Економічне відновлення України: що загрожує зростанню ВВП
Нацбанк залишив прогноз зростання реального ВВП незмінним – на рівні близько 4% у 2021-2023 роках.
Аналітики Нацбанку зазначають, що на початку 2021 року відновлення економіки послабилося під впливом тимчасових та системних чинників. У другому кварталі 2021 року зростання сягало високих темпів. Статистична база мала значний внесок, однак подальше відновлення забезпечувалося стійким споживчим попитом, сприятливим зовнішнім середовищем, збільшенням бюджетних видатків та пожвавленням інвестицій, йдеться в аналітичному огляді.
Утім, на шляху економічного зростання України можуть постати низка ризиків, про що нижче в нашому матеріалі.
Ризик співпраці з МВФ
Ключовим припущенням прогнозу зростання реального ВВП на рівні близько 4% у 2021-2023 роках є продовження програми співпраці з МВФ, зазначають в Нацбанку.
Рисунок 1 - Прогноз реального ВВП, % р/р
Джерело: НБУ.
Тривале гальмування виконання умов угоди про співпрацю з МВФ може негативно позначитися на макрофінансовій стабільності. Зокрема, це створюватиме проблеми з зовнішніми джерелами фінансування дефіциту державного бюджету. Спроба замінити їх значними залученнями на внутрішньому ринку може призвести до зростання вартості запозичень та посилення конкуренції МФУ з бізнесом за кошти банків. Водночас фіскальне витіснення гальмуватиме кредитування та економічне зростання. Призупинення програми з МВФ також може значно погіршити інфляційні та девальваційні очікування, що змусить НБУ проводити жорсткішу монетарну політику, зазначають в НБУ.
Нагадаємо, наразі очікується продовження співпраці з МВФ за поточною програмою та отримання державним сектором 2.7 млрд дол. завдяки новому розподілу СПЗ. Варто зазначити, 2 серпня Рада керуючих Міжнародного валютного фонду затвердила розподіл спеціальних прав запозичень (СПЗ) на суму 650 млрд дол. США. Варто зазначити, розподіл СПЗ здійснюється з метою задовольнити глобальну потребу в підвищенні ліквідності та рівня резервів 190 країн-членів МВФ, а також забезпечити стабільність світової економіки загалом. Крім того, відповідний розподіл націлений на зниження ризиків економічної стагнації та дефляції, надмірного попиту та інфляції у світі.
Ризик ситуації з пандемією COVID-19
Важливим ризиком залишається триваліший строк пандемії та посилення карантину. Поширення нових мутацій коронавірусу, зокрема варіанта «Дельта», загрожує черговою хвилею захворюваності та посиленням обмежувальних заходів у наступні місяці. Це сповільнить відновлення української економіки та збільшить потребу у фіскальних та монетарних стимулах.
Рисунок 2 - Прогноз ІСЦ та інфляційні цілі, % р/р
Джерело: НБУ.
Водночас посилений карантин не матиме значного стримувального впливу на інфляцію насамперед через збереження стійкого споживчого попиту. Втрати від можливого локдауну через розповсюдження варіанта «Дельта» в Україні оцінюються в 0.6% річного ВВП у разі його тривалості протягом одного місяця.
У разі застосування лише карантину «червоних зон» втрати зменшаться до 0.4% ВВП за кожний місяць додаткових обмежень.
Ризик більш тривалої та сильної глобальної інфляції
З боку зовнішнього середовища вагомим є ризик більш тривалої та сильної інфляції із розбалансуванням очікувань у розвинених країнах під впливом значних фіскальних та монетарних стимулів.
Це створює ризики посилення імпорту інфляції в Україну та прискорення переходу провідних центральних банків до жорсткішої монетарної політики. Останнє може суттєво погіршити інтерес інвесторів до країн з ринками, що розвиваються (ЕМ) та спричинити відплив капіталу. У таких умовах Нацбанк буде змушений вдатися до жорсткішої політики, ніж у базовому сценарії.
Ризик стрімкішого погіршення умов торгівлі
Значним ризиком є суттєвіше або стрімкіше погіршення умов торгівлі. Різке зниження світових цін на основні товари українського експорту з нинішніх досить високих рівнів або ж подорожчання енергоносіїв посилить девальваційний тиск на обмінний курс гривні. Це теж потребуватиме жорсткішої монетарної політики.
Водночас тривале збереження сприятливих умов торгівлі або ж їх подальше поліпшення сприятимуть зміцненню гривні. Дезінфляційний тиск з боку валютного каналу дасть змогу НБУ проводити м’якішу монетарну політику у порівнянні з базовим сценарієм.
Ризик зниження врожаїв в Україні
На всьому прогнозному горизонті ризиком уважається можливе зниження врожаїв в Україні через несприятливі погодні умови. Це пришвидшить продовольчу інфляцію та призведе до додаткових втрат ВВП.
Зменшення валютного виторгу від аграрного експорту також посилить тиск на обмінний курс гривні та відповідно – на ціни непродовольчих товарів та послуг. Монетарна політика орієнтуватиметься на баланс між потребою в зниженні інфляційного тиску та мінімізацією втрат для економіки.
Ризик зростання волатильності світових продовольчих цін
Актуальний також ризик зростання волатильності світових цін на продовольство в умовах кліматичних змін. Через суттєву частку харчових продуктів у структурі ІСЦ чутливість очікувань інфляції до таких тимчасових шоків є досить значною. Це загрожуватиме відхиленням інфляції від цілі. Реакція монетарної політики зумовлюватиметься впливом шоку пропозиції на інфляційні очікування.
Рисунок 3 – Матриця ризиків
Джерело: НБУ.
В підсумку варто зазначити, на тлі економічних ризиків зберігаються ризики ескалації військового конфлікту на сході країни, що можуть суттєво погіршити інвестиційну привабливість України та очікування всіх економічних агентів.