Зростання економіки США: завдяки чи всупереч політиці Трампа

Зростання економіки США: завдяки чи всупереч політиці Трампа

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп активно долучився до передвиборчої боротьби за другий президентський строк, апогей якої настане в кінці 2020 року. Безсумнівною перевагою на президентських виборах Трамп вважає свої досягнення в зростанні американської економіки. У січні, в щорічному зверненні Президента США Дональда Трампа до нації «Про стан справ в країні», він говорив про повернення величі Америки, заявляючи, що економіка США перебуває в кращому стані за всю її історію — і це прямий наслідок його політики, повідомляється на сайті Білого дому.

Та варто зазначити, у 2019 році американська економіка показала гірші результати, ніж у попередні два роки, але по одному з ключових для США показників — рівня безробіття — дійсно досягнуто історичного рекорду за останні 50 років.

Економісти-демократи (серед яких нобелівські лауреати) намагаються довести, що такого результату в США досягнуто не завдяки, а всупереч політиці Трампа, а її наслідки будуть вкрай важкими. Але навряд чи складні дефініції вчених можуть переконати середньостатистичного виборця. А відтак, безумовна перевага Трампа на виборах буде втратить всій сенс лише у випадку стрімкого настання прогнозного майбутнього з важкими наслідками, а саме – економічною кризою ще на завершення його першої каденції.

Економічні аргументи Трампа

Протягом президентського строку Трампа, економічні показники США мали низку досягнень, зокрема:

  • Рівень безробіття в Сполучених Штатах у 2019 році впав до 3,5% – найнижчої позначки за 50 років (в останній рік каденції Барака Обами рівень безробіття  складав – 4,7%).
  • Фінансові ринки за час президентства зросли на 60%.
  • У 2018 році ВВП виріс на 2,9% (під час президентських перегонів Трамп обіцяв середнє зростання в 3% і вище).
  • Американці дійсно вперше за довгі роки повірили, що з економікою все добре, а в країні й надалі відбувається економічне піднесення, пише CNN.

Історична перемога Трампа: зменшення податків для корпорацій і багатих людей

Після перемоги на президентських виборах, у 2017 році Дональд Трамп заявив про зниження податків на $ 1,5 трлн, назвавши тоді свою податкову реформу «історичною перемогою».

Але на цьому Трамп і не думав зупинятися. Через два роки адміністрація президента США повернулася до стимулів економіки через зниження податків оголосивши згодом про нові фіскальні стимули. На відміну від стимулів для американського бізнесу у 2017 році, нові заходи спрямовані на домогосподарства.

Варто зазначити, цей прийом використовувався десятки разів за останні 80 років. Найвідоміший випадок — податкова реформа Рональда Рейгана 1981 роки (її називали «рейганомікою», звідси й назва політики Дональда Трампа – «трампономіка»). Податковий стимул на початку 1980-х років обумовив стрімке економічне зростання США протягом кількох років (пік припав на 1984 й — більше ніж 7% зростання ВВП).

Однак повторити успіх Рональду Рейгану вдруге не вдалося: нова податкова реформа у 1986 році була безуспішною.

Сенс податкових пільг для корпорацій проста: вони будуть стимулювати розвиток підприємств, які не лише розширять випуск продукції, але й створюватимуть нові робочі місця. При цьому Дональд Трамп, на відміну від попередників, не знизив витрати бюджету, пропорційно зменшенню податкових надходжень. Витрати на охорону здоров’я та освіту падали, а на оборону та інфраструктуру — зросли.

Нагадаємо, у грудні Дональд Трамп суттєво збільшив  витрати на оборону США у 2019 році. Відтак, оборонний бюджет Штатів сягнув верхнього ліміту в 750 мільярдів доларів. Влітку Трамп підписав схвалений Сенатом і Палатою представників закон про бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони. В цьому контексті зауважимо, Трамп запевнив Путіна, що США виграють гонку озброєнь у разі, якщо вона почнеться.

На 2020 рік у Конгресі США погоджено оборонний бюджет на суму 738 мільярдів доларів, в якому закладено зокрема виділення 300 мільйонів доларів на потреби української армії.

Податкові послаблення роздувають все більшим дефіцит американського бюджету, який за підсумками 2019 року виріс на 23% (до 1,02 трлн доларів), а у 2020 році, згідно з прогнозом конгресу, збільшиться залишивши далеко позаду позначку трильйон доларів (1,08 трлн). А це 4,6% американського ВВП і майже 22% від розміру бюджету. Іншими словами, податковими надходження перестануть покривати кожен п’ятий долар державних видатків США.

Як зазначає CNN, востаннє США закінчували календарний рік з дефіцитом бюджету понад трильйон доларів лише у 2012 році.

