Економічні тенденції в Україні: зовнішні та внутрішні фактори
Українська економіка є малою та відкритою, яка істотно залежить від зовнішніх факторів, обумовлених тенденціями глобальної економіки. Зовнішні чинники транслюються на виробничі потужності, які обумовлюють внутрішні тренди цінового зростання.
Ми вирішили висвітлити економічні та інфляційні тенденції на тлі погіршення зовнішніх і внутрішніх проблем, що виникли в умовах погіршення ситуації з COVID та посилення цінового безумства на енергетичному ринку.
У грудні 2021 року невизначеність, пов’язана з поширенням Omicron у низці країн, стримувала зростання світової економіки.
Про це повідомляє Нацбанк в макроекономічному та монетарному огляді за грудень. В умовах часткового вивільнення стратегічних запасів США, Китаєм, Японією це продовжило тиснути у бік здешевлення нафти. Натомість ціни на природний газ на європейському ринку досягнули нового історичного максимуму через значний попит на тлі відмови Росією постачати понадконтрактні обсяги газу.
Додатковим чинником стало використання в реверсному режимі газогону Ямал – Європа (з Німеччини до Польщі). Лише збільшення обсягів імпорту СПГ зі США та вироблення вітрової генерації скоригували ціни наприкінці місяця.
Сталь продовжила дешевшати через слабкий попит з боку Китаю та вичікувальну позицію інших покупців. Натомість залізна руда здорожчала завдяки активному накопиченню запасів в очікуванні відновлення виробництва сталі в Китаї.
Ціни на зернові, зокрема пшеницю та кукурудзу, коливалися на високих рівнях з тиском угору через активний попит, перегляд оцінок врожаїв у різних країнах і підвищення собівартості унаслідок подорожчання природного газу.
Таблиця 1 - Основні показники зовнішнього сектору
Джерело: НБУ.
На світових фінансових ринках інтерес до активів країн з ринками, що розвиваються (Emerging markets, ЕМ) зменшився через зростання інфляції у світі, прискорене посилення монетарної політики ФРС (попри продовження м’якої політики ЄЦБ) і повільне відновлення економік країн з ринками, що розвиваються, зважаючи на низький рівень вакцинації та меншу фіскальну підтримку. Водночас активізація підвищення ключових ставок більшістю центральних банків країн ЕМ призвела до зміцнення обмінних курсів їх валют до долара США.
Економічна активність в Україні
У листопаді індекс виробництва базових галузей (ІВБГ) зріс на 13.7% р/р. Основний внесок у зростання ІВБГ мало сільське господарство (зросло на 53.8% р/р) передусім завдяки рекордному врожаю пізніх зернових і технічних культур, зокрема кукурудзи.
У промисловості зростання сповільнилося (до 0.4% р/р). Так, в енергетиці відновився спад через теплішу, ніж торік, погоду та дефіцит вугілля. Попри високі врожаї, знизилися обсяги виробництва в харчовій промисловості, зокрема через зменшення обсягів виробництва цукру на тлі подорожчання газу. Зростання добувної промисловості залишилося стриманим через збереження спаду у добуванні вугілля та металевих руд, водночас попит з боку будівництва підтримував високі обсяги добування інших корисних копалин.
Таблиця 2 - Індекс виробництва базових галузей, % р/р
Джерело: НБУ.
Зросла хімічна промисловість завдяки завершенню капітальних ремонтів на окремих підприємствах, а також внаслідок збільшення виробництва медичного кисню на тлі погіршення епідемічної ситуації. Нарощення виробництва трубної продукції через підвищене споживання з боку нафтогазового сектору та зменшення дефіциту коксу шляхом імпорту забезпечили зростання в металургії.
Відновлення інвестиційного попиту сприяло прискоренню зростання у машинобудуванні. У будівництві спад сповільнився (до 1.4% р/р) завдяки поліпшенню показників будівництва інженерних споруд внаслідок збільшення бюджетних видатків на інфраструктурні проєкти.
Активний експорт продукції с/г і нарощення імпорту нафтопродуктів сприяли зростанню оптової торгівлі та вантажоперевезень. Посилення карантинних обмежень на тлі переходу більшості областей до «червоних зон» призвело до сповільнення зростання пасажирського транспорту. Попри посилення обмежень, зростання роздрібної торгівлі незначно прискорилося. Цьому сприяли високі темпи зростання реальних заробітних плат, а також звільнення від карантинних обмежень вакцинованих осіб і осіб із негативним ПЛР-тестом.
Фіскальна політика та ринок праці
Державний бюджет у листопаді виконано із помірним дефіцитом (11.5 млрд грн) попри стрімке прискорення зростання видатків (до 37.2% р/р з 1.9% р/р у жовтні). Видатки зростали насамперед внаслідок збільшення витрат на дорожню інфраструктуру, охорону здоров’я (ураховуючи поширення захворюваності на Covid-19) та соціальний захист. Водночас зростання доходів також пришвидшилося (до 36% р/р). Зокрема, податкові надходження збільшилися завдяки високим фінансовим результатам підприємств, зростанню заробітних плат і нарощуванню імпорту.
Таблиця 3 - Основні показники Державного бюджету України
Джерело: НБУ.
Завдяки внутрішнім і зовнішнім залученням не лише профінансовано дефіцит за листопад, а й накопичено суттєві обсяги коштів у національній та іноземній валюті на рахунках уряду. З огляду на значні залучення в грудні очікується суттєве надолуження виконання видатків наприкінці року.
В підсумку варто зазначити, попит і пропозиція робочої сили дещо послабилися в період посиленого карантину. Попри це, зростання зарплат у листопаді прискорилося (до 19.2% р/р у номінальному та до 8% р/р у номінальному вимірі). Так, високими темпами зростали зарплати в охороні здоров'я – ймовірно, у зв'язку із доплатами на тлі поширення захворюваності на COVID-19, готельно-ресторанному бізнесі – завдяки меншому впливу карантину, ніж торік, у тому числі через звільнення від обмежень вакцинованих осіб, у сільському господарстві – завдячуючи високим врожаям і фінансовим результатам.