19 спровокувало глобальне сповільнення економічної активності, коливання на традиційних для українського експорту сировинних ринках та небувале падіння послуг, зокрема пасажирських перевезень (значні обмеження на авіа сполучення у всьому світі). Це поєдналося: з негативними наслідками вимушених карантинних обмежень в середині країни, з впливом погодних катаклізмів, що значно нашкодили отриманню чергового рекордного врожаю, з тривалою інвестиційною паузою, що стала однією з ключових особливостей прояву коронакризи на тлі глобальної невизначеності та мінливості ситуації.
Життя на паузі для усього світу виявилося складнішим ніж здавалося, а невизначеність пов’язана з поширеністю коронавірусної інфекції, строками завершення та її наслідками, підсилена депресивними настроями в суспільстві, змушували Уряди різних країн ухвалювати швидкі рішення та подекуди впроваджувати досить жорсткі карантинні обмеження.
Загалом минулий рік можна поділити на два етапи: Перший – значного падіння – період високої невизначеності щодо небезпеки захворювання та формування на цьому тлі панічних настроїв, коли до дії зовнішнього чинника глобального падіння попиту і цін на світових ринках сировинних товарів додався вплив введення (з метою недопущення масового інфікування) жорстких обмежувальних заходів (з 12.03.2020) і режиму надзвичайної ситуації по всій території України (з 25.03.2020), що плавно змістилося на квітень. Саме у квітні спостерігалося найбільше переважання песимістичних настроїв, свідченням чого стало значне погіршення індексу ділових очікувань, що становив 29,9 п. (у порівнянні з 40,3 п. у січні та 45,5 п. у грудні 2020 року).
Рисунок 1 - Індекс ділових очікувань у 2020 році, пунктів
Джерело: НБУ.
Найбільше карантинні обмеження негативно вплинули на розвиток галузей, які передбачають або допускають скупчення великої кількості людей в одному приміщенні, або їх тривале спілкування і працю на небезпечній, з точки зору зараження, відстані.
Крім іншого, суттєвого негативного впливу зазнали низка галузей через зниження попиту на продукцію і послуги не першої необхідності та обмеження міграції. Як наслідок, стрімке падіння виробничої сфери спостерігалося до червня, коли Зведений індекс виробництва товарів та послуг (ЗІВ) мав максимальне по року зменшення – мінус 7,7%.
Рисунок 2 - Зміна ЗІВ, % до відповідного періоду попереднього року (права шкала) та внески до нього основних ВЕД, в. п. (ліва шкала)
Джерело: Мінекономіки.
Другий – період набуття першого досвіду боротьби із захворюванням та наслідками локдаунів для економіки, що характеризувався певною пристосованістю та стабілізацією ситуації, пом’якшенням карантинних обмежень.
Державна політика була спрямована на пом’якшення негативних наслідків впливу пандемії COVID-19 шляхом підтримки населення та бізнесу (зокрема, реалізація Держпрограми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, розширення програми «Доступні кредити 5-7-9%», виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 50% середньої заробітної плати під час протидії COVID-19, запровадження протягом року ряду інших заходів в частині встановлення тимчасових особливостей оподаткування та адміністрування податків тощо).
Рисунок 3 - ЗІВ та ВВП, зміна, % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Підтримка економіки з боку держави, а також пом’якшення карантинних обмежень в середині країни, стали тими факторами, які дозволили економіці перейти до поступового економічного відновлення, хоча динаміка галузей і була нерівномірною. Результатом цього стало поступове зменшення глибини падіння та отримання ЗІВ за підсумком року на рівні мінус 4,4%, йдеться в повідомленні.
З урахуванням відповідної оцінки ЗІВ за підсумком 2020 року скорочення обсягів ВВП Мінекономіки орієнтовно оцінює на рівні 4,2% (п/п), що навіть краще ніж прогнозувалось раніше (падіння на 4,8%).
Розвиток економіки в розрізі галузевих змін
Якщо аналізувати характер розвитку економіки України з точки зору галузевих змін, то слід зазначити, що у відповідь на пандемію COVID-19 відбулись суттєві зміни у діяльності виробничої сфери внаслідок наступних особливостей.