Обслуговування державного боргу США поступово набувають критичного характеру. Якщо у 2018 році на обслуговування боргу довелося витратити суму в розмірі $325 млрд, або 10% від доходів бюджету ($3,33 трлн), то до 2029 року ця сума збільшується у 2,5 раза — до $807 млрд.

Ці тенденції збережуться і в тому випадку, якщо Трампа переоберуть президентом: 10 лютого був опублікований його бюджетний план до 2024 року, згідно з яким соціальні витрати будуть скорочуватися, а військові — зростатимуть.

Торгові війни Трампа

Торгові війни вважалися деструктивними з часів Великої депресії 30-х років минулого століття, оскільки вони роблять біднішими споживачів усередині самої країни. Однак Дональд Трамп вважав за доцільне діяти радикально. Під час передвиборної кампанії у 2016 році він обіцяв повернути в США промислове виробництво: в наслідок глобалізації — або, як вважають багато економістів, просто в результаті технічного прогресу — за два десятиліття в США закрилися десятки тисяч заводів. Обіцянка допомогла Трампу: його перемога стала можливою багато в чому саме завдяки підтримці виборців з «іржавого поясу» – регіонів США, в яких економіку у минулому представляло промислове виробництво.

Після перемоги на виборах, Трамп зажадав перегляду умов торгівлі з багатьма країнами — від Мексики та Канади (разом з США входили в зону вільної торгівлі БАФТА) до ЄС та КНР. Торгівельні війни Трамп вів агресивно: ще до початку торгових переговорів запроваджувалися підвищені імпортні тарифи на значну кількість промислових товарів.

Зі слів Трампа, економіка та ринок акцій США відповіли на його політику небаченим досі зростанням, а промисловці почали повертати виробництва до США.

У чому ефективність економіки Трампа зі слів республіканців

Економісти Стівен Мур і Артур Лаффер, які  працювали радниками Трампа в часи його перебування кандидатом в президенти, у 2018 році написали книгу «Трампономіка», в якій описали механізми «економічного дива». Йдеться про те, що зниження податків призведе до того, що бізнес та прості американці почнуть заробляти стільки, що загальна сума сплачених податків не знизиться, а навпаки, навіть зросте. Відтак, можна буде збільшувати державні витрати без зростання дефіциту бюджету.

Також вони запевняють, що торгівельні війни не лише повернуть американські заводи на батьківщину, а й призведуть до зростання ВВП, тому що вони знизять дефіцит торгового балансу США. Водночас, зростання ВВП приведе до збільшення доходів держави, попри зниження податків.

Відповідь економістів-демократів: що не так з економікою США

У разі, якщо показники економіки й були хорошими, але не такими прекрасними, як каже президент, то вони мають короткостроковий характер і на такому рівні довго не протримаються. Про це, наприклад, постійно пишуть два відомих економісти – нобелівські лауреати: Пол Кругман і Джозеф Стігліц.

Економісти висловили низку тез, які характеризують стан та перспективи «трампономікі». Зокрема те, що економічне зростання за три роки каденції Трампа не є найвидатнішим в історії США. При Джорджу Бушу-молодшому зростання було вищим,  та навіть за останні три роки президентства Барака Обами зростання мало вищі показники.

Лише рівень безробіття виявився рекордно низьким. Безперечно, можна вважати, що в економіці США досягнута повна зайнятість. Водночас, це сталося при низькій інфляції, а тривала низьке безробіття зазвичай вказує на перегрів економіки, при якому зростання цін в результаті обов’язково прискориться.

Зростання економіки у 2019 році на 2,1% ВВП наразі повернувся до рівня, який був до зниження податків. Глава ФРС США (Центральний банк) Джером Пауелл у 2019 році підтвердив, що падіння рівня інвестицій загрожує американській економіці. Для підтримання зростання, в ФРС змушені були у 2019 році вперше за десятиліття ухвалити рішення щодо зниження облікової ставки.

Вплив знижених податків на зростання – це старі вигадки республіканців. Ось і цього разу вони фіскальні стимули не привели до довгострокового зростання інвестицій: після короткого сплеску в перший рік після зниження податків у 2018 році, почалося їх зниження. Більшу частину додаткового прибутку, отриманого внаслідок зниження податків, корпорації витратили не на будівництво, створення нових виробництв і робочих місць, а на скупку власних акцій.

Тенденція зниження рівня безробіття почалося ще в часи другого терміну Обами, і при ньому темп падіння був швидшим, ніж при Трампу.

