Безліч аналітиків наразі намагаються пророкувати економічні та соціальні зміни після пандемії. Адже, пори те, що пандемія COVID-19 почалася як криза системи охорони здоров'я, вона швидко переросла в економічну та соціальну кризу.
Отже, в умовах кризи проявляються сильні та слабкі сторони існуючих операційних моделей. У період такої невизначеності, коли відкритість, регуляторні узгодження та міжнародне співробітництво обіцяли лише користь індивідуумам та національним державам, схоже на те, що сама коронакриза та пошук винних в спалаху пандемії загострять існуючу тенденцію деглобалізації, автономії та націоналістичних настроїв.
Вплив кризи на загострення існуючих проблем
В умовах коронакризи стало зрозуміло, що більшість аспектів поточної кризи, які викликали занепокоєння, зовсім не є новими. Виражені відмінності в показниках захворюваності COVID-19 і результатах лікування, вочевидь, відображають існуючу проблему економічної нерівності, зазначають в МВФ. Експерти Saxo Bank зазначають також, що загострення поточної тенденції деглобалізації, автономії та націоналістичних настроїв обов’язково посилить нерівність, похитне самі основи демократії, й почне відбуватися подальша фрагментація геополітичної конструкції, яка підтримувала світовий порядок з моменту падіння Берлінської стіни.
Отже, уповільнення економічного зростання у поєднанні з ослабленням ринкових принципів та незалежності центральних банків паралельно зі зростаючою поляризацією суспільства — підвищується політична нестабільність, а економіка стає вразливою.
Зміна правил
Після оптимізації глобальних ланцюжків постачань, які тривали понад десять років, і пріоритет віддавався мінімізації витрат, пандемія COVID-19 оголила вразливі місця в схемі виробництва «точно в строк», коли запасів або немає, або вони обмежені.
Торгівельна війна США та Китаю породила цей зсув й стала попередженням, що не потрібно занадто сильно покладатися на Китай. А пандемія лише посилила тенденцію до переходу від глобалізації до локалізації. Наразі бізнес буде підвищувати стійкість ланцюжків постачання за допомогою локалізації та регіональних зв'язків, створюючи більш надійні виробництва, що дозволяють ефективніше усувати перебої та «хвостові» ризики.
Гарним прикладом є Австралія, яку аналітики використали для порівняння. Ця країна будучи невеликою відкритою економікою з високими витратами на енергію та оплатою праці, а також зі застарілою промисловістю, виявилася надзвичайно вразливою перед деглобалізацією. Багато чого буде залежати від підсумкових заходів, які ухвалюватимуться спеціальною комісією федерального уряду щодо цієї проблеми.
Рисунок 1 - Частка виробництва у ВВП Австралії за період 1901-2018 рр.
Джерело: Australian Industry Group.
Наближення до самозабезпечення має відбуватися не лише на рівні компаній, але також і на рівні споживачів та всієї країни: держава стимулює імпортозаміщення через локалізацію виробничих потужностей, йдеться у звіті Australian Industry Group.
Від урядових інвестицій до споживачів – спостерігається перевага локального глобальному. Австралійці проводять відпустки у своїй країні не за своїм бажанням, а через необхідність. Однак зміни спостерігається і в тому, що стосується місцевого бізнесу та вітчизняної продукції: австралійці підтримують їх все більше. Недавно компанія Venture Insights для NBN Co. з’ясувала, що 70% опитаних наразі віддають перевагу місцевій продукції імпортній при онлайн-покупках під час карантину, йдеться в матеріалах результатів дослідження.
Проте загрозу являє собою не лише сама криза, але й ситуація, коли державне втручання починає бути нормою.
Нетрадиційні заходи монетарної політики, передусім застосовані для допомоги ослабленим економікам, ризикують погіршити структурні проблеми неоліберальних економічних систем. Такі проблеми посилюють нерівність, сприяючи процесам нагромадження статків в незначної частки населення.
Рисунок 2 - Зростаюча частка компаній з витратами на обслуговування боргу, перевищуючого прибуток
Джерело: Australian Industry Group.
