Економіка Китаю: капіталізм в соціалістичній обгортці, олігархи та «страта» корупціонерів

Економіка Китаю: капіталізм в соціалістичній обгортці, олігархи та «страта» корупціонерів

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

На тлі торговельної війни Дональда Трампа, Китай перебуває в топі світових ньюзмейкерів. Окрім цього, КНР населяє майже 1,4 млрд осіб, що робить її найбільш населеною країною у світі.  Також, держава входить у трійку найбільших світових економік, темпи зростання якої донедавна вражали багатьох економістів, а ЗМІ неодноразово говорили про появу чергового «економічного чуда».

Формула успіху Китаю породила безліч дискусій щодо економічної парадигми розвитку, в якій вдалося поєднати  капіталізм та соціалізм, адже до цього часу на чолі держави продовжує перебувати комуністична партія Китаю.

В умовах перманентної боротьби з таким явищем як корупція в Україні, з’являлося немало радикальних рекомендацій  послуговуватися досвідом Китаю, який за корупцію, як наголошують прихильники досвіду, стратив не одну тисячу чиновників.

Отже, що є міф та правда в історії успіху Піднебесної.

Ідеологія чинної влади та економічні реформи

Минулого тижня Китай святкував 70-річчя КНР. Народну Республіку утворено після подій громадянської війни, в якій Компартія здобула перемогу у 1949 році. Наразі в цій країні друга за розмірами економіка світу після США, й досягнуто таких результатів було завдяки масштабним реформам останніх десятиліть, які радикально змінили китайське суспільство, але не похитнули комуністичну владу.

Та варто зазначити, офіційно в Китайській Народній Республіці діє модель «соціалізму з китайською специфікою».

Китайська формула створена сорок років тому, на початку періоду реформ і політики відкритості, що дозволяє КНР як і раніше залишатися ідеологічно соціалістичною державою без ідеологічних обмежень, широко використовуючи елементи капіталізму формуючи «соціалістичну ринкову економіку», засновану на «пріоритеті колективної форми власності й допоміжної ролі приватної форми власності». Основна мета — створення «середньозаможного суспільства», тобто такого, де основа — заможній середній клас.

В реальності Китай — це капіталістична держава. Попри те, що державні підприємства оголошені основною рушійною силою економіки, левову частку ВВП і більшість робочих місць в країні створює приватний бізнес.

Малі та середні приватні підприємства в КНР — це понад 60% ВВП країни та понад 80% робочих місць.

Нагадаємо, на початку року Народним банком Китаю оголошено нові заходи з підтримки малого бізнесу. Згідно з новими нормативами центробанку, до суб’єктів малого підприємництва відносяться компанії, що мають кредити на суму, яка не перевищує 10 млн юанів (або $1,5 млн). За оцінкою China International Capital Corporation (CICC), зміни правил надає банківського сектору можливість спрямувати на кредити малого та середнього бізнесу близько 400 млрд юанів. Окрім монетарних стимулів, запроваджуються масштабні фіскальні стимулюючі заходи. З 1 квітня в КНР були знижені ставки ПДВ, а з 1 травня — ставки соціального страхування. ставка ПДВ для обробної промисловості зменшилася з 16% до 13%, для сфери транспорту і перевезень, будівництва та інших секторів — з 10% до 9%.

В цілому фіскальний тиск на економку було зменшено на 2 трильйони юанів, або $285 млрд у річному вимірі.

Отже, комунізм в Китаї присутній лише в назві партії. Проте партія не відмовилася від ідей комунізму у своїй риториці, що іноді призводить до досить парадоксальної ситуації — в КНР вітається вивчення комуністичної ідеології, але будь-які спроби реалізувати ідеї марксизму на практиці розглядаються як спроба підриву державного ладу й жорстко присікаються.

Корупція в Китаї

В останні кілька років Китай проводить досить ефективну боротьбу з корупцією. Згідно з офіційними даними, в результаті заходів протидії корупції  понад мільйон чиновників отримали стягнення, а багато топ-чиновників було запроторено до в’язниці.

Компартія КНР активізувала «боротьбу з привілеями» та постійно проводить «чистку» своїх рядів. Згідно зі статистикою, впродовж останніх п’яти років близько 1,5 млн. чиновників отримали дисциплінарні стягнення за порушення, що обумовило подальше виключення з партії та звільнення з посади.

Китай широко розвиває новітні технології, які отримали своє застосування і в напрямку антикорупційної діяльності.  Для боротьби з корупцією використовують штучний інтелект.  Наприклад, на основі штучного інтелекту створюється система для відстеження витрат чиновників, по якій можна оцінити ймовірність отримання ними хабарів.

Але проблема має своє «коріння», а відтак зберігається. І національні та історичні традиції налагодження відносин відіграють не останню роль.  Існує багато традиційних для китайської культури ритуалів (налагодження зв’язків, обміну подарунками та матеріальною подякою за послуги), які не сприймаються як корупція.