Покриття недоотриманих доходів бюджету забезпечували через збільшення дефіциту бюджету, який досяг історичного максимуму і перевищив трильйон доларів. Це, у свою чергу, призвело до нового зростання держборгу США, який Трамп обіцяв поступово знижувати. У цьому весь секрет відносного успіху «трампономікі», пише Кругман. З кожним роком чистий борг США росте більш ніж на 10%, зазначає Стігліц.

Торгівельні війни Дональда Трампа не досягли жодної із заявлених цілей. Промвиробництво у 2019 році знижувалося, а більшість промислових підприємств, новостворених за останні роки (8 тис. із 11 тис.) мають менш ніж п’ять співробітників, що указує на сумнівність таких досягнень, адже гігантами індустрії їх назвати важко. Торговий дефіцит США не лише не скоротився, але істотно зріс. Причому погіршився навіть дефіцит в торгівлі з Китаєм, який був ключовим противником Трампа в торговій війні.

Демократи також критикують якість зростання економіки США. Скорочення витрат на охорону здоров’я призвело до «падіння рівня медицини, зростання смертності та захворюваності на рівні, який можна порівняти лише з тим, що відбувалося в Росії після розпаду СРСР», пише Стігліц. Реальні наявні доходи домогосподарств за каденції Трампа майже не змінились. Крім того, оголошене дерегулювання економіки, вважають економісти-демократи, лише дозволило компаніям «збільшити рівень забруднення повітря», що обумовить величезні втрати економіки США внаслідок кліматичних змін.

На критику Трамп реагує у звичній йому манері. У січні 2020 року він закликав керівництво видання The New York Times звільнити Кругмана з посади штатного колумніста. «Якщо ви ще слухаєте поради Кругмана, значить, ви не бачили показники ринку акцій і інші цифри, які ми отримали з часу виборів 2016 року. Це факти», – написав Дональд Трамп.

Об’єктивний погляд: що насправді з економікою США

Відомий економіст Грегорі Менк’ю, колишній радник президента-республіканця Буша-молодшого, в кінці 2019 року оголосив, що виходить зі списків виборців-республіканців. Він пояснив свій крок тим, що внаслідок загрози імпічменту функціонери республіканців згуртувалися і партія перетворилася фактично в партію Трампа. А сам Трамп, вважає Грегорі Менк’ю, не поділяє республіканські цінності.

Демократом Менк’ю не став, але хоче допомогти їм перемогти Трампа. У лютому 2020 року його дав демократам перша порада – забути про критику економічної політики Трампа. «Є безліч приводів прибрати його з Білого дому, але «слабка» економіка – не один з них», – написав Менк’ю. З точки зору середньостатистичного американця економіка США дійсно виглядає сильною, вважає Менк’ю: заробітки людей із середніми та низькими зарплатами знаходяться на найвищому рівні в історії країни.

В економічних показниках немає ні чуда, як про це говорять прихильники Трампа, ні провалів, як намагаються довести демократи. Менк’ю свого часу критикував книгу «Трампономіка», написану радниками Трампа, саме за те, що вони обіцяли економічні дива, які мають істотні розбіжності з економічною теорією. На думку авторів, можна досягти таких темпів зростання, які породжують додаткові ресурси для боротьби з усіма проблемами, що постали перед США, від переозброєння армії до поліпшення екології та охорони здоров’я.

Але ці ресурси – це вигадка, й вони не з’являться. За словами Менк’ю, не можна очікувати, що скорочення податків раптом призведе до гігантського зростання економіки. Адже, всі сучасні дослідження досить скромно оцінюють ефекти цього заходу. Однак, твердження демократів, що вона взагалі не приносить користі нікому, крім багатих, також не підтверджується.

Податкова політика Трампа, на думку Менк’ю, є природним продовженням давньої суперечки між республіканцями і демократами, яка бере свій початок ще в далеких 70-х роках двадцятого століття. Демократи прагнуть розподіляти національне багатство між всім населенням, для чого підвищують податки для багатих і корпорацій, а республіканці хочуть збільшити випуск продукції, знижуючи для цього податки. Це перманентна суперечка між тими, хто намагається спекти більшим пиріг, але не ділитися зайвим, – та тими, хто хоче його тонко нарізати та роздати.

В реальному житті, зазначає економіст, не існує такого рівня зниження податків, після якого зростання економіки покрило випадаючі податкові надходження, як говорять радники Трампа. В реальності можливі лише два варіанти: або знизити витрати бюджету, або нарощувати дефіцит і борг.

Настільки ж нереалістичні сподівання на перемогу в торгових війнах. Навіть якщо в результаті успішної війни дефіцит зовнішньої торгівлі США знизиться до нуля, то це не приведе до зростання ВВП. Міжнародна торгівля завжди була вигідною для всіх учасників. І за допомогою торгових воєн не можливо повернути на батьківщину промислові підприємства. Єдине, за що варто воювати

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!