Профілактика, як кажуть, завжди є ефективнішою за лікування, проте, наголошують аналітики, австрійські «ліки», хоча і політично невигідні, можуть бути кращими «профілактики», яка породила фактично величезний корпоративний борг, компанії-зомбі та зростаючу нерівність на тлі зниження продуктивності.
Корпоративний соціалізм лише посилить популізм
Заміщення капіталізму корпоративним соціалізмом, зростання економічної нерівності та непропорційні втрати, які лягли на плечі малого бізнесу та людей з невисокими доходами, лише посилюватимуть зростання популізму, який є викликом в останні роки, зазначають експерти Saxo Bank.
Центральні банки можуть намагатися придушити волатильність, але хаотичність в системі призведе до виникнення нестабільності в інших сферах: агресія та суспільна поляризація підірвуть політичну стабільність й роз'єднають тканини соціуму. Така агресія живить «яструбів», які будуть атакувати глобалізацію як жупел, посилюючи свої програшні по природі протекціоністські режими під маскою самодостатності. Врешті підтримка націоналістичних настроїв – які показали здатність набирати підтримку виборців завдяки простим відповідям на складні питання – є ще одним сприятливим фактором для деглобалізації.
Для ризикових активів – це буде мати несприятливе поєднання. Однак динаміка акцій наразі визначається надлишком ліквідності та спекулятивними настроями, а не фундаментальними показниками. Підсумуємо: ФРС і світові центральні банки зберігають і надалі зберігатимуть політичну акомодацію. І ніякі «бульбашки» не стануть для них перешкодою, незалежно від ризиків. Зростання цін на активи може спричиняти відчуття стабільності, проте зростатиме вразливість системи, оскільки вартість компаній виявляється переоціненою і відірваною від реальності.
З історії відомо, що ірраціональність може панувати на фінансових ринках набагато довше, ніж зберігається платоспроможність. Хоча вважається, що фундаментальні показники в результаті переміщеної на другий план після ліквідності, а панування ліквідності виявилося досить стійким — особливо в умовах, коли нестача привабливих альтернатив та очікування, що ставки довго залишаться низькими, штовхає інвесторів вгору з ризикового спектра, в цінні папери (принцип TINA - «немає варіанту краще»). Вимушені діями центробанків купувати активи при зниженні цін, такі інвестори женуться за прибутковістю і вкладаються в ризикові активи (FOMO - синдром упущеної вигоди). Опір виявився марним і дорогим, проте така динаміка створює відповідну збочену ситуацію, коли не потрібно очікувати швидкого відновлення економіки, щоб купувати акції (і, відповідно, «продавати» кошти, ефективні ринки та встановлення цін).
Центральні банки зробили так, що реальність не відбивається на цінах активів, проте самій реальності продовжують загрожувати ефекти капіталізму — і це проявляється в безпрецедентній втраті робочих місць та зростання безробіття.
Рецепти для України
В Україні основна увага повинна приділятися структурним реформам та економічним перетворенням, а не виправленню бюджету та відкату стимулюючих заходів. Пандемія COVID-19 повинна стати каталізатором посиленого економічного пожвавлення.
Диверсифіковане та інклюзивне зростання має стати основною ціллю наступних кроків, з централізацією бюджетних видатків навколо створення робочих місць — а також пожвавлення інвестицій та продуктивності — на противагу заохоченню спекуляції на невиробничих активах. Необхідно заохочувати науково-дослідну діяльність, що виходить за рамки податкових пільг, інвестувати в профільну освіту (як професійну, так і фундаментальну), перепідготовку та підвищення кваліфікації, а також послаблювати регуляторний вплив.
При розвитку вітчизняної промисловості освоєння відновлюваної енергетики може не тільки стимулювати внутрішнє виробництво, а й створити основу для більш активної та продуктивної економіки після пандемії, яка буде працювати ще довгі роки.
В підсумку слід зазначити, фактори, від яких в останні роки залежали ціни на активи, наразі змінюються. Тенденція до деглобалізації й посилена увага до економічного суверенітету все більше змушують віддавати перевагу локальному перед глобальним. Нарощення вкладень в місцеву інфраструктуру, боротьбу зі зміною клімату, в сталий розвиток, вітряну і сонячну енергетику, енергетичну і водну безпеку, оборону і медичну інфраструктуру — все це створює привабливі економічні можливості.