Страта за корупцію в Китаї: реальність чи міф

Починаючи з 2011 року в Китайській Народній Республіці істотно скоротився перелік злочинів, за вчинення яких передбачено покарання через страту. Здебільшого, лібералізація поширилася на економічні діяння. Наприклад, смертне покарання вже кілька років не поширюється на злочини за несплату податків, контрабанду, фальшивомонетництво, шахрайство з цінними паперами та бланками суворої звітності.

Варто зазначити, Китай не розкриває відомостей щодо кількості винесених вироків і виконаних покарань. В КНР навіть не розкривають статистику щодо загальної кількості в’язнів у в’язницях  (які відбувають покарання та знаходяться під вартою в очікуванні суду). Тому всі дані щодо кількості смертних вироків в КНР базуються на експертних оцінках. Наприклад, згідно з оцінкою Amnesty International загальна кількість смертних покарань в КНР перевищує 1 тисячу на рік, що більше, ніж у всіх інших країнах світу разом узятих. За кількістю вироків на душу населення Китай посідає друге місце після Ірану.

Нагадаємо, згідно з даними 2017 року чисельність населення в Китаї складає майже 1,4 млрд.

Олігархат в Китаї

У КНР створено всі можливості ведення бізнес-діяльність без допомоги держави, але сприяння центральної або місцевої влади може допомогти в розвитку бізнесу шляхом отримання додаткових пільг і преференцій — наприклад, виділення землі без проведення аукціону, податкове відшкодування, пільгове банківське кредитування, доступу до системи державної закупівлі тощо.

Також, бачення великих гравців ринку береться до уваги при формуванні державних регуляторних правил. Тому більшість великих приватних підприємств тою чи іншою мірою налагоджують зв’язки та співпрацюють з владою для власного ж блага. В іншому випадку, вони обумовлюють для себе невигідні умови, у порівнянні з державними  та іншими підприємствами — більш лояльними до влади конкурентами.

При цьому система вибудувана так, що мільярдери в Китаї не можуть бути незалежними та самостійно впливати на владу: грошові статки не можна конвертувати в політичний капітал, який зовсім не гарантує захисту від в’язниці в разі потрапляння в «немилість».

Відомий в КНР список найзаможніших людей (Hurun China Rich List) жартома називають «список жирних свиней на забій». Адже зі списку, у середньому, кожен шостий опинився в буцегарні.

Перспективи китайської моделі економіки

Кілька десятиліть поспіль китайська економіка стабільно зростає, що дозволило КНР стати «світовою фабрикою» та другою економікою світу. Але у Китаю накопичилося безліч проблем:

  • Борги місцевих урядів. Наразі визнаний Мінфіном КНР загальний борг регіонів країни становить близько 18,5 трильйонів юанів (близько $2,8 трильйона) і постійно зростає. Якщо до суми боргів додати борги держпідприємств, то вони сягають від 90% до 140% від ВВП країни.
  • «Бульбашка» на ринку нерухомості. Будівництво нового житла і постійне збільшення його вартості дозволяє місцевим урядам отримувати додатковий дохід внаслідок передачі прав на використання землі під забудову і звітувати про збільшення ВВП внаслідок будівництва. Відтак для того, щоб демонструвати зростання ВВП, постійно зводяться міста-примари, в яких, напевно, ніхто не буде жити.
  • Торгова війна з США. Внаслідок підвищення мит і обмежень частина виробництв, орієнтованих на американський ринок, швидше і рішучіше «тікають» з КНР в інші країни Азії. А також, США цілеспрямовано «б’ють» по окремих високотехнологічним компаніям (Huawei, ZTE) і обмежуючи отримання китайським бізнесом американських технологій, що створює проблеми для поліпшення галузевої структури економіки й підвищення частки високотехнологічних виробництв.

Окрім технологічного сектору, США створюють проблеми в фінансовому. Сполучені Штати  можуть в найближчому майбутньому обмежити доступ китайських компаній до залучення капіталу на фондових ринках – наразі розглядається законопроєкт, який дозволяє примусово вилучати китайські публічні компанії, акції яких торгуються на американських фінансових ринках.

В підсумку варто зазначити, що кожна дія США може погіршити стан економіки Китаю та перспективи її розвитку — КНР вже не може розвиватися окремо від решти світу. Саме тому влада  КНР виступає на захист вільної торгівлі та засуджує американський «протекціонізм» у зовнішній торгівлі.

Нагадаємо, китайська влада не запровадила заходи у відповідь на останнє підвищення мит США, оголошених президентом Дональдом Трампом, підкресливши необхідність обговорення шляхів деескалації торгової війни між двома найбільшими економіками світу.

«У Китаю достатньо можливостей завдавати удару у відповідь, але ми переконані, що питання, яке вимагає обговорення наразі, це скасування нових мит, що дозволить запобігти ескалації торгової війни, — йдеться інтерв’ю журналістам представника Міністерства комерції КНР Гао Фен. – Китай висловлює протест США з цього приводу».

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!