Економічна реальність країни-агресора: сировинна залежність на рівні кінця 90-х
Проблеми макроекономічної статистики Росстату продовжують проявлятися в результаті незалежних експертних оцінок та соціологічних опитувань. Адже, більшість населення країни-агресора так і не помітила ні піднесення економіки, про яке статистичні органи чотири роки поспіль звітують, ні підвищення рівня життя, яке стрімко зростає лише на паперах. Відтак, на кінець 2019 року лише 10% населення констатували, що їхнє матеріальне становище покращилось за останні 12 місяців. Але майже втричі більше – 28% – заявили, що їхнє фінансове становище продовжує котитися в прірву. Більше третини – 38% – заявили, що економіка країни-агресора продовжує деградувати, пише Центр кон’юнктурних досліджень Вищої школи економіки, посилаючись на опитування Росстату.
Ми вирішили розібратися щодо реального становища ключових показників економіки РФ.
Від нині, з вчорашнього дня, служба статистики РФ (Росстат) оголосила про зміну методики аналізу даних щодо промисловості в країні.
Відтепер індекс промислового виробництва є ключовим індикатором об’ємів випуску товарів. Індикатор буде розраховуватися на базі структури економіки за 2018 рік. Попередній базовий - 2010 рік, який використовувався біля десяти років для статистичного аналізу, більше не відображає реального співвідношення секторів виробництва.
Згідно з даними Росстату, за минуле десятиліття в РФ впала частка всіх галузей промисловості, крім однієї — видобутку сировини. Якщо у 2010 році на неї припадало 34,1% виробництва, то у 2018 році вже біля 39%.
Таблиця 1 – Ключові економічні показники РФ
Джерело: Росстат.
Частка обробної промисловості РФ скоротилася з 53,2% до 50,7%, частка тепло- і електростанцій («забезпечення електроенергією, газом і паром») – з 10,2% до 8,7%, частка комунальної галузі («водопостачання, водовідведення, утилізація доходів») - з 2,5% до 1,7%.
Вага сировинного сектору зростає не лише в промисловості, але й у всій економіці, випливає з даних Росстату.
На базовий 2018 й рік частка видобутку нафти, газу, вугілля, металів і найпростіших мінералів в ВВП досягла абсолютного рекорду за час доступної статистики - 13,8%.
Таблиця 2 – Ключові показники промислового виробництва РФ
Джерело: Росстат.
Це в 1,5 раза вище показника 2014 роки (9,08%) і на третину більше попереднього максимуму, показаного у 2005 році (11,15%).
За 16 років вага сировинних галузей в ВВП виріс у 2 рази: у 2002 рік він становив всього 6,66%. Частка обробного сектору – фабрик та заводів, не пов'язаних з вуглеводневою трубою, — скотилися з 17,17% до 14,3%.
Російська економіка «лютує», іронізує заввідділом ринків капіталу ІСЕМВ РАН Яків Міркін. На 146 млн росіян за 11 місяців 2019 року в країні вироблено 744 дитячі коляски, одна спідниця на 26 жінок, одна пара шкарпеток на людину, один електричний чайник на 500 з гаком сімейств і 3-4 долари обчислювальної техніки на душу населення, констатує статистичні дані професор Міркін.
Місце Росії в глобальних виробничих ланцюжках не змінюється десятками років, писали у вересні 2019 року економісти МВФ: дві третини експорту, а відтак, всіх валютних надходжень припадає на продаж мінеральної сировини.
За даними ФТС, за минулий рік з 424 млрд доларів США експорту 29% забезпечила сира нафта, 11,5% - нафтопродукти, 9,6% - природний газ, 3,7% - вугілля, 7,3% - чорні метали, 1% - ліс.
На складну продукцію — машини та обладнання — довелося всього 6,3%, причому її експорт скоротився як у вазі (на 4,1%), так і в доларах (на 5%).
Зміна методики Росстату зі збільшенням частки сировинних секторів дозволить «заднім числом» поліпшити оцінки промислового виробництва, оскільки саме видобуток сировини мав зростання останніми роками: як повідомляло відомство, після перерахунку зростання склало біля 6% за 2017-18 роки замість 5,4% за старою методикою.
Однак цього року динаміка промислового зростання виявиться слабшою, ніж могла б бути при розрахунку за колишніми ваговими коефіцієнтами, говорить директор аналітичного департаменту «Локо-Інвест». Адже, видобуток, що зростав випереджальними темпами в минулі роки, наразі буде відставати від обробки. Оскільки, вагу видобуток зараз має більшу, ніж в попередніх версіях, то й індекс промислового виробництва зростатиме повільніше.
У січні 2020 року, за даними Росстату, зростання виробництва сповільнилося з 1,7% до 1,1%.
Заборгованість зарплат
На тлі погіршення економічних показників, зростає заборгованість з оплати праці росіян.
За даними Росстату, на 1 лютого 2020 року 33,8 тисячі росіян зіткнулися з невиплатою зарплат на загальну суму 2,251 мільярда рублів ($36 288,9 млн). За місяць прострочена заборгованість зросла на 150 млн рублів.
Майже вся сума - 2,235 млрд рублів — пояснюється відсутністю у підприємств власних коштів, констатує Росстат. Залишок - 15,8 млн — припадає на борг перед бюджетникам і пов'язаний з «несвоєчасним отриманням грошових коштів з бюджетів всіх рівнів».
Лідерам по невиплат, згідно зі статистикою, з року в рік є сектор будівництва: початок року заборгованість в секторі сягнула 322 млн рублів. Друге місце «ділять» транспорт і заводи обробної промисловості, де борги складають 230 і 246 млн рублів відповідно.
Заборгованість по зарплаті перед медпрацівниками на 31 грудня 2019 року становила 18 млн рублів, перед освітянами - 17 млн, перед науковцями - 39 млн. рублів.
Варто зазначити, що замість пошуку шляхів розв’язання проблем заборгованості з оплати праці, в Держдумі країни-агресора підготували пропозиції щодо декриміналізації законодавства про економічні злочини. В переліку пропозицій — скасування кримінальної відповідальності для підприємців за невиплату заробітних плат співробітникам, пише РБК з посиланням на копію проєкту доручень президента, підготовленого групою.
Наразі відмову виплат з оплати праці карається статтею 145.1 Кримінального кодексу РФ, яка передбачає максимальне покарання у позбавлення волі на строк до 5 років. Відповідну статтю пропонують ліквідувати, вилучивши її з КК РФ, а ініціативу включили в план розвитку за напрямом «Промисловість».
Водночас, пропонується розробити механізми, які замінять кримінальне переслідування підприємців на штрафи, розширити повноваження прокуратури по контролю за слідством і посилити відповідальність для слідчих, що відкривають «необґрунтовані» економічні справи.
Нагадаємо, окрім падіння доходів населення, Росстат у другій половині 2019 року відобразив непересічне явище: починаючи з липня вартість мінімального продуктового набору почала різко знижуватися. До грудня 2019 року вона впала на 300 рублів, до позначки 4067 рублів ($66).