По-перше, мобільний перехід підприємств на нові форми організації робочих процесів (дистанційного/надомного режиму роботи та навчання) створював підвищений попит на нові цифрові послуги та надання вже існуючих послуг в цифровому форматі, у т.ч. ведення торгівлі та бізнесу.
Таблиця 1 – ЗІВ та ВВП в розрізі галузей, зміна, % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
По-друге, пандемія вплинула на вподобання та пріоритетність у побутовому, офісному житті та потребах бізнесу, що відповідно відобразилося на споживанні (зокрема, зниження попиту на продукцію і послуги не першої необхідності), та, як наслідок, на виробництві.
По-третє, важливу роль зіграла підтримка з боку держави, зокрема пріоритетність розподілу бюджетних коштів на користь забезпечення медичних потреб, відбудову транспортної та соціальної інфраструктури.
На тлі запроваджених кроків позитивну динаміку діяльності продемонстрували: внутрішня торгівля в умовах стимулювання споживчого попиту (зростання реальної заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати, та підтримки з боку держави у вигляді одноразових матеріальних допомог), швидкої адаптації сектору через перехід до інтернет-торгівлі; будівництво на тлі реалізації проєкту «Велике будівництво» в умовах стабільної підтримки з боку держави.
Рисунок 4 - Динаміка основних ВЕД у 2020 році, зміна, кумулятивно, % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: Мінекономіки.
Негативні результати за підсумком року продемонстрували: транспорт, який найбільше серед інших ВЕД відчув вплив карантинних обмежень. В даній сфері падіння темпів випуску було найглибшим серед інших ВЕД на тлі штучного чинника, що обумовив отримання за підсумком року критичного падіння у сфері пасажирських перевезень, якого не спостерігалося за всі роки статистичних спостережень; види економічної діяльності, пов’язані із наданням населенню індивідуальних, туристичних послуг, послуг громадського харчування та тимчасового розміщування, а також послуг у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку внаслідок фактичної заборони їх діяльності під час локдауну та збереження суттєвих обмежень в період пом’якшення карантину; промисловості, яка в цілому сформувала практично половину падіння ВВП у 2020 році.
Як і в кризах попередніх років, 2020 рік супроводжувався зниженням економічної активності у світі, запровадженням протекціоністських заходів та інвестиційною паузою, що відповідно і позначилося на результатах діяльності; сільське господарство, яке меншою мірою, ніж більшість інших ВЕД, відчуло вплив пандемічного фактора, проте зіткнулося з викликом погодних умов, що позначилося на отримані нижчого за минулорічний врожай пізніх с/г культур.
Водночас вперше в історії під час кризи банківський сектор не став фактором посилення економічної нестабільності, а навпаки, виступив підтримкою для економічних агентів (зокрема, кроки з реструктуризації кредитів позичальникам, які зазнали тимчасових фінансових труднощів через пов’язані з пандемією обмеження).
Як наслідок, за підсумком року динаміка більшості ВЕД збереглася в прогнозованих межах, а гіркий досвід діяльності в жорстких карантинних умовах сприяв поступовому налагодженню виробничих процесів, щоб уникати штучних зупинок та простоїв і не втрачати кваліфіковані кадри.
Прогноз на I квартал 2021 року
У I кварталі 2021 року очікується на збереження негативної динаміки ВВП з урахуванням наслідків запровадженого у січні локдауну, йдеться в повідомленні Мінекономіки. Водночас продовження здійснення економічних реформ та продовження реалізації заходів з метою підтримки бізнесу та населення, пристосованість та гнучкість окремих ВЕД, підсилена здобутим досвідом у пік пандемії в Україні (березень-травень 2020 року) до роботи в умовах жорстких карантинних обмежень, а також початок запуску вакцинації у світі та в середині країни може мінімізувати це падіння та дозволить отримати значно кращі результати за підсумком І кварталу у порівнянні з суттєвим падінням у II кварталі 2020 року.
